Володимирська громада поступово переходить від окремих енергоефективних рішень до системного планування розвитку. Тут починали із заміни вікон і дверей у школах та садочках, а сьогодні готують великі проєкти з термомодернізації, встановлюють сонячні панелі та працюють над стратегічними документами, які мають визначати розвиток громади на десятки років вперед.
Для громади енергоефективність насамперед про комфорт мешканців, стабільну роботу важливих об’єктів і здатність громади поступово ставати більш енергонезалежною і, звичайно, про скорочення витрат.
Володимирська громада була створена у 2020 році після об’єднання міста Володимир та навколишніх сіл. Сьогодні тут проживає понад 42 тисячі людей.
Про те, як у громаді впроваджують енергоефективні рішення, працюють із міжнародними партнерами та лише починають системно говорити про кліматичну адаптацію, розповідає Ганна Рубанова, начальниця відділу капітального будівництва управління інфраструктури Володимирської міської ради, яка також виконує обов’язки енергоменеджерки громади.
Як у громаді почали працювати з енергоефективністю
Активніше займатися енергоефективністю у Володимирі почали ще у 2016 році. Тоді основним завданням було зменшити втрати тепла в бюджетних установах і скоротити витрати на енергоресурси.
Спочатку йшлося про базові рішення: заміну вікон, дверей та окремі ремонти. Пізніше громада перейшла до комплексніших змін, таких як утеплення будівель, оновлення теплових мереж, реконструкції котелень та переведення частини з них на тверде паливо.
У громаді пояснюють: коли вдається скорочувати витрати на енергію, з’являється більше можливостей вкладати кошти в інші потреби мешканців.
Чому у громаді почали працювати зі стратегічними документами
Одним із перших великих проєктів міжнародної співпраці для громади став проєкт «Чиста вода», завдяки якому вдалося реконструювати центральний водозабір і побудувати нову лінію водопостачання. Після цього у громаді почали активніше шукати міжнародні партнерства та нові можливості для розвитку.
У 2017 році Володимир долучився до ініціативи «Угода мерів – Схід», а вже за рік розробив План дій сталого енергетичного розвитку і клімату. Саме тоді у громаді вперше почали системно визначати, які будівлі потребують оновлення першочергово та як зменшувати споживання енергії.
Зараз громада оновлює цей документ уже для всієї території громади та паралельно працює над місцевим енергетичним планом і стратегією розвитку. Також у громаді є план зеленого відновлення, який розробляли разом із міжнародними партнерами.
«Для нас важливо, щоб ці документи не були просто формальністю. Вони мають допомагати розуміти, де громада втрачає найбільше ресурсів, які об’єкти потрібно модернізувати першими та де шукати фінансування», — пояснює Ганна Рубанова.
Як у громаді працює енергомоніторинг
Повноцінної системи енергоменеджменту у громаді поки немає, однак вже працює енергомоніторинг. У закладах збирають дані про споживання енергії та аналізують, де виникають найбільші витрати.
Поки цей напрям веде одна людина паралельно з основною роботою. У громаді визнають: для системної роботи потрібен окремий фахівець або навіть окремий відділ.
Найбільше уваги зараз приділяють об’єктам, які мають найбільші втрати енергії або найбільше потребують модернізації. Саме так визначають пріоритети для майбутніх проєктів.
Які енергоефективні проєкти вже працюють у громаді
У 2026–2027 роках громада планує реалізувати два великі інфраструктурні проєкти — комплексну термомодернізацію медичного закладу та встановлення сонячної електростанції на водоканалі. Паралельно продовжують утеплювати будівлі, встановлювати індивідуальні теплові пункти та модернізувати заклади освіти. Сонячні панелі вже працюють на частині шкіл, а згодом їх планують встановлювати і на садочках.
Через обмежений бюджет важливу роль для громади відіграє міжнародна підтримка. Завдяки партнерам тут уже встановили теплові насоси на басейні, отримали сонячні панелі для шкіл, генератори та інше обладнання.
Як у громаді починають говорити про кліматичну адаптацію
У громаді визнають, що тема адаптації до зміни клімату поки лише починає ставати частиною місцевого планування. Раніше більше уваги приділяли енергоефективності та інфраструктурним проєктам. Водночас, у громаді розуміють, що зміна клімату вже впливає на повсякденне життя, тому ці питання поступово включають у роботу.
Перші кроки вже є: реконструкція парків і скверів, озеленення територій та оновлення громадських просторів. У майбутньому громада хоче розробити окремий план заходів з адаптації до зміни клімату. Саме він має допомогти зрозуміти, які виклики є найбільш актуальними для громади і які рішення мають впроваджуватися першими, аби діяти більш системно.
Як громада працює з ОСББ та мешканцями
У Володимирі наголошують: енергоефективність не може стосуватися лише комунальних установ. Тому у громаді намагаються залучати до цього процесу ОСББ, мешканців та бізнес. Для ОСББ уже працюють програми співфінансування ремонтів дахів, ліфтів, укриттів та інших спільних частин будинків. Також діє програма «Тепла оселя», через яку відшкодовують відсотки за кредитами для учасників програми «Енергодім».
Окрім фінансової підтримки, у громаді проводять зустрічі з мешканцями та пояснюють, як працюють програми і як можна долучатися до енергоефективних рішень.
«Для нас важливо, щоб люди бачили: енергоефективність — це не щось далеке. Це конкретні зміни у будинках, які впливають на комфорт і допомагають зменшувати витрати», — каже Ганна Рубанова.
Чому найскладніше — змінити підхід людей
Одним із найбільших викликів у громаді називають роботу з людьми та зміну підходів до енергоспоживання. Наприклад, у закладах потрібно регулярно збирати дані про споживання енергії. Для працівників це часто виглядає як додаткове навантаження, тому важливо пояснювати, навіщо це потрібно і як допомагає швидше знаходити проблеми (втрати тепла, перевитрати чи несправне обладнання). Складнощі виникають і під час ухвалення рішень. У громаді пояснюють: енергоефективність не завжди дає швидкий результат, який можна побачити одразу. Саме тому для підтримки таких проєктів важливі конкретні приклади, цифри економії та зрозумілий ефект для мешканців.
Що радять іншим громадам
У Володимирській громаді радять не чекати ідеальних умов для старту, а починати з того, що вже можливо зробити.
«Не завжди одразу є великий бюджет чи готова команда, але це не причина відкладати зміни», — каже Ганна Рубанова.
Першими кроками можуть бути простіші рішення: аналіз споживання енергії, вивчення досвід інших громад, заявки на грантові програми та пошук партнерств. Це все допомагає громаді розуміти свої потреби та рухатися до більших проєктів.
Окремо наголошують на важливості навчання, адже багатьом громадам бракує фахівців у сфері енергоефективності та стратегічного планування.
«Можливості з’являються тоді, коли громада готова ними скористатися. Один не підтриманий проєкт не означає, що не вийде наступний», — підсумовує вона.