Славутська громада вже понад десять років розвиває енергоефективність: впроваджує енергомоніторинг, модернізує комунальну інфраструктуру, встановлює сонячні електростанції на об’єктах критичної інфраструктури і шукає фінансові механізми для мешканців
Громада розташована у Шепетівському районі Хмельницької області. Тут проживає близько 35 тисяч людей.
Про те, як Славута рухається до енергостійкості, чому працює з ОСББ і як навчання Екоклубу допомогло переосмислити фінансові інструменти, розповідає Андрій Соловйов, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Славутської міської ради, який відповідає за енергоменеджмент і проєктний напрям.
Сталий розвиток у громаді
Славутська громада працює зі сталим розвитком уже понад десять років. Активніше цей напрям почав розвиватися після початку реформи децентралізації у 2015 році, коли громади отримали більше можливостей самостійно планувати свій розвиток.
Передусім там працюють з тим, що напряму впливає на життя людей: тепломережами, вуличним освітленням, водопостачанням та благоустроєм. Окрему увагу приділяють енергоефективності, адже вона допомагає громаді менше витрачати ресурси і стабільніше розвиватися.
У січні-лютому цього року об’єкти критичної інфраструктури в громаді залишалися без електроенергії понад 700 разів. Були випадки, коли лікарня, водоканал і найбільші котельні міста не мали живлення більше ніж вісім годин.
«Енергостійкість для нас – не абстрактна ціль, а питання, чи зможуть базові послуги працювати навіть під час відключень», – розповідає Андрій Соловйов.
Як працює енергоменеджмент
Система енергоменеджменту в громаді працює понад десять років. Тут використовують власний продукт “Енергобаланс”, який допомагає відстежувати споживання енергоресурсів у комунальних установах. Кожен об’єкт має відповідальну людину, яка вносить дані в систему. Завдяки цьому у громаді бачать, де є перевитрати, де виникають проблеми і де можна впровадити енергоефективні рішення.
Одним із викликів у сфері для громади стали кадрові питання. Коли Славута виграла грант від Світового банку на встановлення когенераційної газової установки і розбудову власних електричних мереж для критичної інфраструктури, стало зрозуміло, що для такого проєкту потрібні експерти, яких у місті не мали. У таких випадках, громад радить залучати зовнішніх експертів.
Стратегічні документи
У громади є План дій сталого енергетичного розвитку. Також діє програма енергостійкості та виробництва енергоносіїв. Саме її використовують, коли впроваджують проєкти із сонячними електростанціями для лікарні, ЦНАПу чи водоканалу.
Додатково була створена програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства. Вона стосується комунальних підприємств, але також передбачає енергоефективні та енергостійкі заходи, зокрема впровадження альтернативних джерел генерації.
Муніципальний енергетичний план громада також розроблятиме, бо цього вимагає закон. Водночас у Славуті наголошують: важливо, щоб кожен документ був практичним інструментом, який допоможе рухатися далі, а не формальністю
Як навчання Екоклубу допомогло переосмислити фінансові інструменти
Коли громада подавали концепцію для участі у проєкті Екоклубу “Посилення кліматичних дій в українських громадах”, спершу хотіли охопити одразу кілька напрямів: ОСББ, житловий сектор і бізнес. Думали, що 400 тисяч гривень вистачить, аби підтримати різні групи. Під час навчання стало зрозуміло: ресурс краще не розпорошувати, а зробити механізм точнішим і прив’язаним до реальних потреб.
«Ми зрозуміли, що в умовах обмеженого бюджету важливо не лише давати гроші, а й стимулювати мешканців користуватися іншими програмами підтримки – зокрема програмами Фонду енергоефективності “Енергодім” і “ГрінДІМ”», – каже Андрій Соловйов.
Чому попередні інструменти не працювали
У громаді вже діяли револьверні фонди для житлового сектору та ОСББ, але люди ними майже не користувалися. Одна з причин – складна і не дуже зручна процедура.
Формально кошти можна було взяти на рік. Але через те, що вони проходили через комунальну установу і були прив’язані до бюджетного року, на практиці цей термін міг бути значно коротшим. Якщо людина або ОСББ отримували кошти в червні, то вже в грудні мали повернути всю суму.
Для енергоефективних проєктів це незручно, бо потрібен час на підготовку, закупівлі, виконання робіт і планування витрат. Тому громада почала шукати інший підхід. Через співпраці та окремі програми цей механізм наразі покращують, аби дати людям повноцінний термін користування коштами.
Чому громада працює з ОСББ
Житловий фонд у Славуті досить старий. Багатьом будинкам понад 50 років, вони потребують ремонтів, а мешканці не завжди можуть самостійно оплатити дорогі роботи.
Саме тому робота з ОСББ стала важливим напрямом. Частина програм з’явилася завдяки активності самих мешканців. Люди, які від’єдналися від керуючої компанії та створили ОСББ, почали звертатися до міської влади і говорити про проблеми своїх будинків.
Так з’явилася окрема програма для таких ОСББ. Місцева влада вже кілька разів надавала кошти на поточні ремонти, і цього року також планує таку допомогу.
«Зараз ми хочемо рухатися далі – не лише допомагати з поточними ремонтами, а й підштовхувати ОСББ до участі в більших енергоефективних програмах. Пріоритетною для себе обрали програму “Енергодім”. Якщо мешканці готові брати участь, громада може долучатися і компенсувати до 10% вартості», – пояснює Андрій Соловйов.
У Славуті не розглядають місцеву підтримку окремо від державних чи міжнародних програм. Навпаки, хочуть, щоб ці можливості доповнювали одна одну. Наприклад, ОСББ може отримати основну підтримку через “Енергодім” або “ГрінДім”, а місто додатково компенсуватиме частину витрат. Це зменшує фінансове навантаження на мешканців і робить участь у програмах реальнішою.
Два ОСББ уже виявили бажання спробувати взяти участь у “ГрінДім”. Їх цікавить можливість забезпечити електроенергією два ліфти, освітлення та циркуляційні насоси котельні на випадок відключень.
Сонячні електростанції для критичної інфраструктури
Окремий напрям роботи у Славуті – сонячні електростанції для критичної інфраструктури. Перший такий проєкт громада реалізувала разом з Екоклубом: на лікарні встановили СЕС із акумуляторами.
Згодом сонячну електростанцію потужністю 140 кВт встановили на водоканалі, а ще одну – на місцевому ЦНАПі. Також громада отримала обладнання для лікарні приблизно на 1,5 мільйона гривень: СЕС потужністю 50 кВт і акумулятори 62 кВт·год.
Такі рішення важливо поєднувати в одну систему, бо навіть 100 кВт потужності для лікарні недостатньо. У пікові моменти її споживання може сягати близько 220 кВт, тому такі проєкти потрібно продовжувати й масштабувати.
Що порадите іншим громадам
У Славуті наголошують: насамперед потрібна політична воля. Якщо міський голова розуміє, навіщо це потрібно, і пояснює це депутатам та громаді, процес рухається значно легше.
Водночас навіть за підтримки влади потрібно багато пояснювати. Не всі одразу розуміють, чому місцева влада має долучатися до проблем ОСББ. Але коли пояснюєш, що цим будинкам по 50–70 років, що мешканці не завжди можуть самостійно оплатити дорогі роботи, а без підтримки житловий фонд занепадатиме, ставлення змінюється.
«Важливо показувати, що це не про те, щоб просто “дати комусь гроші”. Це про спільне вирішення проблеми. Якщо будинки стають енергоефективнішими і стійкішими, виграють не лише мешканці конкретного ОСББ, а вся громада», – пояснює Андрій Соловйов.
Ще одна порада – вчитися в інших. У Славуті згадують, що особливо надихнулися досвідом громад після стаді-турів Екоклубу до Луцька, Рівного та Костополя. Коли бачиш, що в інших це працює, легше пояснювати, чому варто спробувати.
«Наша позиція проста: якщо є проблема, має бути рішення. Воно не завжди буде ідеальним з першого разу, але потрібно починати», – підсумовує він.