Про те що можна не викидати городнє бадилля та овочеві недоїдки, а робити з них добриво для городу ми вже писали. А от про те, що в процесі утворення цього добрива ще можна отримувати гарячу воду або обігріватися – напишемо зараз.
Зрештою, ідея не нова, вона, хоч і дуже віддалено, подібна до того, як худоба грілася в хлівах, що практично ніколи не опалювалися, і як дикі тварини в лісі гріються в купах зіпрілого листя.
Річ у тім, що під час під час гниття виділяється тепло. Температура в середині купи може сягати 60 градусів. Ідея полягає в тому, що б використати це тепло для опалення будинку, гаражу, теплиці або для отримання гарячої води.
Першими широко реалізували та описали таку ідею німці, які назвали компостну купу для обігріву біомейлером (від німецького «біо» – живе, «мейлер» – чан, котел). Хоча першопроходцем був Жан Пейном, француз, який обігрівав свій будинок за допомогою біогазу та біомейлера. Доволі широко (в різних варіаціях) ця технологія використовується і в Японії.
Отже, ідея полягає в тому, що формується компостна купа, в середину якої закладаються труби, повітря (або вода) нагріваються теплом від гниття і за допомогою насосу подаються для обігріву приміщення або, у випадку води – до ванної кімнати або кухні. Існують також більш ускладнені модифікації, коли повітря (вода) не напряму подається до приміщення, а спочатку прямує до акумулятора, де через теплообмінник нагріває повітря, яке подається в систему опалення.
Для побудови біомейлера необхідно на вирівняну круглу ділянку відповідного діаметра скласти ізоляційний шар, на який по колу вкладаються труби і накриваються зверху шаром цупкої тканини, що вільно пропускає тепло. Формуємо борти купи з металевої сітки і завантажуємо органічні рештки. Так само формуємо другий шар труб (а, за потреби, і третій, четвертий).
Розрахунок конструкції біомейлера (з сайту http://native-power.de)
| Діаметр круглої основи, м | Висота, м | Площа, кв.м. | Прошарки, кільксть | Об’єм, куб.метр | Кількість енергії, кВт |
| 4 | 2,1 | 13 | 2 | 20 | 1,1 |
| 5 | 2,8 | 20 | 3 | 40 | 2,6 |
| 6 | 2,8 | 28 | 3 | 60 | 4,2 |
| 7 | 3,5 | 37 | 4 | 100 | 7,9 |
| 8 | 3,5 | 50 | 4 | 145 | 11,3 |
Така компостна купа має гарно аеруватися (крізь неї має вільно проходити повітря). Саме тому стіни біомейлера формують з сітки. До того ж під час експлуатації, час від часу, купу обережно, щоб не пошкодити труби, протикають довгими палицями. Задля забезпечення ще кращого притоку повітря купу можна формувати на прошарку з гілок або на дерев’яному піддоні.
Наповнюється купа органічними рештками, причому «зелених» рештків (бадилля, бур’яни, листя тощо) має бути небільше 25%, решта – «коричневі» залишки (деревина, гілки, кора, стружка). Оптимальна вологість в середині компостної купи – 60-70%. За допомогою води можна керувати процесом гниття. Адже чим нижче вологість, тим процес гниття буде рухатись повільніше, відповідна і температура буде нижчою і навпаки.
Далі труби підключають через циркуляційний насос до системи опалення будинку. Причому такий біомейлер можна використовувати і для повітряного опалення і для отримання гарячої води. Причому одночасно. Під час спорудження одна лінія труб потрібно буде заповнити водою та використовувати для гарячого водопостачання, а другу лінію – повітрям і вона буде опалювати ваш будинок.
За даними сайту http://www.biomeiler.at біомейлер розмірами біля 5 метрів в діаметрі та 2,5 м в висоту, з 200 метрів труб, що розташовані всередині купи, може постійно давати 4 літра води температурою біля 60 градусів за умови початкової температури води біля 10 градусів.
Ця купа зможе пропрацювати біля 10 місяців. Далі наповнення купи необхідно буде замінити. Від об’єму купи залежить тривалість її роботи – від 6 місяців до 18.
Біомейлер більше 50 тон не замерзає при помірних морозах та може давати тепло, хоча і в менших об’ємах.
Існує ще один варіант побудови біомейлера, коли з труб формується сердечник в центрі купи. Але таким способом отримується менше тепла, порівнюючи з вищеописаним. Хоча розбирати купу з таким способом укладки труб простіше.
Оскільки для опалення цілого будинку необхідна компостна купа великих розмірів доцільно використовувати подібну систему опалення в гаражів, теплицях та інших приміщень. Доволі часто власники такої системи використовують додаткове опалення для свого будинку. Тобто, гаряче повітря (вода) поступає до системи опалення і додатково підігрівається іншими опалювальними приладами. Економія в цьому випадку полягає в зменшенні кількості, наприклад, газу для нагріву води. Якщо на вулиці зима і температура води, яка подається зі свердловини становить +4 градуси, то, для того, що б її нагріти до комфортних для використання +40 необхідно буде використати більше палива, ніж якщо вода пройде через теплообмінник біомейлера та нагріється в ньому до 20 градусів.
Практичну можливість використання такого біомейлера (проте сильно спрощеної конструкції) доводить і досвід Джастіна Уолкера (фермера з США, який веде фермерське господарство в Красноярську, Росія). Він облаштував спрощений варіант компостного купи для обігріву. За його даними, купа показувала виділення тепла температурою +32,2 градуси при температурі на вулиці -17,8.
Не варто також забувати про те, що в результаті роботи компостної купи для обігріву утворюється гарне добриво, яке можна використати для городу чи саду.
На жаль, на практиці ми не пробували такий варіант обігріву, але ми були би дуже раді, якби ви спробували, та розповіли нам про свої результати.
Автор – Ольга Лящук
ype=”text/javascript”>//