Енергоатом планує побудувати на Хмельницькій АЕС ще два блоки – № 3 та 4, використавши збудовані у 80-их рр. будівельні конструкції та радянський тип реактора. Втілення цього проекту передбачає використання реакторної установки виробництва чеської компанії «SKODA JS a.s.»., що з 2005 року належить російському холдингу «ОМЗ», який внесений в «санкційний список» РНБО України.
Активісти переконані, замість ризикованих так дороговартісних проектів економічно доцільніше розвивати потенціал відновлюваних джерел енергії та енергозбереження у громадах.

12 лютого у Рівному відбулися громадські слухання щодо Звіту з оцінки впливу на довкілля будівництва енергоблоків № 3, 4 Хмельницької атомної станції ДП «НАЕК «Енергоатом».

ГО “Екоклуб” виступають категорично проти будівництва енергоблоків № 3, 4 ХАЕС.

На думку Ольги Лящук, активістки антиядерного напрямку, окрім залежності від Росії проект 3,4 ХАЕС має ряд інших проблем. Наприклад, можливий брак води для охолодження:

«Не відомо чи вистачить води для охолодження всіх 4х блоків ХАЕС через 10-50 років, і як це вплине на водозабезпечення регіону та екологічний стан Горині, яка забезпечує водою все Рівне. За останні 10 років, кліматичні зміни вже призвели до збільшення тривалості спекотних періодів, а в оцінці впливу на довкілля (ОВД) всі розрахунки водогосподарських балансів базуються на 2006 році. Це дані 12-ти річної давнини! В той час, як, наприклад, вже у 2016 та 2017 роках при роботі лише 2-х блоків ХАЕС вже відбувався додатковий забір води з р. Горинь», – коментує Ольга Лящук.

Голова Ради ГО “Екоклуб” Мартинюк Андрій звернув увагу, на те, що існуючі будівельні конструкції на майданчику АЕС можуть бути небезпечні. “Після зупинки будівництва у 1990 році вони не були належним чином захищені від погодних впливів, що призвело до їх часткового затоплення та корозії. Ще в 2012 році Державна інспекція ядерного регулювання висловлювала сумніви щодо можливості використання існуючих будівельних конструкцій. На сьогодні достеменно невідомо, чи витримають вони 7-10 років спорудження та 50 років роботи блоків, адже дослідження їх стану та міцності іще не проведено, а тільки заплановано на 2019 рік.”

Також активістів турбують тонни додаткових радіоактивних відходів – рішення проблеми високорадіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива досі не існує, і сховища для їх безпечного довгострокового зберігання в Україні не збудовані.

Вважаємо, що замість реалізації сумнівного проект будівництва ХАЕС 3,4, доцільніше вкладати кошти у заходи із розвитку чистих та безпечних відновлюваних джерел енергії та енергоефективності. Дослідження «Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року» Інституту економіки та прогнозування НАН України» підтверджує цілком реальну можливість досягти 91% відновлюваних джерел енергії в структурі кінцевого споживання енергетичних ресурсів в 2050 р.
Це відповідає світовим тенденціям, де у 2017 більше 60% усіх нових потужностей в електроенергетиці – це потужності відновлюваної енергетики.

Контактна інформація:

Ольга Лящук: olhalyashchuk@gmail.com, +380501876726.

Більше запитань до проекту будівництва та детальний опис зазначених проблем можна прочитати в дослідженні «Спорудження атомних блоків № 3 та 4 Хмельницької АЕС: аналіз ризиків проекту»: https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2018/07/KhAES-3-4_UA_web.pdf