Республіка Білорусь офіційно оголосила про плани будувати атомну електростанцію. Була оприлюднена «Заявление о возможном воздействии на окружающую среду белорусской АЭС (Предварительный отчет об ОВОС Белорусской АЭС)». «Попередній звіт…» містить кілька ключових моментів, котрі не дозволяють говорити про відсутність у проекті Білоруської АЕС впливу на довкілля України. Нижче ми подаємо перелік висновків, зроблених на основі «Попереднього звіту…».
Матеріали Проекту ОВНС, надані громадськості, неповні. Для оцінки репрезентативності ОВНС необхідно мати повний проект планованої АЕС. Та наразі громадськості він недоступний.
Радіоактивні відходи та відпрацьоване паливо. Поводження з рідкими і твердими радіоактивними відходами, а також методи скорочення виробництва рідких радіоактивних відходів описані дуже коротко.
Тверді радіоактивні відходи становитимуть згідно проекту приблизно до 60 м³ на рік на один реактор після їх попередньої обробки. Зокрема, це:
- 76% низько радіоактивні відходи
- 23% середнього радіоактивні відходи
- 1% високо радіоактивні відходи
Крім того, при експлуатації АЕС проводиться затвердіння рідких радіоактивних відходів, в результаті чого утворюються низькоактивні і середньоактивні радіоактивні відходи, обсяг яких складе близько 30 м3/рік на блок.
Все відпрацьоване паливо буде зберігатися під оболонкою в будівлі реактора. Місткість сховища – басейну відпрацьованого палива буде достатня для зберігання відпрацьованого палива протягом десяти років експлуатації станції.
У документі зазначено, що «згідно Російського законодавства відпрацьоване ядерне паливо після витримки не менше трьох років в басейні витримки може вивозитися з будівлі реактора енергоблоку на завод регенерації ядерного палива або для тривалого зберігання.»
В Росії не існує ні заводу для регенерації або переробки ВЯП з реакторів ВВЕР-1200, які планується будувати в Білорусі, ні достатнього обсягу сховищ ВЯП. Також, відсутні будь-які плани зведення такого заводу і сховищ. У зв’язку з цим, виникає загроза створення ядерного могильника біля майданчика білоруської АЕС.
Більше того, відповідно до ст. 48 Закону «Про охорону навколишнього середовища» Росії при можливому ввезенні в Росію відпрацьованих тепловиділяючих збірок (ВТВЗ) іноземних ядерних реакторів передбачається «пріоритетність права повернути радіоактивні відходи, що утворилися після переробки, в держави походження ядерних матеріалів або забезпечити їх повернення».
При «переробки» 1 тонни ВЯП утворюється близько 200 тонн рідких радіоактивних відходів. Таким чином, навіть якщо завод з переробки ВЯП побудують і якщо ВЯП Білоруської АЕС (26,7 тонн на рік) буде вивозитися у Росію на переробку, то близько 5 тисяч тонн відходів переробки щорічно буде повертатися в Білорусь. Для цих відходів необхідно спорудження спеціального могильника на території Білорусі.
Залишають незрозумілими наступні питання:
1. Не вказано рівні радіоактивності для класифікації рідких і твердих радіоактивних відходів (з високим, середнім, низьким рівнем відходів).
2. Чи існують які-небудь плани з будівництва тимчасового сховища для відпрацьованого ядерного палива? 3. Чи існують плани з будівництва установки для захоронення операційних ядерних відходів в Білорусі?
Таким чином, у Попередньому звіті… повністю відсутні частини щодо негативного впливу процесів поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Саме ці процеси є найбільш шкідливими та небезпечними для довкілля та людини у всьому циклі роботи АЕС.
Зняття АЕС з експлуатації. У Попередньому звіті… повністю відсутня оцінка впливу неминучого етапу операційного циклу АЕС – зняття експлуатації. Це дорогий і небезпечний процес, при якому утворюється велика кількість радіоактивних відходів, можливі аварії та істотний вплив на довкілля і людей. У ОВНС зняття АЕС з експлуатації лише згадується на стор 92 і на стор 106 – причому всього у восьми рядках абсолютно однакового тексту, але в різних розділах. Не вказано, яким чином буде проводитися демонтаж станції, яка буде використана при цьому технологія, куди будуть поміщені сотні тонн радіоактивних конструкцій.
Викиди при запроектних аварій. Оцінка викидів радіоактивних речовин при так званих «запроектних аваріях» занижена в принаймні в десять разів у порівнянні зі світовою практикою оцінки впливу на навколишнє середовище АЕС і більш ніж у 320 разів порівняно з викидами, що вже трапилася при аварії на подібному реакторі.
На стор 102 Попереднього звіті вказується, що при запроектній (важкій) аварії викид ізотопів складе: йод-131 – 1х1014 Бк, цезій-137 – 1х1013 Бк. На стор 112 наводяться інші цифри, говориться, що при найбільш важкій запроектній аварії, викид радіонуклідів у навколишнє середовище складе 1,6х1016 Бк, з них йод-131 – 4,1х1014 Бк, цезій-137 – 1,7х1013 Бк. (Сам факт, що в одному документі автори наводять різні цифри для однієї і тієї ж аварії говорить про їх недбалість.)
Для порівняння, в ОВНС АЕС Фенновойма (Fennovoima, Гельсінкі, жовтень 2008, ISBN 978-952-5756-05-0), на стор 24 говориться, що Фінляндія припускає, що емісія цезію-137 при модельної аварії складе 1014Бк, що в 10 разів більше, ніж в Попереднього звіті Білоруської АЕС. Такий сценарій аварії встановлений Урядом Фінляндії (Рішення 395/1991) з метою не дати представникам атомної промисловості применшити наслідки запроектних аварій АЕС. Матеріали ОВНС АЕС Фенновойма призводять оцінку можливих аварій на АЕС з реакторами того ж типу ( «реактор з водою під тиском») і аналогічної потужності, що й реактори Білоруської АЕС.
У ОВНС АЕС Вісагінас (Литва, серпень 2008), на стор 509 для оцінки впливу на навколишнє середовище використовується межа щодо викидів радіоактивних матеріалів у результаті важкої аварії (100 ТБК Cs-137), що відповідає фінської оцінці.
Реальна аварія на реакторі, схожому з ВВЕР, що сталася на АЕС Три Майл Айленд в США в 1979 р., призвела до викиду в навколишнє середовище близько 4,8 х 1017Бк радіонуклідів. Це в 320 разів більше, ніж зазначено на стор 112 Попереднього звіті БелАЕС для «найбільш важкої запроектної аварії». Слід врахувати, що аварія 1979 не може бути віднесена до «найбільш важкої запроектної аварії», тому що реактор і основні системи АЕС все ж таки не були зруйновані.
В Проекті ОВНС ігнорується факт можливого впливу на територію та населення України у випадку аварій. В опублікованих матеріалах не наведено оцінки можливого враження української території.
З усього вищенаведеного випливає, що у результаті реалізації планів з будівництва АЕС у Білорусі можливі значні негативні впливи на довкілля та здоровя людей в Україні. Наприклад, якщо сховища ВЯП та РАВ будуть розташові неподалік українського кордону або на берегах Дніпра.
Подібні можливі негативні впливи не описані у Попередньому звіті їх величини залишаються невідомими. Тому існуючий Попередній звіт про ОВНС Білоруської АЕС повинен бути відхилений як такий, що неповно описує всі негативні впливи проекту. Натомість повинен бути розроблена нова Оцінка впливу на навколишнє середовище Білоруської АЕС куди будуть включені всі можливі негативні проекту. Зокрема це: поводження з відпрацьованим ядерним паливо та радіоактивними відходами, зняття станції з експлуатації, оцінка радіоактивних викидів при аварії на основі європейських показників безпеки.
Використана література:
- Критические замечания к «Заявлению о возможном воздействии на окружающую среду белорусской АЭС (Предварительный отчет об ОВОС белорусской АЭС)» исправленная и дополненная версія. Георгий Лепин и др. http://www.greenbelarus.info/files/kritikaovosaesfin05.doc
- Обоснование инвестирования в строительство атомной электростанции в Республике Беларусь. Оценка воздействия на окружающую среду. Заявление о возможном воздействии на окружающую среду Белорусской АЭС (Предварительный отчёт об ОВОС Белорусской АЭС) / Министерство энергетики Республики Беларусь. Проектное научно-исследовательское республиканское унитарное предприятие «Белнипиэнергопром». Минск, 2009. – 131 с.
- Сonstruction of a NPP in Belarus. Expert Statement on the Preliminary EIA Report Antonia Wenisch, Helmut Hirsch, Andrea Wallner. Umweltbundesaml GmbH, Vienna, 2009