Літо в місті

Літо в місті

Авторка: Оксана Поль

Кліматична адаптація – це адаптація природних та людських систем до уже наявних або очікуваних кліматичних змін та їхніх наслідків. Такі адаптації пом’якшують шкоду або використовують сприятливі можливості для переваг у майбутньому. (1)

Кліматичну кризу називали абстрактною проблемою, але далеко неабстрактна реальність зі зміненим кліматом уже тут, і ми повинні бути готовими та серйозно розглянути дії щодо пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.

Екосистеми відіграють важливу роль у цьому процесі, оскільки вони забезпечують основу для життя завдяки своїм багатогранним функціям – регулюванню водного балансу та мікроклімату, регулюванню забруднення атмосферного повітря, виробництву продуктів харчування, забезпеченню місць відпочинку тощо. Зміна клімату – це серйозні виклики для умов міста, а перші асоціації, які пов’язані з міським кліматом – багато бетону і мало зелені. В українських містах нехтують міським “мікрокліматом”, а дарма – за розрахунками, різниця температур влітку між містом та заміською територією може сягати 10 °C. Один із можливих підходів до кліматичної адаптації міста – це вертикальне озеленення. (1, 2, 3)

Вертикальне озеленення, що це дасть?

У містах переважно закрита забудова, багатоповерхівки та асфальт погіршують обмін повітря з прилеглою територією та вищими шарами атмосфери, і надходження свіжого повітря зменшується. Крім того, від промисловості, дорожнього руху та опалення у міське середовище теж надходить тепло. Вдень сонячні промені, що потрапляють на незатінені простори та будівлі, ще більше перегрівають місто. (3,2) Всі ці фактори і формують таку значну різницю температур. Надлишкові температури разом з різними забруднювачами повітря, включно з дрібним пилом, утворюють нездоровий міський клімат. Літо в таких умовах стає справжнім викликом для дітей, людей похилого віку та хворих (особливо із хворобами серцево-судинної системи). Стає очевидним, що поверхня будівлі теж має значення для мікроклімату міста. А що буде, якщо вона стане зеленою?

Вертикальне озеленення

На відміну від “звичайних” міських поверхонь без рослин, таких, як: стіни будівель, проїжджі частини, тротуари та інші, поверхні з рослинами активно реагують на зміну погодних умов. Коли рослина стикається із сонячною радіацією (рисунок 1), вона запускає процес фотосинтезу і поглинає вуглекислий газ (CO2 – парниковий газ) і виділяє кисень – але не тільки це! Рослини також “пітніють”: вода випаровується і позитивно впливає на довкілля – охолоджує його (ефект випарного охолодження, який викликає у нас раптове тремтіння після купання влітку). Спекотного літнього дня зелений фасад у Відні площею близько 850 м² заміняє приблизно 75 кондиціонерів (потужністю 3 000 Вт), що працюють щодня по 8 годин (3)

Тому є вагомі підстави для ширшого використання рослин, щоб поліпшити енергетичний баланс і мікроклімат у густонаселених міських районах. Це також матиме позитивний влив на підвищення якості життя і покращення здоров’я міських мешканців, до того ж виглядає дуже красиво.

Рисунок 1: Енергетичний баланс зеленого фасаду.
Джерело: Krusche et.al., 1982

У Європі вже досить давно практикують озеленення фасадів. Деякі міста прописують це у своїх стратегіях кліматичної адаптації. Так, у німецькому місті Нюрнберг з у рамках проєкту «Літо в місті» запланували озеленення не тільки фасадів, а й дахів.

Проєкт “Літо в місті” є динамічним, його планують постійно вдосконалювати і доповнювати новими заходами адаптації на основі досліджень міста та клімату.

Через кліматичні виклики все більше міст приділяють більше уваги озелененню фасадів. У 2019 році Себастіан Шмаук за підтримки німецького Федерального агентства з охорони природи зробив посібник із порадами та рекомендаціями на основі досліджень міського озеленення дахів та фасадів. У цьому посібнику він розглядає два види озеленення фасадів, які можуть застосовуватися також в українських містах. (4, 5)

Види озеленення фасадів

Себастіан Шмаук при озелененні фасадів розрізняє два методи озеленення. У першому рослина росте на фасаді, але вкорінюється безпосередньо в ґрунті; а в другому – штучно прикріплюється до будівлі, наприклад, у спеціальний контейнер (рисунок 3).

a) Техніка наземного озеленення

У цьому підході озеленення є відмінність між двома системами (рисунок 2) залежно від характеристик підйому рослин: самопідйомні (системи Selbstklimmer-Systeme mit Wurzelkletterern, або англійською Self-Climbing Plants) з кореневими самолазами (плющ) і клейкими виноградними лозами (дика лоза), які не потребують додаткового кріплення.

Ці рослини мають особливу техніку росту (лазіння), замість несучих стійких конструкцій як форми росту. У природі вони використовують інші дерева для росту вгору. В місті це можуть бути будівлі.

Але часто використовують інші рослини, які кріпляться до фасаду за допомогою допоміжних засобів для сходження, наприклад, дівочий виноград. Тут потрібно врахувати необхідні системи кріплення (наприклад, натяжні кабелі, сітки) для рослин, що мають провідну рослинність і вимагають допомоги під час росту та додаткових кріплень.

Завдяки кріпленню можна самостійно направляти рух росту рослини. Також такий підхід можна практикувати у приватних будинках, квартирах, комерційних об’єктах та інших. (див. фото 1, 2, 3). Через висадку в ґрунт, як правило, немає необхідності поливати рослини. (5)

Рисунок 2: Візуалізація різних варіантів наземного озеленення
Джерело: Nicole Pfoser 2016, Reincke, B. 2017
Фото 1: Озеленення фасаду приватного будинку, рослина – дівочий виноград.
Джерело: Оксана Поль
Фото 2: Озеленення фасаду приватного будинку фруктовим деревом (груша)
Джерело: Оксана Поль
Фото 3: Приклад невдалого озеленення (порівняй з фото 4)
Джерело: Dr. Sebastian Schmauck, BfN
Фото 4: Приклад наземного озеленення.
Джерело: Dr. Sebastian Schmauck, BfN

б) озеленення на стіні

Технологія озеленення стін характеризується прикріпленими до фасаду посадковими контейнерами, в яких рослини приживаються і ростуть уздовж фасаду вгору. Під час планування озеленення стін потрібно врахувати, де висаджувати рослини (рисунок 3) для кожного підходу:

  • у системах полиць (горизонтальні ділянки на несучих конструкціях із субстратом в контейнерах);
  • у модульній системі (зелені килимки і панелі, що кріпляться на фасаді);
  • площинна конструкція у вигляді “вертикального саду”.

Часто обирають вічнозелені та багаторічні рослини, такі, як: трави, папороть, невеликі дерева, чагарники, мохи, полин та інші. За такого підходу навантаження на несучі конструкції будівлі зазвичай суттєво більші, тому слід проводити ретельні розрахунки під час озеленення стін. Також можна робити змішаний підхід з технікою наземного озеленення з озелененням на стіні. (5, 6)

Рисунок 3: Візуалізація різних варіантів озеленення на стіні.
Джерело: Nicole Pfoser 2016, Reincke, B. 2017

Відомі приклади зі складними методами озеленення стін можна знайти в Мілані, Берліні або Відні.

Не потрібно економити на зеленому

Чудовий приклад вертикального озеленення можна побачити на автозаправці “MOL” у Будапешті. Проєкт реалізовано 2012 року. Тут озеленили дах і одну бічну стіну. Це ілюстрація того, як “неекологічне” місце може і має ставати більш екологічно екологічно дружнім та демонструвати приклад дбайливого ставлення до довкілля.

Зелена автозаправна станція нейтралізує близько 10 тонн викидів CO2 на рік, допомагає економити енергію та зменшує вплив високих зимових коливань температури на будівлю. Тут практикується збір та зберігання дощової води в цистернах для поливу рослин, що тим самим зменшує використання питної для цих потреб.

Спочатку для озеленення використали очиток, але досвід виявився неуспішним (з цього можна зробити висновок, що краще тестувати рослини). Для нової посадки 2015 року використали суміш трав „Sempergreen Bees and Butterflies“, ця спроба і була вдалою.

З тих пір автозаправка схожа на природний квітковий луг, що змінює свій вигляд залежно від пори року. Але “MOL” не зупинилася тільки на озелененні – дах над заправкою і гілки “сонячних дерев” (фото 7) утворюють разом 250 м² інтегрованих сонячних модулів, які виробляють майже 31 000 кВт-год енергії на рік, що значно знизило потребу в додатковій енергії для експлуатації заправної станції. А облицювання стін – із переробленого пластику. Недарма ця заправка вигравала відзнаки European Solar Prize 2012 року та National Energy Globe Award 2014 року. (7)

Як порівняти зі звичайними покриттями та фасадними конструкціями, озеленення фасадів може надавати різноманітні додаткові послуги для сталого розвитку міст. Це робить фасади багатофункціональними та може стати частиною міської зеленої інфраструктури і позитивно вплине на регулювання клімату, біорізноманіття (місця для існування жуків, павуків, мурах, диких бджіл, коників і також для птахів) та відпочинку, і ще це дуже красиво.

Використані джерела:

  1. NABU (2020): Stadtklima – Was ist das?

2. Deutsche Wetterdienst (Hrsg.) (o.J.): Urbane Räume nachhaltig gestalten.Entscheidungshilfe für eine klimagerechte Stadtentwicklung.

3. Verband für Bauwerksbegrünung (2020): Grüne Bauweisen für Städte der Zukunft. Ein Leitfaden.

4. Umweltamt (Hrsg.), 2012: Handbuch Klimaanpassung. Bausteine für die Nürnberger Anpassungsstrategie.

5. Schmauck, S. (2019), (Hrsg. Bundesamt für Naturschutz): Dach- und Fassadenbegrünung – neue Lebensräume im Siedlungsbereich. Fakten, Argumente und Empfehlungen.

6. Reincke, B. (2017): Gebäudeoptimierung zur Klimaanpassung –Möglichkeiten und Grenzen von Fassadenbegrünung (Bachelorthesis).

7. Magistrat der Stadt Wien (Hrsg.) (o.J.): Fassaden – & Vertikalbegrünung Internationale & nationale Best-Practice-Beispiele.

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.

Україна вводить моніторинг водойм за європейськими вимогами

Україна вводить моніторинг водойм за європейськими вимогами

Хороші новини для Усті та інших водойм країни! Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України затвердило перші сучасні програми моніторингу поверхневих та морських вод, які відповідають європейським вимогам. Діагностичний моніторинг […]

Онлайн-курс Екоклубу переміг у конкурсі освітніх проєктів!

Онлайн-курс Екоклубу переміг у конкурсі освітніх проєктів!

Онлайн-курс Екоклубу про місцеві енергетичні проєкти набрав 184 бали та став кращим серед 19 освітніх проєктів, що спрямовані на активізацію громад. Онлайн-курс розповідає, де шукати ідеї й гроші на втілення […]

Продовження роботи старих атомних блоків за новими правилами: внесок Екоклубу та партнерів

Продовження роботи старих атомних блоків за новими правилами: внесок Екоклубу та партнерів

11 грудня Нарада сторін Конвенції Еспо* прийняла Керівництво щодо застосування конвенції до продовження строків експлуатації атомних станцій. Воно має на меті урегулювати складні питання, пов’язані із процедурою оцінки транскордонного впливу […]

Ренатуралізація – як оживити малі річки?

Ренатуралізація – як оживити малі річки?

Авторка: Оксана Поль Річки формують наші ландшафти, а рельєф, клімат і рослинність визначають, як виглядають самі річки. Саме тому певна форма річки є типовою для певного регіону. Наприклад: повільний, вигнутий, […]

У Баранівці запрацювала сонячна електростанція 10 кВт та центр енергоефективності

У Баранівці запрацювала сонячна електростанція 10 кВт та центр енергоефективності

Сонячна станція генеруватиме енергію для освітлення та роботи обладнання міжшкільного ресурсного центру Баранівської територіальної громади “Мрії в дії”. За чотири дні тестового режиму станція виробила близько 30 кВт⋅год. За результатами […]

Суди Екоклубу: що відбувається?

Суди Екоклубу: що відбувається?

Екоклуб знову у суді з приводу Кроноспану. Що відбувається і чому так довго? Станом на листопад 2020 року тривають два судові процеси, у яких задіяні Екоклуб та Кроноспан (точніше, його […]

Адаптація лісу до зміни клімату: реструктуризація Тюринзького лісу

Адаптація лісу до зміни клімату: реструктуризація Тюринзького лісу

Авторка: Оксана Поль Лісове господарство повинне реагувати на зміни клімату швидше, ніж будь-який інший сектор економіки, адже через повільний ріст дерев, тут немає місця для короткострокових адаптаційних заходів.  Ступінь впливу […]

Телефонний дзвінок у спеку. Навіщо?

Телефонний дзвінок у спеку. Навіщо?

Авторка: Оксана Поль Зміна клімату посилює загострення хвороб у людини та навіть провокує її передчасну смерть. Людський організм піддається впливу зміни клімату в результаті екстремальних погодних умов, а також через […]

“Чорна” деревина, сезон тиші та FSC-сертифікація —  як в Україні незаконно рубають ліс

“Чорна” деревина, сезон тиші та FSC-сертифікація — як в Україні незаконно рубають ліс

26 жовтня Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило проєкт Державної стратегії управління лісами України до 2035 року, головною метою якого, за словами самого Міністерства, є здійснення ефективного управління […]

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95