Методика оцінки енергоефективності установ – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Методика оцінки енергоефективності установ

Споживання енергоресурсів бюджетними установами може характеризуватися фінансовими та натуральними показниками. Натуральні показники це метри кубічні газу, тонни вугілля, гігакалорії тощо. Для порівнянь об’єктів, які споживають різні види палива, між собою усі енергоресурси потрібно привести до єдиної розмірності. Нижче детально пояснено як це виконується. Фінансові показники відображають витрати на придбання відповідного енергоресурсу. Але тут є важливе застереження. Дуже часто витрати на опалення включають в себе в тому числі витрати на заробітну плату, наприклад оператора котельні. Це потрібно пам’ятати коли ставите запитання до державних органів і коли опрацьовуєте відповіді.

Тієї інформації про енергоспоживання, яка зараз збирається органами влади, недостатньо для обґрунтування управлінських рішень. Вона лише дозволяє робити певні припущення, кожне з яких потім потрібно перевіряти. Є два основні критерії, які дозволяють без суттєвих зусиль оцінити енергоефективність різних установ. Ці показники подібні, першим з них є питоме енергоспоживання.

Цей показник визначається як відношення кількості спожитої енергії до площі споруди. Оскільки для опалення використовуються різні енергоресурси, потрібно привести їх усі до однакових одиниць виміру. В даному випадку це кВт-год.

Теплота згоряння палива

*Виконуючи приведення натуральних показників споживання палива у кВт-год.потрібно розуміти що це лише приблизні цифри. Оскільки теплота згоряння дров суттєво залежить від породи деревини та вологості, те саме стосується торфу та вугілля.

У залежності від типу опалення (індивідуальне чи центральне) розрахунок ведеться за різними формулами.

У випадку індивідуального опалення:

EN=((N*k/859,8)+Е)/S ;

де:
ЕN – енергія від спалювання різних видів палива при автономному опаленні, кВт-год/рік;
N – річне споживання палива у натуральних показниках( тонн вугілля, м3 тощо).
E – річне споживання  електроенергії
k – питома теплота згоряння конкретного виду палива (наведена в таблиці вище праворуч);
859,8 – кількість кілокалорій еквівалентна 1 кВт-год, тобто це коефіцієнт для перетворення кілокалорій у розмірність кВт-год.
S – площа об’єкта, м2.

У випадку централізованого опалення:

EQ=((Q*1000000/859,8)+Е)/S

де:
EQ – річне споживання теплової енергії, кВт-год;
Q  –  річне споживання теплової енергії, Гкал.
E – річне споживання  електроенергії
S – площа об’єкта, м2.

Порахувавши цей показник по кожній школі, можна цілком адекватно порівнювати їх між собою та із школами інших районів.  З результатами одного з таких порівнянь можна ознайомитись за посиланням.

Другим показником є питома вартість опалення квадратного метра площі установи. Цей показник розраховується діленням загальної вартості опалення установи за період на площу установи. Розмірність показника – грн/м2. Щодо об’єктивності цього критерію існують застереження: вартість опалення може суттєво відрізнятися для об’єктів, які опалюються різними енергоносіями (газ, центральне опалення, електрика). Зазвичай, найдешевшим виявляється опалення торфом, дровами, щепою та подібними видами місцевих енергоресурсів. Для об’єктивного порівняння установ, які використовують різні види енергоресурсів варто застосовувати показник питомого енергоспоживання.

У 2012 році Екоклуб видав публікацію на цю тему, яку можна завантажити за посиланням.

Завантажити публікацію "Облік енергоресурсів у Рівненській області" (1776 downloads )