Європейські реформи на захист довкілля: чого нам бракує? – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Європейські реформи на захист довкілля: чого нам бракує?

До розробки та впровадження реформ у сфері довкілля  повинні залучатися регіони. Сьогодні ж цей процес зосереджено переважно на національному рівні. Для ефективного реформування ми повинні запропонувати такі механізми залучення, аби регіони були почутими, а їхні інтереси та особливості у сфері збереження довкілля були враховані.

31 січня у Рівному відбувся круглий стіл «Імплементація екологічної складової Угоди про асоціацію: регіональний вимір (Волинська та Рівненська області)». Його метою було представлення дослідження та з’ясування ролі місцевих органів влади у процесі імплементації екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Громадські активісти, експерти, чиновники та науковці обговорили виклики, що стоїть перед нами сьогодні у контексті реформ у сфері довкілля. Один із найвагоміших – низьке залучення регіонів до процесу євроінтеграції.

На думку Наталії Андрусевич, голови правління Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, сьогодні більшість реформ, які проводяться у сфері довкілля на виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, мають вплив на регіони – вони покладають нові функції та повноваження на місцеві органи влади, дають нові можливості та переваги при їх застосуванні, а також несуть певні виклики. “Механізми залучення регіонів до виконання Угоди про асоціацію є недосконалими, тому місцева влада, громади, громадськість залишаються осторонь від важливих для них процесів, в яких вони повинні бути повноцінними гравцями, а не лише виконавцями”, – переконана експертка.

Зоряна Козак, старший аналітик Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля”, представила дослідження “Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: основні висновки”. Експертка назвала сім основних викликів, серед яких: – незацікавленість регіонів в участі у розробці реформ; – відсутність синергії між процесами, що відбуваються; – недостатня поінформованість про позитивні сторони євроінтеграції; – повнота визначення правового статусу органів на місцях, ОТГ, громадськості; – проблема звітування та публічності з виконання заходів щодо Угоди про асоціацію.

“Три основні процеси, що сьогодні відбуваються в Україні паралельно – децентралізація, реалізація регіональної політики, імплементація Угоди з Європейським Союзом – повинні посилювати один одного та покращувати якість життя населення. Ми повинні запропонувати можливі механізми, які сприятимуть цьому” – вважає Зоряна.

Володимир Захарчук, директор департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, тієї ж думки: “Угода про асоціацію із Європейським Союзом відбувається на центральному рівні. У той час в регіонах багато процесів, реформ є паралельними. Сьогодні у сфері охорони довкілля – що є однією із ключових – зростає роль місцевих громад. Тому такі заходи, як цей круглий стіл, є важливими, адже сприяють виробленню спільного бачення, розуміння інтересів місцевих громад”.

Марина Мантула, головний спеціаліст департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА, окреслила екологічну ситуацію в області та розповіла про налагодження діалогу з громадськістю. Великі надії на покращення у сфері охорони довкілля у Департаменті покладають на реалізацію Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” та активну позицію місцевих громад.

Андрій Мартинюк, голова ради ГО “Екоклуб”, закликав місцеву владу не зволікати із рішеннями щодо проблем довкілля, адже багато механізмів впливу ми маємо. “Не потрібно очікувати на краще законодавство, потрібно виконувати те, що вже зараз маємо. Уже сьогодні ми можемо застосовувати один із європейських принципів “Забруднювач платить” та гостро реагувати на факти забруднення довкілля, наприклад, в Дубно, де уже багато років не працюють очисні споруди, а каналізація та відходи скидаються у річку Іква. Що зупиняє місцеву владу стежити за дотриманням заборони та реагувати відповідно, якщо водоохоронні смуги поблизу водойм у місті розорюються та забудовуються? Дивлячись, як каналізація з приватного сектору зливається в озеро Басів Кут та річку Устя, як на території гідрологічного заказника загальнодержавного значення Острівський зведені відпочинкові будинки та на багато інших проблем в області, ми змушені констатувати, що місцева влада та правоохоронні органи не спроможні забезпечити дотримання природоохоронного законодавства” – переконаний активіст.

Сергій Пінчук,  голова Координаційної ради об’єднання громадських організацій “Рада реформ Рівного”, у своїй презентації розповів про повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з побутовими відходами та чого очікувати у цьому питанні від реалізації Закону “Про житлово-комунальні послуги” .

Присутні представники Волинської області поділилися своїм досвідом та баченням для успішної імплементації Угоди на місцях. Учасники дискусії погодилися, що важливим етапом є впровадження екологічної складової у процес формування та розвитку об’єднаних територіальних громад, котрі зараз активно формуються та складають плани свого розвитку.

Круглий стіл організований Ресурсно-аналітичним центром «Суспільство і довкілля».

Завантажити дослідження “Регіональний контекст виконання екологічної складової Угоди про асоціацію між Україною та ЄС: основні висновки” за посиланням