Головне фото: Розсадник – простір міського садівництва та городництва
Чи чули ви щось про Cади Перемоги – нову і водночас давню ініціативу? Такі сади і городи влаштовували у приватних садибах та у громадських парках під час Першої та Другої світових воєн у США, Канаді, Великій Британії, інших країнах Європи та світу. Сади також підтримували «покращення морального духу» громадян: садівники мали змогу пишатися своєю працею, вирощуючи врожай, а кошти від продажу передавали для потреб армії.
Сьогодні Сади Перемоги – це всеукраїнська ініціатива, спрямована на ефективне використання доступних земельних ділянок для вирощування продуктів харчування, щоб не допустити в Україні продовольчої кризи під час війни*.
Де б не розміщувався сад чи город у місті – це своєрідна лабораторія, місток між містом і селом. Окрім практичних речей, це ще й безцінний досвід самостійного вирощування корисних і поживних продуктів. І, звичайно, внесок у нашу перемогу!
Дослідімо, як облаштувати Сади Перемоги в українських громадах?
Історія створення Садів Перемоги
Перша світова війна
Сади Перемоги почали набувати популярності під час Першої світової війни, оскільки виробництво продовольства різко знизилося: в Європі сільськогосподарську робочу силу залучали на військову службу, а ферми, які залишилися, були зруйновані.
– У Канаді міністерство агрокультури запустило кампанію “Овочеві сади для кожного дому”, під час якої жителі міст, містечок та сіл використовували місця на задньому подвір’ї будинків, щоб вирощувати овочі для себе та потреб суспільства під час війни.
– У Торонто жіноча організація запрошувала спеціалістів-садівників до шкіл, щоб зацікавити школярів та їхні сім’ї у садівництві. Окрім садівництва, домовласників заохочували тримати курей у своїх дворах з метою збору яєць. Результатом стало масштабне вирощування картоплі, буряків, капусти та інших корисних овочів.
– У США у березні 1917 року Чарльз Летроп Пек організував Національну комісію військового саду, а згодом заснував кампанію “Військового саду”. Пак та інші задумали, що постачання продовольства можна значно збільшити без використання землі та робочої сили, яка вже залучена в сільському господарстві, і без значного використання транспортних засобів, які були необхідні для військових зусиль. Кампанія сприяла обробітку доступних приватних і державних земель, що призвело до створення понад п’яти мільйонів садів у США, а виробництво продуктів харчування перевищило 1,2 мільярда доларів до кінця війни.
Друга світова війна
Протягом 1942 року дефіцит продовольства почав впливати на внутрішній фронт Австралії. На сільськогосподарську промисловість країни вплинула нестача робочої сили, сильна і тривала посуха, а також серйозні дефіцити в імпорті насіннєвого матеріалу та добрив.
Щоб запобігти продовольчій кризі, у 1942 році прем’єр-міністр країни Джон Кертів оголосив про початок кампанії “Копай задля перемоги”, закликаючи домогосподарів(-ок) по всій Австралії вирощувати власні овочі як внесок у військові зусилля.
До початку Другої світової війни чимало австралійців вирощували сільськогосподарську продукцію вдома та мали власні запаси фруктів й овочів. Інші ж, опісля започаткування ініціативи “Копай задля перемоги”, – підтримали ідею та передали вільні земельні ділянки у користування для садівників, часто продаючи зайву продукцію, щоб зібрати кошти для фронту. Австралійці також створювали садівничі колективи, щоб зібрати кошти для військових.
У Великій Британії для облаштування Садів Перемоги використовували чимало вільної землі: пустирі, земельні ділянки поблизу залізничних колій, декоративні сади та газони. На спортивних майданчиках та полях для гольфу вирощували овочі та фрукти. Інколи, щоб не скошувати траву, спортивні поля використовували для випасу овець. За ініціативи короля Георга VI, щоб збільшити вирощування сільськогосподарської продукції, городи облаштували на земельних ділянках Букінгемського палацу та на території Віндзорського замку.
Під час Другої світової війни у Сполучених Штатах Америки близько третини овочів були вирощені у Садах Перемоги. До травня 1943 року в США налічували близько 18 мільйонів Садів: 12 мільйонів у містах і 6 мільйонів на фермах. Хоча Сади Перемоги пропагували патріотичний обов’язок, 54 % опитаних американців розповіли, що вирощують овочі та фрукти з економічних причин, водночас лише 20 % згадали про патріотизм.
Сади Перемоги у місті: кілька рекомендацій
Про оосбливості влаштування Садів Перемоги в містах розповів Андрій Шевчук, начальник відділу генплану та розвитку міста Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради:
“Найперше, не забуваймо, що всі ініціативи повинні реалізовуватися в рамках чинного законодавства.
Зокрема, згідно з міськими правилами благоустрою, заборонено влаштовувати городи на прибудинкових територіях багатоквартирних будинків. За пошкодження газонів, квітників та городів, з метою самовільного влаштування, передбачена компенсація. Це стосується і розміщення садів та городів у парках, скверах, гідропарках, на територіях інших озеленених земельних ділянок.
Не варто самовільно розвивати садівництво та городництво. Потрібно узгодити свої наміри із власником/користувачем земельної ділянки. Інколи це може потребувати внесення змін в проект генплану забудови чи благоустрою якогось об’єкту (до прикладу, якщо це громадська міська зона). Якщо ж ділянка приватна чи передана ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирних будинків), власник вирішує, яким чином її використовувати” – говорить Андрій Шевчук.
Оскільки чимало аграріїв-початківців не мають необхідного досвіду у вирощуванні сільгосппродукції, ініціатива “Сади Перемоги” за експертної підтримки Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України підготувала практичні рекомендації з таких питань:
1. Як вибрати земельну ділянку, оптимізувати процеси.
2. Як вибрати насіння та посадковий матеріал.
3. Сумісність рослин між собою.
4. Особливості вирощування та захисту рослин.
5. Яка для цього потрібна техніка, знаряддя, інвентар.
Якщо ж ви не маєте змоги виростити власний врожай на земельній ділянці, це можна зробити у горщиках на дахах будинків, балконах, терасах та підвіконнях.
Ось кілька рекомендацій від Екоклубу:
– Якщо ви не маєте досвіду вирощування овочів, передусім оцініть масштаби вашої «грядки». Підберіть найкраще вільне місце (освітлене), де можна розмістити горщики, ящики, контейнери із розсадою.
– Придбайте заздалегідь розсаду, насіння, горщики та контейнери, ґрунт та добрива.
– Подбайте про додаткове освітлення, якщо вікна квартири чи будинку не виходять на світлу сторону. Найкраще для цього підійде світлодіодна лампа.
– Почніть із найменшого. Найпростіше виростити духмяні трави, цибулю, часник, мікрогрін, чері-томати тощо.
Український досвід
Від початку війни чимало українських громад підтримали ініціативу Садів Перемоги. Зокрема, на Миколаївщині жителі двох сіл висадили фруктові дерева, картоплю, цибулю, часник, моркву та буряк. У кількох громадах Хмельниччини місцеві жителі разом із переселенцями висаджували картоплю, яку передадуть для потреб внутрішньо переміщених осіб та для потенційних гуманітарних вантажів для військових. А на Черкащині кілька громад пристосували вільні земельні ділянки для висадки картоплі, цибулі, моркви, овочевих культур, саджанців плодових дерев, круп’яних та зернобобових культур. Овочі та фрукти висаджували навіть на прилеглих територіях шкіл та дитячих садків.
Інша ініціатива, публічний сад-город “Розсадник”, діє з 2021 року у Львові. Розсадник має соціальну мету: люди згуртовуються навколо садівництва, дізнаються більше про органічні підходи до вирощування продукції та знайомляться з природоорієнтованими рішеннями в місті. Природоохоронці разом із волонтерами вирощують пряно-смакові культури, декоративні багаторічники, городину.
Заснували публічний простір міського садівництва та городництва громадські організації “Плато”, “Екотера” та громадська спілка “Пермакультура в Україні”. Спершу на території колишнього львівського розсаднику проводили толоки, згодом з’явилася ідея створити публічний сад-город:
“Разом із волонтерами вирішили відновити унікальну у межах Львова стару територію розсадника та розвивати новий. Окрім природного ландштафту, земельна ділянка має історичне значення: там розміщуються старі теплиці та залишилася стара інфраструктура, що раніше використовували для вирощування саджанців, рослин, кущів, дерев для озеленення міста”, – говорить Микола Рябика, виконавчий директор ГО “Плато”.
До садівництва у Розсаднику залучають як місцевих волонтерів, так і внутрішньо переміщених осіб. За попередніми підрахунками, за півтора місяці розбудови Розсадника до команди природоохоронців долучилися більше 200 людей. Микола Рябика каже, що таким чином переселенці відволікаються від негативних новин, знайомляться з місцевими жителями та інтегруються у життя міста.
“Окрім садівництва, люди черпають енергію на внутрішні ресурси. До нас приходять ті, хто живе поблизу простору і пам’ятає, як він функціював колись, що вирощували у теплицях. Для них – це спогади“, – розповідає Микола Рябика.
Попри соціальну місію Розсадника, природоохоронці вже думаю, що робити з майбутнім урожаєм:
“Попередньо ми думали, що, можливо, реалізовуватимемо продукцію за благодійні внески. Благодійні внески частково спрямовуватимемо на розвиток простору, а якщо це будуть великі суми – частково передаватимемо на потреби армії або волонтерським ініціативам“, – наголошує Микола Рябика.
Анонси майбутніх події у Розсаднику, цікаву інформацію про садівництво та городництво ініціатори простору публікують у соціальних мережах. Якщо бажаєте долучитися до ініціативи, слідкуйте за новинами у телеграм-каналі та на сторінці у фейсбуці.
Ще один приклад садівництва та городництва у місті – теж зі Львова, де на території дитячого навчального закладу №106 два роки тому облаштували теплицю. Тут вихователі та природоохоронці разом із дітьми старших груп вирощують овочеві культури: ранньо- і середньостиглі сорти томатів чері, огірки, солодкий перець. Два роки тому також висадили кілька кущів лохини та смородини.
Дітей залучають до вирощування овочевих культур, вони спостерігають за процесом проростанням насіння та беруть участь у висадці розсади у теплицю. Таким чином, вихованці дошкільного закладу змалечку набувають досвіду раціонального поводження з відходами та отримують базові знання про захист довкілля.
“З інклюзивною групою ми проводимо інтерактивні заняття з вирощування салату у відкритому ґрунті. На наших грядках зростають гарбузи і навіть кавуни. Діти набувають корисних навичок, і найголовніше – охочіше їдять те, що виростили самі”, – розповідає Наталія Чоловська, президентка ЛМГО “Екотерра”.
На території садка облаштували вермиферму з каліфорнійським хробаком, щоб компостувати органічні відходи з їдальні. Дітей навчають основ компостування, сортування сміття та показують, як використовувати майбутні добрива для підживлення ґрунту у теплиці.
Зацікавленість до облаштування городів у дитячих садках виявили й інші ДНЗ: кілька закладів у Львові та Сокалі. Проте, щоб поширювати ініціативу далі, потрібне фінансування.
Довідково:
Щоб дізнатися більше про ініціативу Садів Перемоги, ознайомтеся з інформацією на сайті.
Також запрошуємо переглянути запис онлайн-події “Як виростити Врожай Перемоги у місті?” від ініціативи“Сади Перемоги” та програми UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.
*Кампанію ініціював проєкт міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в України» (SURGe) та реалізується спільно з Міністерством розвитку громад та територій України і Міністерством аграрної політики та продовольства України.