Відповіді НАЕК “Енергоатом” на питання ММГО “Екоклуб” стосовно спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС Україних – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Відповіді НАЕК “Енергоатом” на питання ММГО “Екоклуб” стосовно спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС Україних

Шановна Ольга Олександрівна!

У відповідності з Планом заходів процесу консультацій з громадськістю щодо проекту спорудження ЦСВЯП ВВЕР АЕС України за результатами цього процесу фахівцями ДНІЦ СКАР та ДП НАЕК «Енергоатом» була складена «Книга запитань та відповідей». Ця книга увійшла складовою частиною до матеріалів Техніко-економічного обґрунтування інвестицій ЦСВЯП і містить в узагальненій формі запитання, зауваження та пропозиції, одержані від громадськості протягом процесу консультацій, з відповідями на них фахівців.

Порушені Вами питання теж знайшли своє відображення в цій Книзі. І хоч свого часу відповіді на них в усній формі були здебільше надані безпосередньо в процесі обговорень, нижче (у додатку) ми наводимо ці питання та відповіді у тій формі, в якій вони увійшли до «Книги запитань та відповідей». За необхідністю ця Книга в електронному вигляді може бути надіслана Вам електронною поштою.

Користуючись нагодою, хочемо висловити нашу щиру вдячність за Вашу зацікавленість та участь в процесі обговорення проекту.

З повагою,
секретар Оргкомітету консультацій
з громадськістю щодо проекту ЦСВЯП
Г.М.Новосьолов

Фрагменти з „Книги запитань та відповідей щодо створення Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України

№ п/п Запитання, зауваження, коментарі Відповідь або коментар
1.8 Спорудження централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива повністю суперечить поняттю сталого розвитку, оскільки рішення проблем, які створюються, перекладаються на прийдешні покоління. Дане твердження не відповідає дійсності. Навпаки, створення сховища ВЯП слугує цілям сталого розвитку країни за рядом причин, зокрема:

відсутність можливості своєчасного розвантаження басейнів витримки діючих АЕС, що забезпечують близько 50% електроенергії, споживаної в Україні, створює і створюватиме у майбутньому постійну загрозу енергетичній безпеці країни, яка один раз вже реалізувалася на початку 90-х років під час кризи з вивезенням ВЯП до Росії;

ВЯП не відноситься до категорії відходів, що не підлягають повторному використанню, а, навпаки, є енергетичним ресурсом, який може бути використаний прийдешними поколіннями або для власних цілей (виробництво свіжого ядерного палива для вітчизняних АЕС) або реалізований на світовому ринку, як високоцінний продукт, вартість якого незупинно зростатиме по мірі вичерпання природних покладів урану.

При цьому, навіть без урахування вказаних аспектів позитивного впливу, зберігання ВЯП у цілком контрольованому стані з чітко прогнозованими наслідками, з існуючими вже на сьогодні технологіями подальшого поводження та за умови планованого накопичення коштів на відповідні майбутні витрати не створює для прийдешніх поколінь проблем більших, ніж для сучасного покоління, що само по собі вже задовольняє умовам сталого розвитку. Такий висновок підтверджує і сьогоденна світова практика всіх демократичних країн з розвиненою ядерною енергетикою.

1.9 Спорудження сховища відпрацьованого ядерного палива суперечить ідеї лібералізації енергетики, тому що поводження з відпрацьованим ядерним паливом ніяк не впливатиме на ціну електроенергії від АЕС. Разом з тим, лібералізація енергетики – це основний напрямок розвитку енергетики Євросоюзу. І якщо ми маємо на меті приєднання до ЄС, то ми повинні слідувати його принципам Дане твердження не відповідає дійсності. Навпаки, створення сховища ВЯП слугує цілям лібералізації енергетичного сектору за рядом причин, зокрема:
існуюча на сьогодні в Україні система тарифоутворення для атомної електрогенергації передбачає жорстке врахування витрат на поводження з ВЯП (зокрема, і вивезення ВЯП до Росії), незалежно від рівня цих витрат, в той час як запропонована схема централізованого зберігання, відповідно до висновків ТЕОІ, є більш економною;

створення ЦСВЯП підвищить конкурентоспроможність ядерної генерації за рахунок суттєвого зниження ризику одночасної зупинки всіх АЕС за загальною причиною – переповнення басейнів витримки відпрацьованим паливом та неможливістю їх своєчасного розвантаження, що вже мало місце на початку 90-х років під час кризи з вивезенням ВЯП до Росії;

зберігання ВЯП, як енергетичного ресурсу на майбутнє, забезпечить більш дешеве свіже ядерне паливо для майбутніх АЕС порівняно із закупівлею сировини за кордоном, і, як наслідок, суттєво більшу конкурентоспроможність вітчизняної електрогенерації як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

3.6 Побудова ЦСВЯП повністю суперечить принципу «платить забруднювач». Твердження не відповідає дійсності.
Витрати на спорудження, експлуатацію та зняття з експлуатації ЦСВЯП, а також на захоронення радіоактивних відходів (РАВ) від переробки ВЯП або пряме захоронення ВЯП в якості РАВ покриватимуться виключно за рахунок оператора ядерних установок, на яких було утворене ВЯП, передане на зберігання до ЦСВЯП.
3.4 Закон України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” забороняє будівництво об’єктів, які погіршують екологічний стан даної території. Чи передбачається зміна цього Закону?
Яким чином в ТЕОІ було враховане відповідне зауваження Державної екологічної експертизи, сформульоване у Висновку №535?
У Оцінці впливу на навколишнє середовище було показано, що за нормальних умов спорудження та експлуатації ЦСВЯП погіршення екологічного стану в регіоні розташування сховища взагалі не прогнозується. При розглянутих в ТЕОІ максимальній проектній аварії та при запроектній аварії з найбільш вагомими радіаційними наслідками, негативний вплив на навколишнє середовище не призведе до погіршення екологічного стану території поза межами санітарно-захисної зони ЦСВЯП через вже наявні суттєві наслідки Чорнобильської катастрофи.

При цьому слід зазначити, що оскільки рішення про спорудження ЦСВЯП буде прийматися у вигляді закону, то у його прикінцеві положення, за необхідності, будуть внесені зміни та доповнення до інших чинних нормативно-правових актів.

1.4 Чому замість централізованого сховища не побудувати пристанційні сховища ВЯП? Порівняння двох можливих варіантів зберігання ВЯП (централізованого та пристанційного) і визначення більш ефективного варіанту виконувалось задовго до розроблення Техніко-економічного обґрунтування інвестицій централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів ВВЕР АЕС України (ТЕОІ). Перевага була надана централізованому зберіганню з огляду на низку очевидних причин, зокрема:

за аспектами безпеки (при будь-якому рівні безпеки та терористичних загроз, одна нова ядерна установка – сховище ВЯП, – втричі безпечніша трьох аналогічних установок);
за аспектами дотримання гарантій з нерозповсюдження (єдине місце локалізації об’єктів контролю);
за фінансово-економічними аспектами (одиничні або потроєні витрати на спорудження, експлуатацію та зняття з експлуатації майданчика тривалого зберігання ВЯП);
за технологічними аспектами (єдине місце обслуговування та майбутнього вилучення ВЯП для подальших операцій після завершення терміну тривалого зберігання).
Вказане рішення на користь централізованого зберігання знайшло відображення у „Енергетичній стратегії України на період до 2030 року” [14].

[14] Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» № 1122 від 18.07.1998 р.
13.3 Чи врахували фактор сейсмічної нестабільності на території ЧАЕС? Де про це сказано? Так, враховувався. Скорочена інформація наведена у п.4.4.3 ІАО, розгорнутий аналіз наведений в матеріалах ТЕОІ. З урахуванням сейсмічного мікрорайонування проммайданчика ЧАЕС, виконана в ТЕОІ оцінка сейсмічності для майданчика ЦСВЯП поблизу Чорнобильської АЕС (в термінах ТЕОІ – майданчик ЧАЕС) становить ПЗ = 5 балів, МРЗ = 6 балів.
20.3 Яким чином в ТЕОІ була врахована заболоченість пропонованого місця розміщення ЦСВЯП? Інформація, вказана у запитанні, помилкова.
Відповідно до даних ТЕОІ (п.4.5.4 ІАО), пропонований майданчик характеризується наступними показниками:
“Ґрунтові води залягають на глибинах від 18 до 21 м від поверхні (абсолютні відмітки 122,000-127,000 м). Амплітуда сезонних коливань рівня до 1,5 м. …Розрахунковий максимальний рівень ріки Прип’ять на пропонованому майданчику з урахуванням перемінного підпору від Київського водоймища і дамб обвалування з імовірністю 0,01% знаходяться на відмітках 111,400 м. Майданчик може бути спланований на відмітці 138,000 м. Пропонований майданчик ЦСВЯП знаходиться поза зоною затоплення, відстань до р.Прип’ять – 10 км, до р.Уж – 8 км.”
2.18 Стосовно спорудження ЦСВЯП пропонується провести референдум у Київській та Чернігівській областях Адміністративно-територіальні одиниці, в межах яких буде проводитись дорадче опитування (консультативний референдум), будуть визначені пізніше, після погодження та затвердження у встановленому порядку техніко-економічного обґрунтування спорудження ЦСВЯП (ТЕОІ).