«Просто додай води!» – дієва формула адаптації українських міст

«Просто додай води!» – дієва формула адаптації українських міст

Авторка: Юлія Ахмедова

«Water and climate change», тобто «Вода і кліматичні зміни», – таким був екодевіз Всесвітнього дня води (22 березня) у 2020 році [1]. В Україні, до речі, він отримав продовження: «Вода та зміни клімату – прискорення дій» [2]. Чому так? Спробуємо розібратися.

Сьогодні вплив кліматичних змін (інтенсивність стихій, погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод, збільшення періодів засухи, підвищення температур), що його регулярно фіксують на всій території України, стрімко набуває ознак соціально-економічного явища. А тому, на думку ГО «Екоклуб», і розглядати його варто в раціонально-практичній площині.

Унаслідок «скупчення» житлових та промислових об’єктів у цьому контексті особливо вразливою є міська інфраструктура. Щоб українські міста успішно розвивалися, а їхні мешканці почували себе комфортно, необхідно враховувати потенційні загрози, які впливають на здоров’я людей, зокрема, через стабільність водопостачання і якість питної води. Саме з метою зменшення впливу кліматичних ризиків міста України і стають підписантами провідної ініціативи ЄС – «Угоди мерів» – та розробляють стратегії адаптивних заходів [3].

Алгоритм упровадження адаптивних заходів щодо зміни клімату

Протягом літа – осені 2020 року ГО «Екоклуб» (у співпраці з міжнародними партнерами та місцевою владою) провів опитування мешканців українських міст – Коростеня й Житомира. Активісти впевнені, що думка вразливих груп населення (у цьому випадку – міських жителів) відіграє важливу роль в адаптивному циклі міста. Розуміння мешканцями впливу кліматичних змін на життя їхнього міста та готовність упроваджувати конкретні адаптивні заходи сприяє успішній реалізації обраної стратегії.

За результатами опитувань житомирян і коростенців, пріоритетною щодо негайного впровадження адаптаційних заходів є «водна» інфраструктура міст. Респонденти зауважили нестабільний стан роботи водопровідних мереж і низьку якість питної води.

Порівняльна інфографіка частотності аварій водопровідної мережі
            в Коростені й Житомирі (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)
Порівняльна інфографіка оцінки якості питної води в Коростені й Житомирі
(за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Відображає моніторинг громадської думки й ризики підтоплення окремих районів міст та протікання дахів у будинках, викликані аномальною (або «несезонною») кількістю опадів.

            «Весняні» підтоплення в Коростені.
               Фото – сайт міста Коростеня
Порівняльна інфографіка ризиків підтоплення та наслідків стихії
в Коростені й Житомирі (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Проблема підтоплень заслуговує особливої уваги, оскільки навантаження на зливові каналізації внаслідок зміни клімату в майбутньому лише зростатимуть. Саме ж явище «сигналізує» про порушення водного балансу, спричинене підвищенням рівня ґрунтових вод, неконтрольованою забудовою території міст, неналежною експлуатацією будівель тощо.

Житомир після зливи. Фото – Times.zt       
Порівняльна інфографіка поганого стану або відсутності
зливної каналізації в місті (за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, негативна тенденція щодо погіршення екологічного стану водних об’єктів в екосистемах українських міст залишається незмінною.

Санітарно-гігієнічний стан річок Уж і Тетерів
фахівці визначають як незадовільний. Фото – topnews.zt.ua

А яких розмірів «водна» проблема набуває у світовому масштабі? За результатами досліджень, уже зараз понад 1 мільярд людей щодня відчуває нестачу якісної питної води [4]. Річ у тому, що прісна вода складає лише 2,5 % від загального «водного» запасу планети, ураховуючи льодовики та снігові «шапки» гір. Загалом людство має доступ приблизно до 1 % від усіх прісноводних ресурсів. Сьогодні обсяг споживання води є більшим за обсяг її відновлення [5].

Одночасно кліматичні зміни, що провокують сильні посухи та повені, забудова річок, застаріла водна інфраструктура й нераціональне управління водними ресурсами тільки зменшують кількість доступної прісної води [4; 5].

Так, за даними ООН до 2025 року нестачу води відчують близько 3 мільярдів людей. А експерти Всесвітнього фонду природи констатують, що Україна та країни ЄС уже сьогодні забезпечені прісною водою в середньому всього на 60 %. Більше того, без кардинальних соціально-правових рішень ситуація лише погіршуватиметься. На думку експертів, критичним у цьому контексті стане 2027 рік: з цього часу покращити стан озер та річок Європи буде майже неможливо [5].

Криштальбад, м. Енсхеде та Хенгело.            
Фото – Climate ADAPT

Науковці наголошують: забруднені джерела прісної води є ознакою порушення її кругообігу в природі. Це демонструє схильність людства сприймати водне середовище як джерело екологічних ризиків, а не як цінний «актив» [6]. Головною ж умовою стабільності в цьому питанні європейські вчені вважають досягнення балансу між попитом та пропозицією, тобто використанням водних запасів і їхнім відновленням. Лише добре сплановані адаптивні ініціативи й цілісний підхід здатні зменшити негативний соціальний, екологічний та економічний вплив кліматичних змін, сприяючи розвитку «міст майбутнього»: стійких до змін клімату і комфортних для життя [4].                                                  

У необхідності нових шляхів вирішення існуючих проблем, які враховували б наслідки антропогенного впливу на довкілля (наприклад,  переосмислення та переоснащення систем водозабору і водовідведення з метою раціонального використання води), переконані й українські екологи [5].

Безперечно, важливим етапом цих пошуків є залучення позитивного досвіду інших міст. Пропонуємо кілька прикладів дієвих проєктів екостратегій і варіантів успішних адаптаційних ідей, реалізованих у містах Європи та актуальних для українських міст [7; 8; 9].

Ефективні проєкти з адаптаційної політики європейських міст
Дієві адаптаційні ідеї щодо водозбереження в межах міста

Звичайно, не для всіх ризиків можливо розробити адаптаційні заходи. Тож метою міста є досягнення компромісу між оптимальним рівнем адаптації, мінімальним ризиком для екосистеми та місцевим бюджетом. Використовуючи результати опитувань, «Екоклуб»  підготував перелік першочергових адаптаційних завдань для Коростеня, у процесі – стратегія для Житомира. Тож якими є кроки поетапного плану щодо забезпечення безперервного доступу усіх жителів міста до якісної питної води.

Зміни клімату – це не про вчорашні «передбачення» письменників фантастів чи песимістичні «прогнози» вчених-екологів. Це про сьогодні. І від того, наскільки швидко й злагоджено людство діятиме зараз, залежить, чи залишиться наша планета блакитно-зеленою вже завтра.

Використані джерела:

1. https://www.worldwaterday.org

2. Державне агенство водних ресурсів України. БУВР Нижнього Дніпра : [сайт].

3. Угода мерів щодо клімату та енергії в Україні / EU4Energy : [сайт].

4. State of Green. Connect. Inspire. Share. Think Denmark.

5. Людству необхідно діяти вже сьогодні аби зберегти прісноводні ресурси планети //  Всесвітній фонд природи (WWF) [текст] : [сайт].

6. Water Sensitive Urban Design in the UK – Ideas for built environment practitioners // Celeste Morgan, Cristian Bevington, David Levin, Peter Robinson, Paul Davis, Justin Abbott, Paul Simkins. – London : CIRIA, 2013.

7. Water sensitive urban and building design (2016) // Climate-ADAPT  

8. The Watermachine: multifunctional area for flood protection and improved water quality – Kristalbad, Enschede (2017) Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

9. LIFE ENSAT Enhancement of Soil Aquifer Treatment to Improve the Quality of Recharge Water in the Llobregat River Delta Aquifer Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

Ця стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.

Зелені коридори: чому вони потрібні  кожному місту

Зелені коридори: чому вони потрібні кожному місту

Авторка: Оксана Майборода, координаторка громадської ініціативи з озеленення міста “Сад історій у Рівному” “Містам слід зрозуміти, що вони можуть змінювати свою погоду”, – Брайан Стоун, професор школи архітектури та регіонального […]

Місто vs кліматичні зміни: стратегія ефективної протидії

Місто vs кліматичні зміни: стратегія ефективної протидії

Авторка: Юлія Ахмедова Про те, що питання зміни клімату – це важливо, чули, мабуть, усі. А от про зв’язок поганого самопочуття в літню спеку із всесвітньою економічною кризою відомо далеко не кожному. Чи помічають […]

Як місту адаптуватися до змін клімату за чотири кроки?

Як місту адаптуватися до змін клімату за чотири кроки?

Авторка: Юлія Ахмедова А ви замислювалися коли-небудь, чи вдосталь зелених зон у вашому місті, або намагалися визначити, чи стало спекотнішим літо? І чому це взагалі важливо? Можливість з’ясувати відповіді на ці й не тільки […]

У Вознесенську відкрили першу сонячну електростанцію для водоканалу в країні

У Вознесенську відкрили першу сонячну електростанцію для водоканалу в країні

15 вересня у Вознесенську (Миколаївська обл.) відкрили першу в країні сонячну електростанцію на водоканалі. Директор КП “Водопостачання м.Вознесенськ” очікує, що вона генеруватиме для потреб підприємства від 50 до 70 тис. […]

Що потрібно знати про формальдегід

Що потрібно знати про формальдегід

Формальдегід усюди – у воді, повітрі, їжі, в наших домівках, та навіть в наших тілах. Ця органічна сполука з вуглецю, водню та кисню стала незамінною в багатьох сферах життя, завдяки […]

У Баранівці з’явиться центр енергоефективності та сонячна електростанція

У Баранівці з’явиться центр енергоефективності та сонячна електростанція

Баранівська міська рада – одна із переможниць конкурсу Екоклубу для сталого розвитку громад. Проєктна ідея Баранівки була визнана однією із кращих та здобула співфінансування від Екоклубу. Отже незабаром у місті […]

Вознесенськ та Баранівка – переможці конкурсу Екоклубу

Вознесенськ та Баранівка – переможці конкурсу Екоклубу

КП “Водопостачання м. Вознесенськ” та Баранівська міська рада – фіналісти другого етапу конкурсу Екоклубу з просування сталих енергетичних практик у громадах. І вже найближчим часом розпочнеться реалізація їхніх проектних ідей: […]

Сонячні станції, револьверний фонд, вітрогенератор: які ідеї отримають підтримку Екоклубу

Сонячні станції, револьверний фонд, вітрогенератор: які ідеї отримають підтримку Екоклубу

Екоклуб отримав 10 заявок від громад на конкурс ідей зі сталого розвитку, енергоефективності та відновлюваної енергетики. Кращі із них (за оцінкою незалежного журі) отримають співфінансування на втілення проєктів – від […]

Як ОТГ у Волинській області вдалося стати прикладом успішного розвитку території

Як ОТГ у Волинській області вдалося стати прикладом успішного розвитку території

Роман Троцюк четвертий рік працює головою Дубівської ОТГ (Ковельський район, Волинська область). Маючи управлінський досвід роботи та амбітні плани, голова громади та його команда реалізовують близько 20-ти проектів на рік. […]

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95