Блог

Авторка: Юлія Ахмедова

«Water and climate change», тобто «Вода і кліматичні зміни», – таким був екодевіз Всесвітнього дня води (22 березня) у 2020 році [1]. В Україні, до речі, він отримав продовження: «Вода та зміни клімату – прискорення дій» [2]. Чому так? Спробуємо розібратися.

Сьогодні вплив кліматичних змін (інтенсивність стихій, погіршення якості поверхневих і ґрунтових вод, збільшення періодів засухи, підвищення температур), що його регулярно фіксують на всій території України, стрімко набуває ознак соціально-економічного явища. А тому, на думку ГО «Екоклуб», і розглядати його варто в раціонально-практичній площині.

Унаслідок «скупчення» житлових та промислових об’єктів у цьому контексті особливо вразливою є міська інфраструктура. Щоб українські міста успішно розвивалися, а їхні мешканці почували себе комфортно, необхідно враховувати потенційні загрози, які впливають на здоров’я людей, зокрема, через стабільність водопостачання і якість питної води. Саме з метою зменшення впливу кліматичних ризиків міста України і стають підписантами провідної ініціативи ЄС – «Угоди мерів» – та розробляють стратегії адаптивних заходів [3].

Протягом літа – осені 2020 року ГО «Екоклуб» (у співпраці з міжнародними партнерами та місцевою владою) провів опитування мешканців українських міст – Коростеня й Житомира. Активісти впевнені, що думка вразливих груп населення (у цьому випадку – міських жителів) відіграє важливу роль в адаптивному циклі міста. Розуміння мешканцями впливу кліматичних змін на життя їхнього міста та готовність упроваджувати конкретні адаптивні заходи сприяє успішній реалізації обраної стратегії.

За результатами опитувань житомирян і коростенців, пріоритетною щодо негайного впровадження адаптаційних заходів є «водна» інфраструктура міст. Респонденти зауважили нестабільний стан роботи водопровідних мереж і низьку якість питної води.

Відображає моніторинг громадської думки й ризики підтоплення окремих районів міст та протікання дахів у будинках, викликані аномальною (або «несезонною») кількістю опадів.

Проблема підтоплень заслуговує особливої уваги, оскільки навантаження на зливові каналізації внаслідок зміни клімату в майбутньому лише зростатимуть. Саме ж явище «сигналізує» про порушення водного балансу, спричинене підвищенням рівня ґрунтових вод, неконтрольованою забудовою території міст, неналежною експлуатацією будівель тощо.

Незважаючи на спад виробництва та зупинку багатьох підприємств, негативна тенденція щодо погіршення екологічного стану водних об’єктів в екосистемах українських міст залишається незмінною.

А яких розмірів «водна» проблема набуває у світовому масштабі? За результатами досліджень, уже зараз понад 1 мільярд людей щодня відчуває нестачу якісної питної води [4]. Річ у тому, що прісна вода складає лише 2,5 % від загального «водного» запасу планети, ураховуючи льодовики та снігові «шапки» гір. Загалом людство має доступ приблизно до 1 % від усіх прісноводних ресурсів. Сьогодні обсяг споживання води є більшим за обсяг її відновлення [5].

Одночасно кліматичні зміни, що провокують сильні посухи та повені, забудова річок, застаріла водна інфраструктура й нераціональне управління водними ресурсами тільки зменшують кількість доступної прісної води [4; 5].

Так, за даними ООН до 2025 року нестачу води відчують близько 3 мільярдів людей. А експерти Всесвітнього фонду природи констатують, що Україна та країни ЄС уже сьогодні забезпечені прісною водою в середньому всього на 60 %. Більше того, без кардинальних соціально-правових рішень ситуація лише погіршуватиметься. На думку експертів, критичним у цьому контексті стане 2027 рік: з цього часу покращити стан озер та річок Європи буде майже неможливо [5].

Науковці наголошують: забруднені джерела прісної води є ознакою порушення її кругообігу в природі. Це демонструє схильність людства сприймати водне середовище як джерело екологічних ризиків, а не як цінний «актив» [6]. Головною ж умовою стабільності в цьому питанні європейські вчені вважають досягнення балансу між попитом та пропозицією, тобто використанням водних запасів і їхнім відновленням. Лише добре сплановані адаптивні ініціативи й цілісний підхід здатні зменшити негативний соціальний, екологічний та економічний вплив кліматичних змін, сприяючи розвитку «міст майбутнього»: стійких до змін клімату і комфортних для життя [4].                                                  

У необхідності нових шляхів вирішення існуючих проблем, які враховували б наслідки антропогенного впливу на довкілля (наприклад,  переосмислення та переоснащення систем водозабору і водовідведення з метою раціонального використання води), переконані й українські екологи [5].

Безперечно, важливим етапом цих пошуків є залучення позитивного досвіду інших міст. Пропонуємо кілька прикладів дієвих проєктів екостратегій і варіантів успішних адаптаційних ідей, реалізованих у містах Європи та актуальних для українських міст [7; 8; 9].

Звичайно, не для всіх ризиків можливо розробити адаптаційні заходи. Тож метою міста є досягнення компромісу між оптимальним рівнем адаптації, мінімальним ризиком для екосистеми та місцевим бюджетом. Використовуючи результати опитувань, «Екоклуб»  підготував перелік першочергових адаптаційних завдань для Коростеня, у процесі – стратегія для Житомира. Тож якими є кроки поетапного плану щодо забезпечення безперервного доступу усіх жителів міста до якісної питної води.

Зміни клімату – це не про вчорашні «передбачення» письменників фантастів чи песимістичні «прогнози» вчених-екологів. Це про сьогодні. І від того, наскільки швидко й злагоджено людство діятиме зараз, залежить, чи залишиться наша планета блакитно-зеленою вже завтра.

Використані джерела:

1. https://www.worldwaterday.org

2. Державне агенство водних ресурсів України. БУВР Нижнього Дніпра : [сайт].

3. Угода мерів щодо клімату та енергії в Україні / EU4Energy : [сайт].

4. State of Green. Connect. Inspire. Share. Think Denmark.

5. Людству необхідно діяти вже сьогодні аби зберегти прісноводні ресурси планети //  Всесвітній фонд природи (WWF) [текст] : [сайт].

6. Water Sensitive Urban Design in the UK – Ideas for built environment practitioners // Celeste Morgan, Cristian Bevington, David Levin, Peter Robinson, Paul Davis, Justin Abbott, Paul Simkins. – London : CIRIA, 2013.

7. Water sensitive urban and building design (2016) // Climate-ADAPT  

8. The Watermachine: multifunctional area for flood protection and improved water quality – Kristalbad, Enschede (2017) Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

9. LIFE ENSAT Enhancement of Soil Aquifer Treatment to Improve the Quality of Recharge Water in the Llobregat River Delta Aquifer Climate-ADAPT // Climate-ADAPT

Ця стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.