Щодня за продаж викопних видів палива росія отримує ресурси для ведення відкритої війни проти України, що, серед іншого, продовжує спричиняти стрімку зміну клімату. Наслідки зміни клімату вже друге літо поспіль відчуває Європа, яка страждає від посух, масштабних лісових пожеж, теплових хвиль. Повномасштабна війна росії також змінила енергетичну галузь України: збільшуються ймовірності від’єднань від енергопостачання, знизилася енергетична безпека країни, збільшилися ціни на енергоносії.
Одним із інструментів, що допомагає муніципалітетам скорочувати викиди парникових газів, дбаючи про власну енергетичну безпеку, адаптуватися до зміни клімату, є ініціатива Європейського Союзу “Угода мерів”. Ставши членом Угоди, громади розробляють та впроваджують енергетичні та кліматичні плани розвитку (ПДСЕРК). Це допомагає їм скорочувати викиди парникових газів та підвищувати свою стійкість до кліматичних змін.
В Україні налічують 311 підписантів Угоди мерів. Серед них – Мирноградська територіальна громада, Донецької області. Що вдалося досягти, ставши підписантом Угоди? Чи справді вона дієва та як допомагає громаді протистояти зміні клімату, особливо у час повномасштабної війни? Дізналися у Дениса Томази — начальника відділу з питань інноваційної політики та інвестиційної діяльності виконавчого комітету Мирноградської міської ради.
– Денисе, розкажіть про досвід Мирноградської громади: у чому була необхідність стати підписантом Угоди? Коли це сталося та скільки тривав процес набуття членства?
– Із 2016 року наша громада почала активно рухатися у напрямку енергоефективності та енергозбереження: з’явилася посада енергоменеджера, згодом — створили концепцію системи енергетичного менеджменту та впровадили систему комп’ютеризованого енергомоніторингу.
У квітні 2017 року Мирноградська міська рада підтримала ініціативу Європейської Комісії “Угоди мерів”. У грудні цього ж року рішенням Мирноградської міської ради прийняли План дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року. Підписання документу тривало близько трьох місяців.
– Опісля прийняття документу, що зобов’язалося робити місто як член Угоди мерів?
– Підписуючи Угоду, ми зобов’язалися до 2030 року зменшити викиди парникових газів в атмосферу. Щоб досягти цієї мети, розробили ПДСЕРК та визначили стратегічну мету щодо скорочення викидів щонайменше на 30% (а це 21,9 тис. т/рік) від базового рівня 2012 року (72,9 тис. т/рік).
– Поділіться досвідом вашого міста у розробленні енергетичного та кліматичного плану розвитку (ПДСЕРК): хто був долучений до процесу? У чому була найбільша складність, розробляючи документ?
– Зізнаюся, це був доволі складний процес, оскільки для збору інформації ми подавали чимало інформаційних запитів до комунальних підприємств, регіональних мереж. Незважаючи на офіційні листи, деякі підрозділи не надали інформацію, яка була важлива та необхідна для аналізу, планування подальших дій.
Однак спершу створили робочу групу, головою якої був міський голова. До робочої групи також ввійшли більше 12-ти відповідальних із різних підрозділів міської ради за розроблення та реалізацію плану.
– Як вважаєте, чи вдалося опісля розроблення документа досягати кращих результатів у галузі енергетики та адаптації до зміни клімату у вашій громаді? Що вже вдалося зробити за ці кілька років?
– Опісля прийняття документу, ми почали виконувати розроблений план. Згодом, через два роки, розробили проміжний звіт з реалізації запланованих дій, де вказали, що вдалося втілити та досягти за ці роки. На жаль, унаслідок повномасштабного вторгнення процес підготовки повного звіту дещо припинився. Тож лише зараз, у вересні, ми продовжили роботу.
Серед реалізованих планів — це модернізація системи вуличного освітлення, термомодернізація закладів соціальної інфраструктури, а це — школи, садочки, лікарні.
Із 2017 року наше місто також брало участь у проєкті GIZ “Енергоефективність у громадах”, де енергоменеджери переймали досвід німецьких партнерів у впровадженні та функціонуванні системи енергетичного менеджменту. Звісно, цей досвід вплинув на розвиток сфери енергоефективності у місті.
Як висновок, маємо чималу різницю у досягненні планів за ці кілька років: за попередніми неофіційними підрахунками, Мирноград виконав приблизно 25-30% від запланованих заходів.
– Чи впливає розроблений документ на позицію міського голови у питаннях вирішення енергетичної безпеки громади?
– Своїм рішенням міський голова ще у 2016 році підтримав приєднання Мирнограда до Угоди мерів. І це був справді важливий крок на шляху до енергетичної незалежності міста.
Зараз міський голова тісно співпрацює з енергоменеджером, оскільки це не лише допомагає економити бюджет міста, а й, звісно, робить його комфортним для жителів та гостей.
– Мирноград — промислове місто, на території якого функціює шість великих підприємств. Поділіться, які заходи втілюєте у контексті адаптації до зміни клімату?
Зараз ми трансформуємо вугільні регіони: переформатовуємо промисловість в інші сфери економіки. Також розробили окремий документ щодо трансформації вугільних регіонів, де визначили конкретні дії: озеленення вугільних териконів, рекультивацію відстійників.
Щодо адаптаційних заходів до зміни клімату, то у Плані ми також передбачили реконструкції парків, заходи з озеленення міста, поводження з твердими побутовими відходами, стихійними сміттєзвалищами тощо.
– На Вашу думку, чи дієвий механізм Угоди мерів для українських громад? Як представник громади, що б ви покращили у цьому процесі, щоб зобов’язання працювали ефективніше на місцях?
– Зважаючи на досвід міста Мирноград, скажу, що Угода мерів — це корисний інструмент для українських муніципалітетів. Зізнаюся, ми мали перестороги, що опісля розроблення енергетичного та кліматичного плану, наше місто не працюватиме з ним далі. Проте для адаптації громади до зміни клімату та енергонезалежності важливо мати такий документ, у якому зібрані всі необхідні заходи, розрахунки та заплановані проєкти.
Для нашого міста ПДСЕРК важливий ще й тим, що допомагає у плануванні інших важливих проєктів: там зібрана вся необхідна інформація, яку використовуємо щодня у роботі.
– Екоклуб разом із експертами провели дослідження амбітності планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату, які розробили громади-підписанти Угоди. Презентуватимуть дослідження 28-го вересня. Як представник ОМС, який подав відгук на дослідження, чи погоджуєтеся з думками дослідників, яке загальне враження щодо нього?
Угода мерів має хороший напрацьований механізм співпраці з її підписантами. Вважаю, що найголовніше у співпраці — це небайдужість, зацікавленість та активна залученість громад до розроблення документів, які допоможуть у її енергетичному розвитку та адаптації до зміни клімату. Сподіваюся, що рекомендації, вказані у дослідженні, врахують усі зацікавлені сторони.
Ця стаття написана в рамках проєкту «Запровадження діалогу ЦОВ та ОМС у питаннях скорочення викидів», який виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цього документу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документу несе виключно ГО «Екоклуб».
