Нещодавно у Марракеші (Марокко, Пн Африка) завершилися міжнародні кліматичні переговори ООН. Увага усієї активної світової спільноти була прикута до події, адже саме там повинен був бути розроблений механізм реалізації Паризької угоди. Ілля Єременко, координатор проектів в Екоклубі, також був спостерігачем на кліматичних переговорах у Марракеші. Своїми враженнями від події активіст поділився із ведучою Громадського радіо Ольгою Веснянкою.

Ольга Веснянка: Чи можна після переговорів у Марракеш говорити про те, що Паризька угода запрацює?

Ілля Єременко: Паризька угода однозначно запрацює. Питання тільки в тому, наскільки швидко. Вона стане чинною після 2020 року. Зараз країни просто вражені тим, наскільки швидко відбулась її ратифікація. Для того, щоб угода стала чинною, її мали ратифікувати країни, відповідальні за 55% викидів парникових газів у світі. Станом на 4 листопада набралась критична кількість країн, які ратифікували Паризьку угоду. Для всіх це стало великою несподіванкою, тому країни не виконали домашнє завдання по підготовці до цих переговорів. Громадськість очікує, що конференції будуть розроблені чіткі правила виконання угоди. Паризька угода передбачає вклад кожної країни. Йдеться не про те, що перед усіма учасниками поставлять якісь конкретні вимоги. Тут швидше визначаються правила співпраці. Її виконання залежатиме від того, наскільки країни, в тому числі і Україна, виконуватимуть те, що пообіцяли.

Ольга Веснянка: Які ваші особисті враження від переговорів? Наскільки активно працює Україна? Чи важливі тут контакти поза переговорами, адже на переговорах представлені і фінансові інституції, і міжнародні організації.

Ілля Єременко: Тут надзвичайно великі можливості для України по пошуку партнерів для впровадження проектів. Зараз Європа підтримує Україну більше, ніж ще 5 років тому. На переговорах дійсно дуже багато європейських інституцій, з якими можна вести перемовини про те, щоб допомогти Україні краще виконувати вимоги Євросоюзу. Зараз Україна виконує їх недостатньо.

Наскільки активно працює українська делегація, мені важко сказати. Доступ громадськості до переговорного процесу більш обмежений, ніж це було в Парижі. Тут видають спеціальні квитки в дуже малих кількостях, щоб представники громадських організації могли потрапити на якісь зустрічі. З тих заходів, на яких я був, я можу зробити висновок, що українська делегація є досить активною. В бразильській делегації щонайменше 300 чоловік, в українській — не більше 10.

Активісти провод

Активісти на кліматичних переговорах проводять безліч акцій на підтримку збереження клімату та відмови від споживання викопного палива

Ольга Веснянка: Фонд Green for Growth Fund надає кредити, зокрема на енергоефективність, в 19 країнах. Директорка компанії Finance in Motion, яка цим займається, повідомила «Громадському радіо», що вони докладають зусилля, аби через 2 банки в Україні поширювати інформацію про необхідність енергоефективності.

Ілля Єременко: Енергоефективність для України є одним з найкращих способів виконання зобов’язань по Паризькій угоді. Для України енергоефективність має бути пріоритетом. Нам потрібно розібратися з обліком енергії, щоб ми говорили про актуальні цифри споживання енергії, а не про квадратні метри. Це просто нонсенс, коли теплова енергія вимірюється в квадратних метрах. Тривалий час українці платили за опалення своїх квартир лише на основі їх площі. Зараз в першому читанні прийняли закон про обов’язкове впровадження обліку теплової енергії, але ще буде друге читання. Крім того, цей законопроект ще має підписати президент.

Ми, наприклад, багато працюємо з ОСББ. У однієї людини недостатньо грошей для того, щоб утеплити весь багатоквартирний будинок, а клаптикове утеплення — це неправильно. По-перше, його доведеться перекладати, коли будинок утеплюватиметься повністю. По-друге, воно призводить до руйнування стіни через різницю температур.

Ольга Веснянка: Ви вважаєте, що такі кредити і взагалі будь-які дії щодо залучення коштів в Україну нам дійсно потрібні?

Ілля Єременко: Безумовно. Наскільки мені відомо, на програму теплих кредитів на наступний рік закладено дуже мало коштів у бюджеті. На думку «Екоклубу», це неправильно. Державне інвестування в енергоефективність допомагає людям вкладати кошти в енергоефективність. Потрібно зважати на те, що мешканці багатоквартирних будинків зараз не мають можливості утеплити будинок своїми коштами. Це може бути тристороннє партнерство, коли частину грошей збирають самі мешканці дому, частину грошей дає держава, а іншу частину грошей дає місцевий бюджет. «Екоклуб» зараз проводить енергоаудити для кількох ОСББ в Рівному. Ми це не робимо безкоштовно. Ми платимо частину коштів енергоаудитору, на основі звіту якого можна бути прийняти правильне рішення про утеплення будинку. Частину грошей збирають самі мешканці. Це має бути співфінансування, адже тільки тоді, коли людина вклала свої власні гроші, вона буде слідкувати за тим, щоб це було якісно.

Посилання на інтерв’ю на сайті Громадського радіо