Українські міста вже зараз живуть в умовах кліматичної кризи: посуха у жовтні 2021 року додала клопоту українським аграріям, а через сильні дощі та паводки на Закарпатті підтопило 160 домогосподарств. Задля стримання стрімкої кліматичної зміни та адаптації до невідворотних змін, муніципалітети стають підписантами Угоди мерів — ініціативи за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Одна із вимог цієї угоди — розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату (далі — ПДСЕРК), який покликаний показати шляхи, методи, заходи та дії для зменшення викидів парникових газів у населених пунктах, їхньої адаптації до наслідків зміни клімату, покращення якості життя людей в умовах кліматичної кризи.
Екоклуб разом із міською радою Коростеня та Асоціацією “Енергоефективні міста України” розробив ПДСЕРК для громади. Про досвід розроблення документу, труднощі, що виникали під час збору інформації, приклади заходів з адаптації до зміни клімату для Коростенської громади, розповідаємо далі.
Чи справді ПДСЕРК потрібен українським громадам?
Останні кілька років показують муніципалітетам, як швидко змінюється клімат, і які від цього можуть бути наслідки. Тому громадам вже зараз потрібно до цього готуватися: провести оцінку вразливості та розробити план, як адаптуватися, — так стверджує координаторка проєктів Екоклубу Ольга Лящук.
І справді, ПДСЕРК — це нові можливості саморозвитку для українських муніципалітетів: розробивши документ, муніципалітети можуть скоротити споживання енергоресурсів, проводити термомодернізацію комунальних закладів та житлових будівель, зменшити викиди парникових газів, залучати фінансування на втілення проєктів щодо вдосконалення всіх сфер і галузей міста. Серед інших переваг розроблення документу:
– громада отримує план розвитку енергетики на 10 наступних років);
– громада стає більш привабливою для інвесторів у сфері енергетики;
– у спільноті однодумців Угоди мерів громада отримує нарощує власну спроможність завдяки тематичним семінарам та можливостям отримувати фінансування про кращі практики та переймати їхній досвід;
– громада отримує можливість визначити пріоритетність заходів у сфері енергетики та клімату та планувати фінансування на їхню реалізацію.
Серед успішних прикладів — місто Житомир, спільно з яким Екоклуб зараз розробляє ПДСЕРК. У листопаді 2021 року у Житомирі запрацювала ТЕЦ на біомасі, потужністю 1,2 МВт електричної та 7,1 МВт теплової енергії.
Також у планах побудувати сонячну електростанцію. У місті працює гідроелектростанція, невдовзі запрацює сміттєпереробний завод. Минулоріч міська рада вела переговори з польською компанією Solaris, щоб протестувати на вулицях Житомира “зелений” громадський транспорт – електробус.
Житомирська ТЕЦ на біомасі. Фото: Житомирська міськрада.
Також муніципалітети у рамках виконання ПДСЕРК можуть втілити заходи з адаптації до зміни клімату. До прикладу, створювати дощові парки, канави; провести реконструкцію дощових каналізацій; збільшувати міські екокоридори, простори з біорізноманіттям, зелені зупинки; впроваджувати якісне озеленення тощо.
ПДСЕРК охоплює об’єкти у сферах як громадської, так і приватної власності:
– будівлі (у тому числі новобудови і санація старих будівель);
– муніципальна інфраструктура (міське теплозабезпечення та вуличне освітлення);
– міський транспорт;
– промисловість та підприємництво.
Розроблення ПДСЕРК для Коростенської громади
Коростень був підписантом Угоди мерів із жовтня 2010 року. Підписавши угоду, місто почало розробляти План дій сталого енергетичного розвитку. Головна мета цього документу була скоротити власні викиди вуглекислого газу щонайменше на 20% до 2020 року. Як результат, станом на 2018 рік місту вдалося зменшити викиди вуглекислого газу на 18%.
Довідково:
Нагадаємо, що у липні 2020 року, у рамках розроблення ПДСЕРК для Коростеня, Екоклуб проводив опитування щодо кліматичної вразливості місцевих жителів міста Коростеня. В опитуванні взяли участь 339 респондентів (59,5% — жінки, 23,2% — чоловіки, 17,3% — не вказали стать). Опитування показало, що 54,5% місцевих жителів часто помічають зміну клімату у повсякденному житті, 32,8% – деколи помічають, а 7% – не помічають. Водночас 46,3% опитаних людей відповіли, що за останні 10-15 років у Коростені помітили значні зміни клімату, незначні зміни у місті помітили 27,7% опитаних, а 8,8% не помітили взагалі.
Екоклуб встановив, що Коростенська громада має високий рівень вразливості до екстремальної спеки та екстремальних опадів/злив, а також високий рівень вразливості до лісових пожеж, посухи та повеней / підвищення рівня води.
Більше про результати опитування дивіться за цим посиланням.
У зв’язку з реформою децентралізації, Коростенська громада знову підписала Угоду і у 2021 році почала розробляти вже новий План дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Робота над документом тривала кілька місяців, участь в якій взяв Екоклуб та консультантка зі сталого енергетичного розвитку Галина Журавська. До процесу долучили представників міської ради, управлінь та старостинських округів. Тепер кожні два роки громада звітуватиметься про виконання Плану Об’єднаному дослідницькому центру, що опікується Угодою мерів.
Галина Журавська не приховує: найбільшою складністю під час розроблення ПДСЕРК було отримати інформацію щодо споживання енергоносіїв у громаді. У прилеглих до Коростеня селах, які згодом стали частиною громади, ніколи не вели облік споживання енергоресурсів. Тож для збору потрібних даних спільно з енергоменеджером за участі сільських старост у громаді провели опитування, в якому взяло участь 90 жителів з усіх сіл.
Проводячи опитування, у жителів громади запитували, який рівень комфорту у домівках, які енергоресурси споживають мешканці, чи проводять енергоефективні заходи у будинках або ж чи планують їх втілювати, чи змінилося споживання енергії за останні десять років:
Окрім відповідей на запитання щодо реалізованих заходів, багато людей також розповідали про свої плани щодо впровадження енергоефективних заходів. Також відкриттям для нас стало те, що опалення деревиною (дровами), за результатами опитування, для сільської місцевості громади склало 77,8%.
За результатами опитування визначили середнє споживання одного домогосподарства, а розрахунковим шляхом отримали загальне енергоспоживання сільського населення. Також ми використали розрахунковий метод, щоб визначити споживання муніципальних будівель і зовнішнього освітлення у сільській місцевості громади, споживання палива транспортом, – розповідає Галина Журавська.
Приклади заходів, які планує втілити Коростень
У цьому розділі ми не окреслюватимемо всі заходи, заплановані у ПДСЕРК Коростенської громади. Розповімо про кілька із них, які, на нашу думку, варті уваги. Про інші плани читайте у самому документі.
Коростенська громада має потенціал до використання відновлюваних джерел енергії. Впроваджуючи низку заходів, спрямованих на перехід на ВДЕ, громада прагне зменшити залежність від викопних видів палива — природного газу та похідних від нафти (бензину, дизельного палива, скрапленого та стисненого газу).
Серед запланованих заходів — переведення котелень на використання деревного палива (тріски). Оскільки Коростенська громада знаходиться на території Полісся, то деревне паливо традиційне для цієї території. Щоби зменшити використання основних лісових запасів, для потреб опалення вже використовують відходи деревини від санітарних чисток зелених насаджень, чагарників, від лісопереробних підприємств.
Щодо інноваційних заходів, то у громаді планують використовувати теплові насоси, які, «забираючи» з ґрунту, повітря, води з озера чи річки, перетворюватимуть низькопотенційну теплоту в енергію, яка буде здатна нагрівати воду для обігріву приміщень і гарячого водопостачання.
Будівництво біогазової установки на тваринницькому господарстві — ще один цікавий для громади проєкт. Це дозволить скоротити викиди метану у повітря, уникнути неприємного запаху, на який скаржаться місцеві жителі, та вирішити конфліктні ситуації, що зазвичай виникають в місцях розміщення тваринницьких комплексів. Залежно від типу технологічного процесу та дотримання технології, період окупності біогазової установки складе 5-7 років.
У перспективі (до 2030 року) в громаді передбачене будівництво інших приватних та комерційних сонячних електростанцій.
У рамках виконання ПДСЕРК, у громаді запланована реорганізація існуючих невеликих полігонів твердих побутових відходів та створення регіонального полігону, що матиме площу 30 га. Такий полігон дозволить обслуговувати ще сім громад. Оскільки із 1 тонни твердих побутових відходів протягом року збирається 66,7 кг метану, на полігоні використовуватимуть звалищний газ для електрогенерації або виробництва метану, як палива для автотранспорту.
Галина Журавська каже, що першочергово у громаді впроваджуватимуть ті заходи, які отримали фінансування та вже перебувають на стадії проєктування.
Першочергово реалізовують ті заходи, що мають найкращу окупність. Серед інших критеріїв — це технічна складність проєктів, соціальна важливість та зацікавлення інвесторів проєктами, на які передбачені залучення приватних коштів.
Наразі є визначені енергоефективні заходи для муніципальних будівель, що зменшуватиме витрати міського бюджету на опалення. Також заходи по водоканалу для покращення водопостачання та водовідведення, заходи з оптимізації системи теплогенерації та теплопостачання, — стверджує експертка.
Як громадам підготуватися до розроблення ПДСЕРК?
Оскільки ПДСЕРК — обов’язковий документ підписантів “Угоди мерів”, громада повинна бути її членом. Стати підписантом Угоди мерів можна, перейшовши за посиланням.
Кілька порад для громад від Екоклубу та консультантки зі сталого енергетичного розвитку Галини Журавської:
– Громаді, яка підписала Угоду мерів, першочергово необхідно визначити спеціаліста, який вестиме напрямок та створить робочу групу з розроблення ПДСЕРК.
– Документ (ПДСЕРК) громада може розробляти самостійно або запрошуючи консультантів, однак важливо “тримати руку на пульсі” та уважно контролювати процес: визначити терміни розроблення документу (нагадуємо, це не більше, ніж два роки з моменту підписання Угоди мерів), ознайомитися з методикою розробки Плану дій, визначитися з інформацією, яка потрібна для документу.
– Ознайомтеся з Планами дій інших міст і громад для натхнення та для загального розуміння структури документу. “Але потрібно розуміти, що методика розроблення Плану дій постійно вдосконалюється, змінюються вимоги і структура внесення даних на сайті“, – говорить Галина.
– Регулярно проходьте навчання від Угоди мерів і постійно контактуйте з консультантами для покращення своїх знань, ознайомлення з новими технологіями, що можуть реалізовуватися у Плані дій, з інноваційними можливостями щодо заходів і способів фінансування.
– Комунікуйте як розроблення, так і реалізацію ПДСЕРК із жителями громади. Це допоможе розробити План, який враховуватиме думки жителів та матиме підтримку у процесі його реалізації.
– Інформація про енергоспоживання в громаді є основою для всіх розрахунків та концептуальних рішень. Витрачайте достатньо часу для збору та її верифікації. Чим достовірніші дані, тим дієвіші рішення ви приймете.
– Коштів на реалізацію планів майже завжди не вистачатиме. Завдання для громад — першочергово думати про механізми, які стимулюватимуть процеси зі зменшення споживання чи переходу на використання відновлюваних джерел енергії. Саме мультиплікаційні ефекти дозволять досягти більших результатів та не вийти за рамки бюджетних обмежень.
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.