12 травня 2011 року пройшли громадські слухання з приводу проекту спорудження блоків № 3,4 на Хмельницькій АЕС (ХАЕС 3,4) у містах Острозі та Нетішині. Більшість учасників слухань у Острозі виступила проти спорудження ще двох небезпечних атомних блоків поряд з містом. У Нетішині та, днем раніше, у Славуті за резолюціями слухань спорудження нових блоків було підтримано. При цьому, найбільш обговорюваними питаннями були фінансові надходження від будівництва до місцевих бюджетів.
На громадські обговорення був винесений проект Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС). Це частина Техніко-економічного обґрунтування проекту ХАЕС 3,4, яке так і не було оприлюднене у повному обсязі. Проте, навіть оприлюднений проект ОВНС має цілий ряд критичних недоліків, які не дозволяють взяти за основу нинішній варіант ОВНС.
«Запропонований нам сьогодні ОВНС не містить жодної інформації про поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходам, так само як і про зняття блоків з експлуатації. А це і створює основний негативний вплив на довкілля та здоров’я людей, який виникає у результаті спорудження блоків. І вони просто ігноруються атомниками. Присутні представники Енергоатому та Хмельницької АЕС не змогли назвати навіть приблизної величини коштів, необхідних на поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Як при цьому можна говорити про якийсь економічний ефект, мені взагалі не зрозуміло.» – заявив Голова Ради рівненського Екоклубу Андрій Мартинюк.
Фізик-ядерщик з міжнародного екологічного об’єднання «Беллона» Андрій Ожаровський звернув увагу на проблеми безпеки, які турбують не лише українців, а й громадян сусідніх країн: «У проекті ОВНС стверджується, що максимальний викид цезію-137 при запроектній (тобто, найважчій) аварії становитиме 4,48*1010 Бк. Це у 2230 разів нижче мінімального викиду АЕС при за проектній аварії, встановленого європейськими вимогами. В ОВНС необґрунтовано не розглянуті наслідки аварій з руйнуванням захисного ковпака, наприклад, викликаного падінням літака. Ковпак може витримати падіння літального апарату масою до 5,7 тонн. Це знаменитий кукурузник Ан-2. Сучасні пасажирські лайнери мають масу 70 і більше тонн. Падіння такого літака призведе до руйнування будівлі реактору, пошкодження як активних, так і пасивних систем безпеки. Це малоймовірно, але це реальний сценарій для аварії за типом Фукусіми. Все це разом означає, що ризики проекту дуже недооцінені!» – наголошує Андрій.
«Не зрозуміло, як атомники можуть планувати спорудження блоків на старих недобудованих фундаментах.» – запитує Артур Денисенко з Національного екологічного центру України. «Вони були споруджені 25 років тому і проектувались для зовсім іншого реактору. Тепер це кородовані бетонні споруди, можливість використання яких не підтверджує незалежний регулятор – Державна інспекція ядерного регулювання України. На слуханнях ми так і не почули відповідь, яка ціна цих довгобудів, що за неї ставлять під загрозу мільйони життів?»
Контакти:
Артур Денисенко,
координатор енергетичних програм Національного екологічного центру України
044 353 78 41
050 160 27 14
arthur.denisenko at necu.org.ua
Андрій Мартинюк
Голова Ради
ММГО «Екоклуб»
+380362237024
office@ecoclubrivne.org
www.ecoclubrivne.org