Під час війни громади мають обмежені бюджети розвитку. Тому коштів на підвищення енергоефективності для бюджетних і комунальних установ часто може не вистачати.
Також більшість не мають можливості отримувати кредити від Міжнародних фінансових установ під місцеві гарантії, а грантові проєкти не охоплюють всі заклади та підприємства.
Одним з інструментів залучення коштів на енергомодернізацію громадських будівель та комунальних підприємств є механізм енергосервісу (ЕСКО-контрактів), що дозволяє впроваджувати енергоефективні заходи без жодних капіталовкладень з боку громад.
Що таке ЕСКО-контракт та які вигоди від нього отримує громада, розповідає Роман Палагусинець, ЕСКО-аналітик проєкту ПРООН «Усунення бар’єрів для сприяння інвестиціям в енергоефективність громадських будівель в малих та середніх містах України шляхом застосування механізму ЕСКО» «ЕСКО в містах-партнерах».
– Романе, що таке ЕСКО-контракт та як він працює в Україні?
Механізм енергосервісу або ЕСКО-контракт діє в Україні у бюджетній сфері з 2015 року. Він працює так: енергосервісні компанії (ЕСКО-компанії) впроваджують енергоефективні заходи та розвивають відновлювану енергетику в громадських будівлях та комунальних підприємствах за власні чи запозичені кошти на умовах енергосервісного договору.
Компанії повертають інвестиції завдяки коштам, що громада економить на енергоресурсах завдяки енергоефективному рішенню протягом дії контракту. Максимальний термін договору – 15 років.
Перевага участі в ЕСКО-механізмі для громади – усі витрати (проєктування, комплектація, монтаж, обслуговування, ремонт) протягом дії контракту – це відповідальність ЕСКО-компанії. Після завершення контракту обладнання і матеріали передають безкоштовно у власність громади.
Є дві моделі енергосервісу:
– ЕСКО-класичне.
Класична модель передбачає втілення ЕСКО-компанією всіх енергоефективних заходів. Водночас фіксований відсоток економії (відсоток, що отримує ЕСКО від зекономленого) варіюється від 80 до 100%. Така модель – найбільш поширена в Україні, за нею укладено майже 95% ЕСКО-договорів.
– ЕСКО-поглиблене партнерство.
Поглиблене партнерство передбачає співфінансування енергоефективних проєктів між громадою та ЕСКО-компанією. Завдяки такій співпраці громада зможе економити більше бюджетних коштів, порівняно із класичним ЕСКО-механізмом. У поглибленому ЕСКО не має фіксованого відсотку економії, усе залежить від частки співфінансування кожною з сторін.
Протягом дії ЕСКО-договору громада може отримувати частину від зекономленого енергосервісною компанією, що може складати до 20% щороку. ЕСКО-компанія відповідальна за дотримання економії, адже від цього залежить повернення її інвестицій.
За вісім років дії механізму (з 2015 року) укладено понад 630 ЕСКО-договорів на суму понад два мільярди гривень у різних регіонах України.
ЕСКО-механізм регулюється двома Законами України №327 та 328, а також на період воєнного стану постановою КМУ №621 від 19 червня 2024 року.
Більше про досвід укладення енергосервісних договорів тут.
– Як громади можуть використовувати ЕСКО-механізм, якими вони бувають?
– Cьогодні у межах ЕСКО впроваджують комплексні ененергоефективні та ВДЕ-проєкти та у містах. Серед них:
1. Термомодернізація громадських будівель
– утеплення (стін, горища, цоколю);
– встановлення індивідуального теплового пункту;
– встановлення теплових насосів;
– монтаж сонячних електростанцій (СЕС) та систем накопичення енергії.
Цього року укладені та на стадії проєктування 12 ЕСКО-договорів у Вінниці, Нововолинську, Кривому Розі та Броварах. Вони передбачають комплексну енергомодернізацію з економією на платі за енергоносії до 50%, а у деяких випадках до 70% завдяки тепловим насосам.
2. Встановлення СЕС та систем накопичення енергія для лікарень та водоканалів.
У цьому році укладені 12 ЕСКО-договорів щодо СЕС для п’яти лікарень у Славутичі, Дрогобичі, Кривому Розі, Яготині та Трускавці, а також для чотирьох водоканалів у Чорноморську, Коростені, Первомайському та Вишгороді. Потужності СЕС – від 25 до 400 кВт з економією до 30%.
А для Клінічної лікарні №2 у Кривому Розі (Дніпропетровська область) вже встановлено СЕС, потужністю 40 кВт. Щороку громада отримуватиме до 70 000 кВт•год чистої електроенергії для потреб лікарні. Це дозволить зекономити до 20% електроенергії, згенерованої традиційними джерелами. Це забезпечить більшу енергетичну безпеку медичного закладу.
Детальніше з умовами ЕСКО-контракту ознайомлюйтеся тут: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-10-26-008765-a.
3. Енергомодернізація насосних станцій водоканалів:
– заміна насосного обладнання;
– встановлення частотних перетворювачів та пристроїв плавного пуску для оптимізації енергоспоживання.
Зараз оголошено три пілотні проєкти на об’єктах водоканалу у Кривому Розі. Там замінять насоси та встановлять сонячну електростанцію.
4. Оновлення вуличного освітлення:
– встановлення ЛЕД-ламп для вуличних ліхтарів.
Славутич та Коростень вже оновили вуличне освітлення завдяки енергосервісу. Зараз над цим працює Нововолинськ, який проходить процедуру ЕСКО-закупівель у системі Прозоро та очікує пропозицій від ЕСКО-компаній.
5. Поглиблене партнерство щодо СЕС.
Поглиблене партнерство передбачає співфінансування енергоефективних проєктів між громадою та ЕСКО-компанією. Завдяки такій співпраці громада зможе економити більше бюджетних коштів, порівняно із класичним ЕСКО-механізмом.
Громади, що отримують грантові сонячні панелі, але не мають фінансування для доукомплектування та монтажу, можуть користуватися цією моделлю.
Як приклад, Криворізька громада, яка залучила поглиблене партнерство, щоб змонтувати та укомплектувати сонячні панелі загальною потужністю 400 кВт.
– Що громадам потрібно зробити перед укладанням ЕСКО-контракту?
Рекомендований перелік дій для участі громади:
Для термомодернізації громадських будівель, необхідно:
– відібрати об’єкти з найбільшим питомим споживанням теплової енергії на квадратний метр;
– мати централізоване теплопостачання;
– розрахувати базовий рівень споживання теплової енергії.
Для встановлення СЕС для лікарні чи водоканалу, необхідно:
Для лікарень:
– відібрати об’єкти з цілорічним споживанням електроенергії;
– обстежити покрівлю даху та з’ясувати можливість встановити на ній обладнання з додатковим навантаженням;
– розрахувати базовий рівень споживання електроенергії.
Для водоканалів:
– відібрати об’єкти з цілорічним споживанням електроенергії;
– обстежити земельні ділянки водоканалу та з’ясувати наявність вільних площ для наземної СЕС (якщо є будівля з відремонтованим дахом та достатня площа для встановлення СЕС потрібної потужності, то можливе її розміщення на даху. У такому випадку потрібно розробити технічний звіт про стан даху).
– проаналізувати призначення таких ділянок, наявність охоронних зон, тощо;
– розрахувати базовий рівень споживання електричної енергії.
Для модернізації насосних станцій водоканалів:
– відібрати об’єкти з цілорічним споживанням електроенергії;
– проаналізувати обладнання з низьким коефіцієнтом корисної дії (ККД) та вказати про наявність частотних перетворювачів;
– розрахувати базовий рівень споживання електричної енергії.
Для модернізації мережі вуличного освітлення:
– проаналізувати наявні застарілі світло-точки (місця перетворення електроенергії на світлову у мережах зовнішнього освітлення);
– розрахувати базовий рівень споживання електричної енергії.
* – базовий рівень енергоспоживання за енергосервісом розраховують як середнє споживання між двома роками (2019 та 2021) розбите помісячно.
Команда ПРООН може розробити необхідну технічну та тендерну документацію для громад, що зацікавляться залученням ЕСКО-механізму.
Щоб дізнатися більше та отримати допомогу для вашої громади, звертайтеся до команди проєкту ПРООН.
– В яких випадках громаді вигідно залучити ЕСКО, а в яких взяти кредит?
У випадках ЕСКО-проєктів із термомодернізації найкраще обирати будівлі з найбільшим питомим споживанням теплової енергії на метр квадратний. А для встановлення сонячних електростанцій – об’єкти з цілорічним споживанням електроенергії – такі проєкти є найбільш інвестиційно привабливі для ЕСКО.
Кредитні або грантові кошти не вимагають швидкої окупності заходів, тож місто може зробити відповідний розподіл об’єктів.
Публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Екоклуб» і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
