Авторка: Наталія Горбань

– Як думаєте, приємно, коли ти не змушений ходити на роботу, можеш більше витрачати час на себе, на свій розвиток, і при цьому тобі щомісяця на картку приходить зарплата? – Так рівнянин із Басів Кута Олександр Васильович характеризує свій бізнес «на сонці».

Сонце світить і ти щомісяця отримуєш дохід

– Сонячною енергетикою я зацікавився , можна сказати, випадково. На початку питання виглядало так – у мене була певна сума і я думав над тим, в який бізнес вкласти гроші. Серед варіантів було розширити свою торгову точку або купити квартиру, яку можна було б здавати в оренду. В цей час дружина випадково натрапила на рекламу сонячних електростанцій, і показала мені. Я почав цікавитись цим питанням, рахувати, шукав інформацію в інтернеті. Я побачив, що це найбільш ефективний спосіб заробітку при мінімальному вкладанні сил. Ти не мусиш бігати, контролювати продавців, стояти за прилавком чи шукати квартирантів. Сонце світить і ти щомісяця отримуватимеш дохід. – розповідає пан Олександр.

Сонячна електростанція на його приватному будинку та частково на городі біля будинку, що в Басів Куті в Рівному, працює вже п’ять місяців. За цей час все іде по плану, каже рівнянин –  батареї працюють без збоїв, енергонагляд перераховує гроші вчасно, потужність така ж, як очікував. Згідно із підрахунками, термін окупності електростанції становитиме 5-7 років. «Договір із обленерго в мене до 30 року. До закінчення цього терміну я планую повернути вкладені кошти та заробити на цьому таку ж суму, та навіть більше».

Загальна потужність електростанції 20 кіловат: 10 на даху будинку та 10 на городі коло будинку. Разом із витратами в енергонагляді ( підписання договору підключення, збільшення потужності , покупка та перепрошивка лічильника, тощо) встановлення та підключення домашньої електростанції обійшлося у суму трохи меншу 20 тисяч доларів.

Найбільше зусиль пішло на те, щоб укласти договір з Енергонаглядом.

– Якщо ти просто напишеш заяву – вони її відкладають і нічого не відбувається. Довелося бігати, постійно дзвонити, нагадувати про себе, особисто їздити та привозити головного інженера на машині, просити, вимагати. Загалом це структура, де живуть ще бюрократичними поняттями Радянського Союзу. Таке враження, що вони не зацікавленні в ефективній роботі, – каже рівнянин.

Досить одного прикладу, щоб в містечку розпочався «бум»

– Дружина одразу підтримала цю ідею. А друзі на початку реагували по різному. Хтось підтримував, хтось ставився до цього скептично, чи навіть насміхався. Мені казали: «ну, побачимо, що ти казатимеш через рік». Тепер, коли станція працює і приносить дохід, люди цікавляться, розпитують. Є навіть такі, хто серйозно думає про те, щоб і собі почати так заробляти. Щоправда, для багатьох стримуючим фактором поки є стартові кошти,– каже рівнянин п. Олекстандр. На перспективу він і сам планує встановити додаткове обладнання щоб збільшити потужність своєї електростанції.

Іноді досить, щоб в громаді хтось один встановив сонячні батареї і це може спричинити справжній невеликий «бум» в певній місцевості – каже експерт із сонячної енергетики, голова громадської організації “КОНСАЛТ ЕНЕРГО КОМ” Святослав Марков.

– Про сонячну енергетику люди не чули в школі чи інституті, не було знайомих, хто так заробляє, тому бояться вкладати гроші в щось невідоме. Проте, зараз вже є ті, які вклали в такі технології гроші чотири роки тому. Тоді таких ентузіастів називали «мрійники» і ніхто не вірив, що «зелений» тариф функціонуватиме ще 15 років. Сьогодні вони мають позитивний досвід. В суспільстві виникає довіра, коли люди бачать свого сусіда, який побудував і запустив підстанцію і заробляє. Дуже важливий досвід від людини до людини. Коли бачать, що сусід на цьому справді заробляє – готові вкладати і самі. В таких населених пунктах стає непропорційно більше сонячних підстанцій, – стверджує Святослав Марков.

Середньостатистичним покупцем сонячних електростанцій на Рівненщині є не багатії і не мільйонери, а люди із середнім достатком, каже він. Здебільшого інвестують люди, що мають вже якийсь свій бізнес. Вони довго цікавилися такими технологіями, побачили, що вони дійсно працюють ( чи в когось зі знайомих, чи у своїх поїздках закордон). Це можуть бути і заробітчани – які повернулися додому і шукають, куди вкласти зароблені гроші.

Динаміка вигоди

Енергія сонця з кожним роком стає доступнішою, каже Святослав Марков. Так, за два роки ціна сонячної електростанції знизилась приблизно вдвічі: якщо два роки тому вона коштувала умовно 40 тисяч доларів, то цього року таку ж можна придбати приблизно за 22 тисячі доларів.

Щоб зробити автономним «типовий будинок», в середньому потрібно вкласти приблизно 6 тисяч доларів. А от для максимального проекту під «зелений тариф», потужність якого може бути до 30 кіловат – потрібно вкласти 22-25 тисяч доларів – це ціна, що включає все необхідне обладнання, встановлення та необхідні документи. В першому випадку окупність щонайменше 10 років, в другому – 4.5 років.

За словами експерта, зараз в сонце вкладають здебільшого приватні особи, основною метою яких є заробіток на «зеленому» тарифі. Іноді такі технології використовують також там, куди важко провести електроенергію – як от для встановлення електропастухів чи для інших сільськогосподарських потреб. А от промислові підприємства використовувати сонячну енергетику для своїх потреб наразі не поспішають. Але вже невдовзі ця ситуація може змінитися.

– Як показує практика, вартість електроенергії постійно росте. А от ціна на обладнання для СЕС знижується. Ще одне підняття ціна на електроенергію на 20-30 відсотків, або ж здешевлення обладнання для сонячних електростанцій на 20-30 процентів – і собівартість цих джерел енергії стане рівноцінною. Тоді сонячна енергетика стане цікава не лише середньому класу як можливість заробити за «зеленим» тарифом, але і для промислових підприємств, що на виробництві витрачають велику кількість електроенергії, – прогнозує експерт.

Дотації, що повертаються в громади

Загалом, сонячна енергетика з кожним роком розвивається все активніше. У Рівненській області  на початку цього року було близько сотні сонячних електростанцій. Зараз їх близько 300. «Але порівняно з усією країною – Рівненська область суттєво відстає, займаючи одне з останніх місць за кількістю встановлених сонячних електростанцій», – каже Святослав Марков.

За його словами, частіше встановлюють сонячні батареї в тих регіонах, де люди часто бувають закордоном, тож, мають можливість на власні очі побачити, як це працює, а також ті регіони, де запускають вигідні програми підтримки. «Так, Житомирська область перестрибнула нас за кількістю сонячних електростанцій завдяки проекту підтримки, який запустили на обласному рівні : в області працювала програма «теплих кредитів» – для тих, хто планував встановити сонячну електростанцію, була передбачена компенсація в розмірі 20% від вартості обладнання. Чимало людей скористалися з цієї програми».

«Дивлячись на кліматичні зміни, які зараз відбувається, нам як екологам очевидно, що треба щось змінювати – відходити від традиційної енергетики до відновлювальної.  – каже Ольга Лящук, екологиня, координатор мережі CLEEN (Екоклуб). – Це шлях, яким йде більшість Світу. Саме тому Коаліція громадських організацій «Енергетичний перехід» підготувала петицію (збір підписів якої досі триває) до політиків, щоб вони взяли зобов’язання підвищити енергоефективність та забезпечити перехід України на 100% відновлювальних джерел енергії до 2050 року. Ми очікуємо, що ця вимога буде врахована під час розробки законодавчих актів і під час розробки стратегій в кожній з галузей. Ми також сподіваємось, що в державному бюджеті буде закладено більше коштів для підтримки програм з енергоефективності. Такі проекти вже є, але поки попит на участь в них перевищує пропозицію». За її словами, такі дотації не лише сприяють розвитку безпечної для довкілля сонячної енергетики, але є вигідні і громадам, бо повертаються у місцевий бюджет у вигляді податків.

Як приклад вдалої програми підтримки відновлювальної енергетики Ольга Лящук наводить револьверні фонди: «В місті або в ОТГ створюють фонд. Будь-яка людина, якій бракує коштів чи для заміни котла на твердопаливний чи для побудови СЕС може звернутися туди, та отримати кредит, за який вона сплачує лише 1-2 відсотки. Згодом кошти повертаються у фонд і ними може скористатися інша людина. Натомість місто або ОТГ отримує додаткову вигоду у вигляді податків, що сплачує з прибутків власник сонячної електростанції».

Експерт додає: ідея відмови України від викопного палива не є голослівною. Існують дослідження, які підтверджують, що перехід на відновлювальні джерела енергії до 2050 року цілком реальний. Зокрема, такими є результати моделювання, яке провели у Державній установі «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України». Згідно зі звітом організації, такий перехід буде вигідний для економіки та суспільства, дозволить кардинально підвищити енергетичну незалежність України та енергоефективність усіх секторів економіки, знизити ризик повторних ядерних аварій та скоротити викиди парникових газів.

Цей матеріал було створено у рамках проекту, що є частиною Міжнародної кліматичної ініціативи (МКІ). Федеральне міністерство Німеччини з питань довкілля, охорони природи і ядерної безпеки (BMU) підтримує цю ініціативу на підставі рішення, ухваленого парламентом Німеччини.