Охтирська міська громада розташована за 30 кілометрів від кордону з росією. У грудні 2023 року вона приєдналася до Угоди мерів.1 Після повномасштабного вторгнення громада пережила бойові дії, а наразі – регулярні удари по енергетичній інфраструктурі та перебої зі світлом. На цьому тлі приєднання до Угоди мерів може здатися неочевидним вибором громади, однак саме у енергоефективності та модернізації місцеві мешканці бачать шлях до того, щоби зробити свою прикордонну громаду більш стійкою, всупереч постійному ризику руйнувань.
Два документи замість одного
Громада одночасно працювала над двома стратегічними документами: муніципальним енергетичним планом (МЕП), який є обов’язковим відповідно до українського законодавства, та планом дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК), що відповідає підходам Європейського Союзу.
МЕП використовується для планування і звітності на національному рівні, тоді як ПДСЕРК доповнює його кліматичною складовою. Детальніше про призначення МЕП можна ознайомитися у статті «Муніципальні енергетичні плани: просто про важливе для кожної громади», а про ПДСЕРК – у статті «ПДСЕРК для громад: що це таке і чим відрізняється від МЕП».
Принципове рішення розробляти два окремих документи Людмила Бейзим, енергоменеджерка громади, пояснює так: «Це повністю розв’язує нам руки і надає більше ясності, до якого саме документа звертатися у кожному окремому випадку: або до МЕП, або до ПДСЕРК».
Це також дозволяє уникнути дублювання розділів і зайвих запитань з боку регіонального рівня при погодженні. Іншим громадам Охтирка радить слідувати своєму прикладу та одразу оформлювати ці документи окремо, а не об’єднувати в один.
Збір даних: найбільший виклик
Практичне значення МЕП – у створенні повної картини енергоспоживання громади. Ідеться про дані шкіл, лікарень, дитсадків та комунальних підприємств. Це дозволяє визначити, де найбільші втрати і які заходи дадуть найбільший ефект.
Одним із найгостріших викликів у роботі над документами став збір первинних даних про споживання енергії. Для того, щоб документ був збалансованим, потрібні релевантні дані, і громада здобувала їх усіма можливими способами. Постачальники послуг, зокрема електроенергії, володіють цією інформацією, але не завжди надають її у зручному форматі, а подекуди – не надають взагалі. Це типова проблема для більшості українських громад. В Охтирці зазначають, що вихідні дані для стратегічного планування мають бути більш доступними, і це питання якісної співпраці між державним, регіональним та місцевим рівнями.
Попри складнощі, громаді вдалося зібрати необхідну інформацію – здебільшого завдяки пошуку спільних точок дотику з приватними організаціями та постачальниками.
Робота над документами відбувалася в межах проєкту «Підтримка підготовки до зими та відновлюваної енергетики на місцевому рівні в Україні», який реалізує ГО «Екоклуб» у співпраці з чеською гуманітарною організацією “Людина в біді” за фінансової підтримки Європейського Союзу. “Людина в біді” працює в Україні понад двадцять років, і її підхід включає сприяння набуттю громадами системної стійкості: МЕП у цій логіці є першим кроком, другий – реалізація конкретних енергетичних проєктів на об’єктах громад.
Клімат: від абстракції до велосипедних доріжок
Кліматична складова ПДСЕРК виявилася найскладнішою для опрацювання. Аналітичний зріз клімату зробити можна – інструменти є. Але донести зміст цієї роботи до громади – значно важче.
Надія Питюкова, заступниця Охтирського міського голови, яка безпосередньо працювала над кліматичним розділом, розповідає: «Коли говориш людям про необхідність збереження водних ресурсів, вони дивуються: навіщо їх зберігати? Аналогічно зі зменшенням викидів. Люди розуміють і реагують, коли бачать видимий дим від спалення відходів. Але коли говориш про декарбонізацію – абстрактний зв’язок між діяльністю людини і зміною клімату – розуміння різко падає».
До того ж, місто розташоване в зоні можливого підтоплення, і аргумент про збереження водних ресурсів сприймається тут із особливим скепсисом.
Тому в громаді обрали підхід через конкретні приклади. В Охтирці значне дорожнє навантаження – і коли мешканцям пояснюють, що розвантаження центральних вулиць і розвиток велоінфраструктури безпосередньо зменшує викиди, люди починають бачити зв’язок між кліматичною політикою та якістю свого власного життя: станом повітря, рівнем захворюваності, щоденним комфортом.
Мережі, які працюють
«Рік тому я навіть не знала, що означає слово “енергоменеджмент”, а про ПДСЕРК узагалі ніколи не чула. Тепер у нас відкриті дороги по будь-якому питанню і по будь-якому напрямку», – розповідає пані Людмила.
Коли громада розробляла нові положення, команда зверталася до колег з інших міст із простим проханням – поділитися своїми документами. Ті з готовністю відгукувалися. Зібравши кращі напрацювання з досвіду кількох громад, Охтирка сформувала власні варіанти, які наразі є затвердженими.
Після завершення проєкту зв’язки не зникли: громади підтримують контакт через спільний чат енергоменеджерів, асоціацію енергоефективних міст України та прямі звернення одна до одної.
Від документів – до сонячних станцій
Результати енергетичного планування в Охтирці не обмежилися прийняттям стратегічних документів. У жовтні 2024 року на комунальних об’єктах громади не було жодної сонячної електростанції. Станом на січень 2025-го – їх уже п’ять. Ще три проєктно-кошторисні документації розроблено за кошти місцевого бюджету, дві додаткові мали бути готові у березні 2025 року. Додатковим поштовхом стала допомога Екоклубу, який розробив проєктну документацію на сонячну станцію для одного з комунальних закладів – це стало фінансовою підтримкою в момент, коли в громади ще не було ані коштів, ані повної впевненості в політичній волі на такі рішення.
Паралельно з розгортанням відновлюваної енергетики громада впроваджує системні зміни в управлінні: ухвалено декларацію енергетичної політики, оновлено положення про енергоменеджмент із чітко прописаними посадовими обов’язками енергоменеджера відповідно до чинного законодавства, підготовлено програму енергоменеджменту. Усі ці документи взаємопов’язані між собою та інтегровані в стратегію розвитку громади, яка перебуває на фінальному етапі підготовки.
Рекомендації з досвіду
Серед практичних рекомендацій, які команда сформулювала на основі свого досвіду: розробляти МЕП і ПДСЕРК окремо та затверджувати окремими рішеннями сесії; активно працювати з іншими громадами й обмінюватися документами; закладати достатньо часу і ресурсів на збір первинних даних; використовувати навчальні заходи не лише для підвищення кваліфікації, а й для побудови горизонтальних зв’язків між громадами.
Досвід Охтирської громади показує, що енергетичне планування – це не формальність і не зобов’язання для звітності. Воно стає основою для прийняття рішень, реалізації конкретних проєктів і поступової розбудови енергетичної системи, здатної працювати навіть в умовах війни.
Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає погляди партнерів та Європейського Союзу.