Весна – час коли всім хочеться виїхати на природу, кудись, де є широкі простори або, навпаки, тінисті ліси. Було би добре – ставочок, озерце чи річка, хай навіть, в них, поки що і холодно купатися. Для більшості, звичайно, це просто привід поїхати на шашлики, посидіти старою компанією в новому місці, для декого – час побачити нові місця і побувати там, де ще не був.
Загалом, туризм – це дуже широке поняття, навіть, якщо не згадувати про поїздки в інші міста чи країні, а говорити лише про туризм на природі – все одно це і скелелазіння, і велотуризм, і пішохідний туризм, і спортивне орієнтування, і водний туризм, і просто пікніки. Нас же, як поціновувачів збереження навколишнього середовища, більш за все цікавить т.з. зелений туризм. Це порівняно новий напрямок туризму, що стає все більш популярним і в нашій країні.
Суть «зеленого туризму» з т.з еколога, полягає в тому, що господар цього виду бізнесу ставить на меті не лише заробити якомога більше грошей, а й, водночас, думає про те, як його діяльність впливає на навколишнє середовище і намагається мінімізувати цей вплив.
У світі існує багато різновидів «зеленого туризму»:
сільський туризм – коли люди приїжджають в звичайну сільську хатинку та живуть там певний час подалі від міського шуму;
агротуризм – може бути різновидом сільського туризму, коли відпочивальники не лише живуть в селі, а й беруть активну участь в польових роботах – садять картоплю, збирають яблука, доглядають за худобою. Часто такий відпочинок поєднується з
етнографічним туризмом або культурознавчим, адже життя села невід’ємно пов’язане зі співами, легендами та обрядами.
дослідницько-навчальний туризм – коли подорожують зеленими зонами з певною визначеною метою – дослідити життя мурах, побачити греблю бобрів, відвідати об’єкт природно-заповідного фонду і т.д. Це, мабуть, найбільш, спірний різновид зеленого туризму. Він викликає деякі нарікання екологів та біологів, особливо, якщо йдеться про відвідини заповідних територій. Адже будь-яка поява людини, особливо великої групи туристів, впливає на екосистему. Тому такі екскурсії мають обов’язково відбуватися під керівництвом та за участі відповідних фахівців. В Україні взагалі заборонені будь-які види туризму на території заповідників.
Для уникнення неправильного трактування терміну «зелений турист» The International Ecotourism Society (Міжнародна спільнота екотуризму) склала короткий перелік заповідей для зеленого туриста:
— пам’ятати про вразливість Землі;
— залишати тільки сліди, забирати з собою тільки фотографії;
— пізнавати світ, у який потрапив: культуру народів, географію;
— шанувати місцевих мешканців;
— не купувати вироби, що піддають небезпеці навколишнє середовище;
— завжди ходити тільки протоптаними стежками;
— підтримувати програми захисту навколишнього середовища;
— де можливо, використовувати методи зберігання навколишнього середовища;
— підтримувати (патронувати) організації, що сприяють захисту природи;
— подорожувати з фірмами, що підтримують принципи екотуризму.
До речі, слідувати цим правилам варто і просто в повсякденному житті, а не лише при організованих виїздах на природу.
Так склалося, що коли йдеться про зелений туризм в Україні, то найперше, що спадає на думку – це Карпати. І справді, це найбільш розвинений в цій галузі регіон України. Але зелений сільський туризм тим і привабливий, що дозволяє побачити сільське життя в усіх регіонах нашої країни.
Спілка сприянні розвитку сільського зеленого туризму в Україні навіть розробила Програму добровільної категоризації у сфері сільського зеленого туризму «Українська гостинна садиба». В них на сайті можна обрати садиби за відповідним рівнем комфорту та дотриманням стандартів зеленої садиби.
Великий банк даних садиб зеленого туризму зібрав сайт «Зелений туризм». Тут ви також можете обирати собі садибу за її географічним розташуванням.
Для подорожей Рівненщиною цікавими можуть бути сайти, щоприсвячені зеленому туризму в межах нашої області. Тут можуть знайти поради і ті, хто планує облаштувати таку садибу як власний маленький бізнес.
Прямі контакти садиб зеленого туризму Рівненщини можна подивитися тут або тут, а також тут.
Варто визнати, що Рівненщина дуже далека від лідерства або хоча б потрапляння в десятку областей, де зелений туризм активно розвивається. І це шкода, адже гарних та цікавих місць у нас доволі багато. Проте вони невідомі широкому загалу.
Популяризацією туристичних маршрутів Рівненщини можуть сприяти не лише офіційні заходи, податкове стимулювання, пряма реклама, а й організація фестивалів, з’їздів, мандрівок. Найближчий такий захід це велосипедний Марафон Поліська Січ.
– Зрозуміло, що головна мета нашого Марафону – це участь та перемога. Але нам також хотілося б і зробити певну рекламу тій місцевості. Адже місця там гарні і цікаві. Туристів там поки що не так багато, а от садиб, де можна було б, хоча б з відносним кофортом переночувати – мало. І для місцевих поки що немає великого сенсу їх створювати, бо їздить там мало людей. А от будуть туристи – буде розвиватися і зелений туризм. А це і розвиток регіону, і зміна образу Полісся, і нові робочі місця або просто можливість заробити для окремих сімей – коментує організатор марафону Юрій Ойцюсь.
Мені здається, таких ініціатив має ставати все більше і більше. Адже дбайливе ставлення до природного середовища має сусідствувати з думками про розвиток регіону та покращення добробуту людей, що його населяють.
А загалом – бажаємо вам гарних виїздів на природу, веселого літа, нових вражень. А в тому, що ви будете ніжно ставитися до природи – ми впевнені!
Автор – Ольга Лящук
Статті подібної тематики: