Виклики та можливості розвитку централізованого опалення в Україні через війну

росіяни продовжують знищувати критичні інфраструктурні об’єкти України. Зокрема, більш чи менш руйнівних збитків завдано уже близько 300 котельням централізованого теплопостачання. Зараз громади мають прийняти виклик – до наступного опалювального сезону відновити центральне теплопостачання і напрацювати шляхи його розвитку, щоб підвищити якість послуг. 

Адже централізоване опалення – один із  найцінніших активів, які сьогодні має Україна. Розвиваючи його, громади можуть посилювати свою енергонезалежність, розвивати місцеву економіку та зменшувати викиди парникових газів, тим самим пом’якшуючи кліматичну кризу. Це найкращий та найшвидший спосіб перевести громади на використання локальних відновлюваних джерел енергії.

Під час обговорень із громадами та експертами, Екоклуб з’ясовував, яких збитків зазнали мережі та котельні у громадах з різних частин країни через російську збройну агресію та які плани і можливості для відновлення на сьогодні вони мають. 

Вашій увазі пропонуємо нотатки заходів, зроблені Екоклубом та Гунаром Бойє Олесеном, керівником секретаріату, координатором напрямків “ЄС та кліматична політика”, “100% ВДЕ Візія 2030/50” організації INFORSE-Europe

Що відбувається зараз?

Національна рада з відновлення України від наслідків війни має робочу групу, що займається електропостачанням, теплопостачанням, водою. Також уряд створив “Штаб підготовки до опалювального сезону”. Наразі розробляють план підготовки на зиму, до опалювального сезону. У цьому українцям допомагає Посольство Швейцарії в Україні. 

За оцінкою уряду, російські війська  зруйнували більше 300 котелень, значно пошкодивши Кременчуцьку, Чернігівську, Охтирську, Луганську, Північнодонецьку ТЕЦ, сотні кілометрів ліній електропередач, сотні трансформаторних підстанцій. Збитки від руйнування складають понад 10 млрд гривень. Щодня кількість пошкоджених об’єктів та розмір збитків зростають через подальші бойові дії росії на території України.

DENA готує перелік технологічних рішень для пошкоджених систем опалення

Мартін Шон-Чарісвілі із DENA розповів, що  енергетична агенція у співпраці із Міненерго розглянула короткострокові та середньострокові рішення для відновлення теплопостачання у пошкоджених системах опалення. Найбільший виклик – рішення мають бути швидкими, але сталими з точки зору енергетичного переходу. Оцінено 17 рішень за критеріями “Інвестиції”, “Доступність обладнання”, “Інсталяція, фахівці”, “Залежності (від інших секторів)”, “Екологічність”. До процесу також залучені GIZ.

Централізоване опалення – один з найбільш ефективних способів опалення, який дозволяє використати багато різних способів генерації тепла.

Наявність централізованого опалення – велика цінність. У Німеччині багато програм і спроб розвивати централізоване опалення. Наразі лише 22 % будівель його використовують, і німці активно працюють, щоб збільшити цю кількість. Тож українцям бажано ремонтувати пошкоджені потужності та комунікації, де це можливо, та розвивати, принаймні у перспективі.

Короткотерміново різні види генерації тепла або рішення постачання тепла можуть бути ефективними (на рівні квартир чи будинків), бо треба забезпечити тепло споживачам в опалювальному сезоні. Мова ідея про критичні рішення у разі пошкодження – газові переносні прилади опалення, електричні обігрівачі, пропонують замінювати труби на пластикові, відремонтувати менші частини мережі, т.д

Середньо- та довготерміново централізоване опалення на базі відновлюваної енергетики буде найкращим варіантом – це дешево, чисто, ефективно.

Україна має великий потенціал в електроенергії, навіть зараз є більше енергії у мережі, ніж потребують споживачі. Короткотерміново, це теж може бути використано. Обленерго мають відслідковувати ситуацію, оновлювати мережі.

Для середніх мереж експерти радять розглядати індивідуальні рішення, менші котли.

Обговорюють як рішення нічне опалення з електричним, теплові насоси, ТЕЦ в контейнерах, біомасу (може бути важко дістати обладнання), теплосховища.

Експерти вважають, що українці мають потенціал в опаленні соломою. Якоб Ворм, Planenergi, Данія, згадав котли на деревній трісці, які можна перетворити в контейнер потужністю понад 1 МВт і для яких потрібні лише дрова та подрібнювач. Для постачання пелет потрібен завод пелет.

Ситуація на місцях

Київ

У Києві все теплопостачання працює. Проблема – газопостачання для опалення.

Проблема Києва в тому, що ТЕЦ великі, блоки ТЕЦ 5 + ТЕЦ 6 розміром з атомну електростанцію. Якщо не буде газу, деякі споживачі тепла не отримають опалення. ТЕЦ можуть працювати на мазуті, але мазуту теж немає. Дарницький район Києва має вугільну теплостанцію, але вона не може забезпечити весь Київ.

Житомир

У Житомирі пошкоджено 5 котелень, 89-ть метрів мережі, 2 800 м2 вікон. Усе це наразі потребує ремонту. Одна із пошкоджених котелень – у лікарні. Сума збитків становить 11,2 млн гривень.

Планується відкриття ТЕЦ з близько 6 МВт тепла і майже 3 МВт електроенергії.

Можливо, будуть використовувати електричні котли, оскільки споживання електроенергії в промисловості низьке. Раніше користувалися “нічним тарифом” з 23:00 до 7:00, що по вартості становило 25 % від промислового тарифу. 

Теплопостачання громадських будівель можуть забезпечувати за допомогою місцевих обігрівачів.

Для котелень використовують газ.

Миколаїв

У місті 93 котельні, деякі великі районні котельні були модернізовані за кредитами ЄБРР. Також працювала Миколаївська електростанція.

Через обстріли пошкоджено тепломережі, котли та вікна у котельнях. Також зазнала збитків система водопостачання, яка проходила через зону бойових дій. У місті Миколаїв наразі централізоване постачання чистої води відсутнє. Та вода, яка доступна, містить сіль. Це теж одна із проблем наповнення систем централізованого опалення: воду потрібно фільтрувати/очищати та знесолювати.

Потрібно 150 тисяч доларів, грошей не вистачає, місто звернулося за підтримкою до Червоного Хреста.

Є як електричні, так і газові котли. Є ТЕЦ на газу, але зараз це нерентабельно. Теплопостачальна компанія закуповувала тепло від приватних котлів на дровах та сільськогосподарських пелет, бо це було дешевше. Після початку війни пелет не стало. Невідомо, чи зможуть власники пелетних котлів отримати пелети, оскільки постачання в регіоні припинене через війну. Ті пелети, які можна отримати зараз, дорожчі, тому люди не можуть продати тепло за 90 % від звичайної ціни на опалення. Ціни на пелети після війни зросли вдвічі.

Тариф на теплопостачання  є збитковим. Вирішити це питання можливо лише на рівні центральних органів влади.

Платять за електроенергію 6 грн/кВт год.

За газ побутовий газ ціна 8 грн/м3, деякі галузі платять 14 грн/м3, інші 30 грн/м3. Теплостанції платять ціну залежно від того, скільки тепла вони подають різним типам споживачів (житлові тощо).

Ніжин (Чернігівська область)

У місті централізоване опалення для багатоповерхівок, приватні будинки опалюють газом. Громада може використовувати біомасу, включаючи солому, але більшість фермерів її подрібнюють і залишають у землі.

Пошкоджено одну котельню, але не обладнання – лише вікна та частину труб. 

Місто отримує допомогу від експертів громадянського суспільства, зокрема, в оформленні документів. Потребує стратегічного документу щодо оновлення централізованого опалення в містах. Треба планувати ремонт.

Україна має можливості біоенергетики для заміщення природного газу в системах централізованого теплопостачання

За розрахунками Біоенергетичної асоціації України, до 2030 року ми маємо потенціал у заміщенні чи скороченні обсягів споживання природного газу у 10 млрд м3/рік.  До 2050 року ця цифра складає 25,8 млрд м3/рік.

Рішення, завдяки яким це може бути досягнено:

• заміщення природного газу біомасою і твердими біопаливами при виробництві теплової енергії – 3 млрд м3/рік, та відповідно до 2050 – 10,3 млрд м3/рік;
• підвищення енергоефективності в системах централізованого теплопостачання, будівлях і промисловості – 2,8 та 5,6 млрд м3/рік;
• подальше будівництво вітрових і сонячних електростанцій – 1,7 та 3,5 млрд м3/рік;
• та інші, як-то: виробництво біометану, встановлення теплових насосів, підвищення рівня гнучкості і декарбонізації енергосистеми України за рахунок біометану та ін.

За даними 2020 року, найбільший відсоток відновлюваної енергії для опалення та охолодження у кінцевому споживанні має Швеція – 66,4%, близько 60% – Естонія, Фінляндія та Латвія. Найнижчий відсоток – 6,3% – Ірландія. Європейський Союз загалом – 23,1 %.

Загалом, середньорічний темп приросту біоенергетики в Україні – 11 %. ​Заміщення природного газу біомасою – 5,2 млрд м3/рік у 2020 році.

Типові необхідні інвестиції в котельні на деревній трісці:

На сьогодні в Україні працюють 19 ТЕЦ та ТЕС на біомасі, що спільно мають потужність 119,1 МВт ел. Найбільші із них у Кропивницькому, Дніпрі, Полтаві, Смілі (Черкаська область), вони працюють на лушпинні.

Висновки Екоклубу:

• Частина громад в Україні мають встановлені та законсервовані електричні джерела продукування теплової енергії (як в системах центрального теплопостачання, так і на окремих муніципальних об’єктах). У зв’язку з різким падінням попиту на електричну енергію, варто розглянути можливість повернення в дію “нічного” тарифу на електричну енергію для юридичних осіб.
• Одним зі способів відмовитися від природного газу для опалення є заміщення його пелетами. З початку війни вартість на пелети зросла щонайменше у 2 рази. Чинна державна тарифоутворююча політика на центральне опалення робить використання пелет наразі економічно збитковим для підприємств теплопостачання. Усунення цієї перешкоди дозволить продовжити процес заміщення природного газу відновлюваними джерелами енергії місцевого походження та, відповідно, підвищити енергетичну безпеку регіону та країни.
• Багато котелень через вибухові хвилі мають пошкоджені світлопрозорі конструкції (вікна, двері). Варто розробити типове інженерне рішення щодо захисту вікон, лишаючи при цьому нормативно передбачені вимоги до них (відкриття назовні та легке розбиття для виходу вибухової хвилі назовні котельні у разі її пошкодження).
• Є ризик недостатнього забезпечення хімічними реагентами для хімводоочистки у котельнях. Потрібно розпочати процес їх накопичення у достатній кількості до початку опалювального сезону, щоб не допустити швидкого руйнування обладнання та мереж через невідповідність характеристик теплоносія.

Захід відбувся у рамках проекту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами”. Це трирічний спільний проєкт Екоклубу, Екодії та міста Мирноград, який фінансується коштом Європейської комісії.  А також у рамках проекту “Зміцнення мережі ГО “Ekonet” за підтримки “Хліба для Світу” та інформаційної підтримки Біоенергетичної асоціації України.