Як бюджетним і комунальним установам стати активними споживачами електроенергії: підсумки круглого столу у Трускавці  - Екоклуб - природоохоронна громадська організація

Як бюджетним і комунальним установам стати активними споживачами електроенергії: підсумки круглого столу у Трускавці 

Як бюджетним і комунальним установам стати активними споживачами електроенергії: підсумки круглого столу у Трускавці 

Що заважає школам, лікарням та комунальним підприємствам виробляти власну електроенергію та зменшувати витрати на електропостачання? 

Попри те, що українське законодавство вже дозволяє бюджетним і комунальним установам ставати активними споживачами електроенергії, на практиці громади досі стикаються з десятками регуляторних, технічних і фінансових бар’єрів. Саме тому 11–12 червня у Трускавці ми зібрали представників державних органів, регулятора, операторів систем розподілу, органів місцевого самоврядування та експертного середовища, щоб спільно напрацювати рішення для підтримки громад у впровадженні механізма самовиробництва електроенергії. 

У круглому столі «Як бюджетні та комунальні установи можуть стати активними споживачами: бар’єри, рішення та регуляторні зміни» взяли участь 33 представники міністерств, НКРЕКП, обленерго, муніципалітетів, комунальних та бюджетних установ Львівської, Івано-Франківської, Хмельницької, Житомирської та Закарпатської областей. 

Механізм самовиробництва дозволяє бюджетним та комунальним установам встановлювати сонячні електростанції або інші генеруючі установки з відновлюваних джерел енергії, покривати власні потреби в електроенергії та передавати надлишки в мережу. Для громад це один із дієвих інструментів підвищення енергетичної стійкості та зменшення витрат на електроенергію. 

«Перехід бюджетних установ до ролі активних споживачів стосується одразу кількох рівнів — законодавчого, фінансового та технічного. Громади стикаються з різним трактуванням законодавства, браком зрозумілих процедур приєднання до мереж, невизначеністю щодо продажу надлишків електроенергії, фінансовими обмеженнями тощо. Вирішення цих питань потребує скоординованої взаємодії всіх сторін, включно з міністерствами, НКРЕКП, операторами систем розподілу, органами місцевого самоуправління, бюджетними/комунальними установами. Саме тому ми об’єднали всіх учасників за одним столом, щоб напряму обговорити виклики та напрацювати узгоджені рішення», — ділиться Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО «Екоклубу»

Робота круглого столу відбувалася у форматі спільних сесій та тематичних робочих груп, де учасники опрацьовували ключові питання. Серед головних тем дискусій:  

  • Приєднання до мережі та інші питання технічного впровадження 
  • Взаємодія з ОСР та електропостачальником 
  • Фінансові та податкові питання 

Учасники визначили понад 16 бар’єрів, які сьогодні стримують впровадження механізму самовиробництва в бюджетному секторі. Найчастіше громади стикаються зі складними процедурами приєднання до мереж, непрозорою взаємодією з операторами систем розподілу, надмірними технічними вимогами, фінансовими обмеженнями та браком практичного досвіду реалізації таких проєктів. Нижче наведена узагальнена інформація про виклики, які учасники круглого столу визначили для подальшого опрацювання, а також запропоновані шляхи їх вирішення. 

Напрацьовані під час круглого столу пропозиції стануть основою для подальшого діалогу з профільними міністерствами, НКРЕКП та іншими учасниками ринку. Екоклуб і надалі підтримуватиме розвиток відновлюваної енергетики в громадах та сприятиме впровадженню інструментів, які допомагають муніципалітетам підвищувати власну енергетичну стійкість. 

Бар’єри Рішення 
– Складність та фрагментованість процедур приєднання і дозвільних вимог (окремі заявки для генеруючих установок (ГУ) та установок зберігання енергії (УЗЕ), будівельні дозволи, повідомлення та облік СЕС/УЗЕ).  
– Непрозорі та затяжні процеси взаємодії з ОСР (затримки, відсутність зворотного зв’язку, слабка цифровізація процедур).  
– Високі та іноді надмірні технічні вимоги до приєднання  (високовартісні рішення, вимоги до надійності, резервування). 
– Інституційні та майнові обмеження (неможливість передачі комунальних мереж на баланс ОСР, вплив ОСР на вибір постачальників). 
– Фінансово-організаційні бар’єри в бюджетному секторі (закупівлі, зміни статутів, збереження неприбутковості, планування відпуску енергії, різні типи договорів).  
– Низька спроможність та відсутність практичного досвіду на місцях (брак експертизи в громадах, відсутність кейсів впровадження) 
– Спрощення дозвільних процедур та уніфікація правил підключення (спрощення для СЕС до 1 МВт, окремі типи заяв для гібридних систем, уніфікація підходів до УЗЕ/ГУ, скасування зайвого обліку)  
– Диджиталізація та прозорість процедур ОСР (особистий кабінет, стандартизація процесів, чіткі інструкції, підвищення прозорості та комунікації)  
– Адаптація технічних вимог до реальних потреб систем (альтернативне резервування замість дублюючих ліній, перегляд надмірних технічних вимог)  
– Посилення регуляторного контролю та відповідальності ОСР (звернення до НКРЕКП і Держенергонагляду, контроль дотримання процедур)  
– Уніфікація фінансових та договірних підходів у секторі (методички щодо закупівель, договорів, типових рішень для постачальників і громад)  
– Розвиток спроможності громад та запуск пілотів (навчання, технічна підтримка, створення інституції підтримки, пілотні проєкти самовиробництва)  

Цей захід було проведено ГО «Екоклуб» за підтримки програми «Рішення для відновлюваної енергетики» – Renewable Energy Solutions (RES), що реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у співпраці з Програмою розвитку ООН (ПРООН). Програму RES фінансує Федеральне міністерство охорони довкілля, захисту клімату, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в межах Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI) та керується Європейським інвестиційним банком (ЄІБ).    

RES підтримує перехід України до енергетичної незалежності та стійкості, водночас сприяючи декарбонізації та досягненню цілей євроінтеграції.  

Якщо на вас (потенційно) негативно вплинув проєкт IKI або ви хочете повідомити про неналежне використання коштів IKI, ви можете подати скаргу через Незалежний механізм розгляду скарг IKI (ICM).