Підготовка муніципальних енергетичних планів (МЕПів) є вимогою українського законодавства для всіх громад. Водночас темпи і підходи до цієї роботи суттєво різняться. Сьогодні дедалі більше громад розглядають енергетику як фундамент безпеки та здатності вистояти, інтегруючи ці рішення у планування своєї життєдіяльності.
Громади Сумської та Дніпропетровської областей, які живуть у зоні досяжності ворожої артилерії, змушені ухвалювати рішення швидко і прагматично. Для них енергетична стійкість — це не абстрактна ціль, а умова щоденного функціонування: роботи лікарень, водоканалів, котелень, зв’язку. Їхній досвід показує, що навіть у складних безпекових умовах можливо переходити від реактивних рішень до системного планування.
Для багатьох громад України війна перевела життя у режим постійної нестабільності — від одного відключення до іншого. Це підвищило увагу до енергосистем загалом, але саме в прифронтових регіонах відсутність чіткого бачення стала критичним ризиком. Тут планування енергетики безпосередньо впливає на здатність громади підтримувати базові послуги для мешканців і працювати в умовах обмежених ресурсів.
Коли планування стає необхідністю
Зноб-Новгородська громада на Сумщині розташована безпосередньо поблизу зони бойових дій. Постійні обстріли та перебої з електропостачанням тут — частина повсякденності. Водночас громада стала однією з перших, хто розробив і затвердив Місцевий енергетичний план.
У мирний час такі документи часто відкладали через брак часу або ресурсів. В умовах війни ціна зволікання зросла. Відсутність електроенергії означає зупинку насосів водоканалу, втрату зв’язку, ризики для пацієнтів у лікарнях. Саме тому громади змушені уважніше рахувати наявні ресурси, визначати пріоритети і шукати рішення, які дадуть найбільший ефект.
МЕП як робочий інструмент
Місцевий енергетичний план (МЕП) — це не формальний документ «для звіту». По суті, це зрозуміла карта енергоспоживання громади: що і скільки споживає, які об’єкти є критичними, де виникають найбільші втрати і які рішення можуть підвищити надійність роботи інфраструктури.
Для донорів і партнерів МЕП також є сигналом про спроможність громади працювати з даними та планувати наперед: наявність такого плану спрощує оцінку потреб, знижує ризики і підвищує шанси на підтримку конкретних, добре прорахованих рішень.
Проєкт, який реалізує ГО «Екоклуб» за співпраці з чеською гуманітарною організацією “Людина в біді” та за фінансової підтримки Європейського Союзу, охопив 16 громад у Дніпропетровській та Сумській областях. Його мета — допомогти громадам перейти від точкових рішень до системного підходу в управлінні енергетикою. Протягом трьох місяців фахівці збирали дані про споживання, аналізували стан мереж і оцінювали потенціал локальної генерації — від сонячної енергетики до використання біомаси та відходів.
Результатом стала не лише аналітика, а практичний інструмент: перелік конкретних рішень із розрахованими бюджетами, який громади можуть використовувати для планування та залучення фінансування.
Робота в умовах постійної адаптації
Першими завершили підготовку МЕПів Василівська селищна та Дубовиківська сільська громади Дніпропетровської області. Зеленодольськ, який регулярно фігурує у зведеннях через обстріли, також увійшов до числа лідерів.
Підготовка планів відбувалася в складних умовах: робота переривалася повітряними тривогами та ліквідацією наслідків обстрілів, частина фахівців виїхала, що збільшило навантаження на команди на місцях, графіки відключень змушували підлаштовувати роботу під години наявності світла та інтернету.
Водночас саме ці умови чітко показали необхідність підвищення надійності об’єктів критичної інфраструктури. Локальна генерація — зокрема гібридні сонячні електростанції з акумуляторами — дає змогу лікарням, водоканалам та іншим об’єктам працювати автономно навіть за повного знеструмлення мережі. Це не про комфорт, а про базову безпеку мешканців.
Від планів до реалізації
Аналітичні напрацювання місцевих енергетичних планів переходять у наступний, практичний етап — підготовку проєктно-кошторисної документації. Разом із громадами та залученими фахівцями ГО «Екоклуб» опрацьовує технічні рішення для об’єктів, які громади визначили пріоритетними з огляду на безпеку та безперервність надання послуг.
На основі МЕПів наразі розробляються ПКД для таких рішень:
- 4 сонячних електростанцій для об’єктів водопостачання;
- 2 сонячні електростанції для лікарень;
- 1 сонячна електростанція для пожежної частини;
- 2 сонячна електростанція для закладів освіти;
- термомодернізація 2 лікарень;
- термомодернізація дитячого садка;
- модернізація системи опалення будинку культури та лікарні.
Підготовка проєктно-кошторисної документації — критично важливий етап: саме вона дозволяє громадам переходити від планування до пошуку фінансування та подальшої реалізації рішень без втрати часу і якості.
Про пріоритети, а не повчання
Досвід прифронтових громад показує: енергетичне планування можливе навіть у найскладніших умовах. Йдеться не про ідеальні стратегії, а про прагматичні рішення, які дозволяють підтримувати життя в громадах.
Цей досвід важливий не як приклад для порівнянь, а як підтвердження того, що системний підхід до енергетики допомагає громадам краще використовувати наявні ресурси і бути більш готовими до криз. Саме з таких локальних рішень і складається загальна енергетична стійкість країни.
Матеріал підготовлений в межах проєкту «Підтримка підготовки до зими та відновлюваної енергетики на місцевому рівні в Україні», який втілює ГО “Екоклуб” у співпраці з чеською гуманітарною організацією «Людина в біді» та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає погляди партнерів.