10-21 листопада у Бразилії (м. Белем) відбулася найбільша кліматична подія року – тридцята Конференція ООН зі зміни клімату (COP30). Представники майже 200 країн світу (урядовці, науковці, бізнес та громадськість) шукали рішення, які допомогли б утримати підвищення температури на планеті у межах 1,5°С, відповідно до Паризької кліматичної угоди.
Україна представляла на переговорах свої оновлені кліматичні зобов’язання та закликала до відшкодування кліматичних збитків, завданих війною. Робота Екоклубу була спрямована на необхідність адаптації до зміни клімату та розвитку кліматичних рішень у громадах, особливо у воєнних умовах.
Про що говорили на COP30
Серед найважливіших напрямів дискусій COP30 були:
- представлення нових зобов’язань країн та великих промислових компаній зі скорочення викидів та адаптації до зміни клімату;
- поступова відмова від викопного палива, декарбонізація важкої промисловості, збільшення обсягів відновлюваних джерел енергії натомість;
- збереження природних екосистем, зокрема тропічних лісів;
- залучення та справедливий розподіл кліматичного фінансування(300 млрд доларів на рік до 2035 року з державних та приватних джерел);
- відновлення уваги до соціального виміру кліматичних дій, де у центрі рішень – людина, а також залучення та участь найбільш постраждалих.
Чого прагнула Україна на COP30
На переговорах представники України та української громадськості зосередилися на трьох ключових цілях:
- прийнятий другий Національний визначений внесок, який встановив мету скоротити викиди більше ніж на 65 % до 2035 року;
- подано Дворічний звіт про прозорість в рамках Паризької угоди;
- на конференції презентовано Довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку (цей документ буде офіційно прийнятий найближчим часом і стане дороговказом зеленого переходу та відновлення в Україні).
Україна на COP30 акцентувала: Україна – це не лише про війну. Це про рішення, стійкість і розвиток навіть зараз.
«Наша ретельна документація викидів вуглецю в результаті російського вторгнення в Україну стане основою для вимоги України про компенсацію. Механізм для цього встановлений міжнародним правом, і після подання вимоги Україна стане першою країною, яка притягне іншу країну до відповідальності за викиди парникових газів в результаті війни», – розповів головний автор звіту IGGAW Леннард де Клерк.
Детальніше про компенсації за кліматичні збитки тут.
Що привіз на COP30 Екоклуб
Команда ГО «Екоклуб» була присутня в Українському павільйоні, де долучалася до дискусій про роль громад у відновленні та енергетичному переході. Ми представили досвід українських громад, які не чекають часу «після перемоги», а вже зміцнюють енергетичну й водну інфраструктуру, досягаючи і кліматичних цілей, на таких прикладах:
- Сонячні рішення для критичної інфраструктури (Solar Aid for Ukraine).
- Всеукраїнський конкурс адаптаційних рішень Adapterra UA, як приклад дієвих партнерств між органами місцевого самоврядування, бізнесом та громадськими організаціями.
- Системна підтримка муніципалітетів: доступ до фінансування, розбудова експертизи, сталі підходи до управління енергетикою.
«Громади не чекають. Вони діють уже сьогодні – під обстрілами, з обмеженими ресурсами, але з величезною мотивацією. Їх рішення формують образ України на міжнародній арені як приклад стійкості та відповідальності за людей та довкілля. Децентралізація дає громадам реальні можливості для локального кліматичного лідерства, але практична реалізація часто обмежується браком технічної експертизи, фінансування та кадрів на місцях.Тому надважливо, щоб будь-яка підтримка для громад включала спроможності місцевих фахівців, а також мала налагоджений механізм прямого фінансування. І завдяки партнерству з Heinrich-Böll-Stiftung ми вже працюємо в цьому напрямку». – зазначає Олена Кондратюк, менеджерка Екоклубу.
Війна як чинник кліматичних ризиків
Учасниці Екоклубу підкреслили одну з ключових тем, що звучала в Українському павільйоні - війна прискорює кліматичні загрози.
Громади стикаються з:
- дефіцитом води та руйнуванням (чи знищенням) екосистем;
- пошкодженням інфраструктури;
- підвищенням температур середовища та ризиками для здоров’я людей;
- викидами від руйнувань, пожеж та великої кількості спаленого палива в зоні бойових дій.
«Саме тому Україні потрібні інвестиції у стійкість – не після, а під час війни. Українським громадам потрібні доступні фінансові інструменти, щоб мати реальні можливості впроваджувати енергоефективні та сталі проєкти. Разом з A NEW LIFE ми працюємо над пошуком і впровадженням доступних фінансових інструментів, які дозволять громадам розвивати відновлювану енергетику та адаптаційні рішення вже зараз. Про ці можливості та перші напрацювання ми також обговорювали під час зустрічей» – розповідає Ярослава Денісова, координаторка проєктів Екоклубу
Висновки COP30 для України та Екоклубу
― Україна представила світові себе як країну кліматичних рішень під час війни, а не лише кризи. Хоча наші національні кліматичні зобов’язання не такі амбітні, як того очікувалося, до них включені пропозиції громадськості, а також плани оновити стратегію з адаптації до зміни клімату з уже визначеними у ній пріоритетами.
― Підтримка ініціатив на місцях та громад є дуже важливо. Вони повинні бути ключовими рушіями енергетичного переходу та адаптації до зміни клімату
― У тексті, прийнятому на COP30, закликають сформувати джерела фінансування щонайменше 1,3 трлн доларів на рік до 2035 року для боротьби зі зміною клімату, а також до потроєння фінансування заходів з адаптації. У ньому також започатковуються дві великі ініціативи, спрямовані на допомогу країнам у реалізації їхніх національних планів дій щодо боротьби зі зміною клімату, і вперше визнається необхідність боротьби з дезінформацією про клімат, а також дається обіцянка сприяти цілісності інформації.
― Підіймалась тема і справедливого переходу (just transition). Актуальна тема для України, бо без урахування людей перехід від викопного палива до відновлюваної енергетики та енергоефективності призводить до зростання нерівності та опору реформам. Потрібно поєднувати кліматичні цілі з соціальним захистом, створенням нових робочих місць і підтримкою громад, особливо під час відновлення.
― Відновлювана енергетика, локальні плани адаптації та децентралізація – це реальні інструменти, які вже сьогодні зміцнюють стійкість. Саме тому Екоклуб працює разом з громадами, допомагаючи їм не лише впроваджувати ВДЕ-проєкти, а й навчає, консультує та підтримує адаптаційні ініціативи.
― Партнерства між органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та бізнесом – основа сталого відновлення.
Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію партнерів чи донорів.