Місцева енергоефективність, частина перша – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Місцева енергоефективність, частина перша

Рівненський Екоклуб ділиться результатами та запрошує долучитись до дослідження енергозбереження в комунальній сфері. Чому саме в комунальній? По-перше, комунальною сферою управляє місцева влада, а тому потенційні можливості щось змінити вищі, ніж в тих галузях де управляє влада центральна. По-друге, бо це безпосередньо стосується кожного з нас: житлові будинки, школи, громадські споруди – це середовище нашого щоденного життя.

Отож розпочнемо ми із опалення шкіл. Місцеві школи підпорядковуються відділам освіти, статистика по енергоспоживанню в школах також знаходиться в цих відділах. Якщо у вас з ними хороші стосунки, можете йти безпосередньо до них і просити всі необхідні данні (опалювана площа, споживання газу по місяцях, оплата за газ тощо). В іншому випадку – надсилаєте запит на ім’я начальника управління освіти виконавчого комітету міської ради. В нашому запиті ми просили наступне:

Відповідно до ст. 13, 14 та 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» просимо Вас надати наступні дані по кожній школі міста:

  1. Площа загальна та площа опалювана
  2. Сума коштів, сплачених за опалення, помісячно починаючи з жовтня 2010 року
  3. Обсяг фактично спожитого тепла (Гкал), помісячно починаючи з жовтня 2010 року
  4. Нормативи споживання тепла по школам, де не встановлені лічильники (якщо такі є)
  5. Телефон школи

В кінці запиту бажано вказати також телефон контактної особи. Всю інформацію, яку ми просили, нам було надано на протязі тижня.

Для початкового аналізу, отримані дані були зведені у наступну таблицю:

table1

Таблицю відсортовано за першим стовпчиком, тобто зверху ті школи, де за опалювальний період 2010-2011 року сплатили найбільше, в розрахунку на 1м2 площі школи (питома вартість опалення). Формула розрахунку наступна:

сума оплати за опалювальний період : площа школи = питома оплата за опалення

В другому стовпчику наведено опалювану площу шкіл. Потрібно розділяти поняття загальної і опалюваної площі. В опалювану площу не повинні включати підвали, горища та інші приміщення, де не встановлено радіаторів опалення. Для визначення показників опалення, в розрахунку на 1 квадратний метр, можна використовувати лише опалювану площу.

В останньому стовпчику наведено сукупне споживання тепла школою за опалювальний період 2010-2011 років. Визначається як сума споживання тепла по кожному місяцю опалювального періоду. Оскільки в містах більшість шкіл опалюється від системи центрального опалення, в своєму запиті ми просили дані по споживанню тепла в гігакалоріях (Гкал). За спожите школами тепло сплачує управління освіти, тарифи встановлюються у гривнях за 1 Гкал. Обсяги спожитого тепла в гігакалоріях визначають за лічильниками на вході тепломереж до школи, або за встановленими нормативами. Дуже часто розрахунок споживання тепла за нормативами зовсім не відображає реального споживання.

Якщо ж школа має власну котельню, то сплачувати вона буде вартість спожитого котельнею газу (чи іншого пального), яка визначається за лічильником.

Виділимо на таблиці різними кольорами 10 найбільших значень останнього і 2 стовпчиків. Оскільки, очевидним є те, що чим більша площа школи тим більше тепла потрібно для її опалення. Бачимо, що ЗОШ №23 і ЗОШ №24 не входять в десятку об’єктів з найбільшою площею, але мають найбільше споживання тепла. Це перший привід детальніше дослідити енергоефективність цих шкіл.

Другий висновок з цієї таблиці це те, що школи дуже відрізняються за показником питомої вартості опалення. Якщо не враховувати перше значення (тому що це ДЮСШ, в якій є басейн) то різниця між першою і останньою школою буде у 5 разів.

Можливо у вас є якісь ідеї, що далі робити з цими даними? Пишіть знизу коментарі.

При бажанні, ви можете завантажити вихідні таблиці, з яких була розрахована ця, за посиланням.