У 2018 році Житомир стало першим містом у Східній Європі, яке офіційно заявило про перехід на 100 % використання відновлюваної енергії.
Команда журналістів, ГО «Екоклуб», 350.org-Україна та Українська Кліматична Мережа їздили в “Прес-тур до Житомира: енергетичні рослини, котельні на соломі та сонячні станції за рахунок влади”. Місто планує стати кліматично-нейтральним до 2050 року, тобто зменшити вплив на клімат та викиди парникових газів до мінімального показника.
Під час прес-конференції міський голова Житомира Сергій Сухомлин розповів з чого вони розпочали зміни в місті: «Будуємо велику теплову електростанцію (ТЕЦ) на біопаливі. Загалом 4 ТЕЦ на біомасі генеруватимуть теплову та електричну енергію для містян. Стимулюємо людей до утеплення багатоквартирних будинків. Додатково вже утеплено більше 20 садочків. Замінили міське освітлення на світлодіодне і станемо першим містом в Європі, яке перейде на ЛЕД. Розпочали будівництво першої комунальної сонячної електростанції та зведення першого в Україні комунального будинку з нульовими викидами».
У місті поступово зростає кількість котелень, що працюють на альтернативному виді палива. Одна з них працює на солом’яних пелетах й обігріває Житомирську загальноосвітню школу №1. Котельне обладнання надане місту Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй в Україні (ПРООН) в якості технічної допомоги (вартість котлів 450,0 тис. дол. США). Частка місцевого співфінансування – 500,0 тис. грн. була спрямована на підготовку відповідних будівельних майданчиків та оплату будівельно-монтажних робіт. Крім ЗОШ №1 у 2015 році було встановлено ще 2 такі твердопаливні котли в дошкільному навчальному закладі №10 та в Житомирському агротехнічному коледжі.
Результати по ЗОШ №1: заміщення природного газу (138,9 тис. м3 в рік). Результати по ДНЗ №10: заміщення природного газу (100,4 тис. м3 в рік).
Будують у місті як малі, так і великі сонячні електростанції. Одна з них буде зведена на комунальній установі, її потужність 11 МВт електричної енергії. Нова СЕС може повністю задовольнити потреби в електроенергії “Теплокомуненерго” та “Міськводоканал” (6 МВт та 5 МВт споживання відповідно).
У селі Тетерів, поблизу Житомира, сьогодні працюють десятки сонячних панелей (дахових та наземних). Власники домашніх сонячних електростанцій не платять за використану електроенергію та продають її у мережу по “зеленому” тарифу.
На території Житомирського національного агроекологічного університету зростає плантація височезної трави, схожої на очерет – міскантус. Керівник проекту, кандидат сільсько-господарських наук Володимир Зінченко жартома називає ділянку міскантуса «плантацією дров». Він впевнений, що міскантус гігантус може стати рятівною соломинкою на шляху до енергетичної незалежності України. У Житомирському національному агроекологічному університеті технологію вирощування та використання енергетичної рослини досліджують та удосконалюють вже більше 10 років. Плантація міскантуса була закладена у 2004 році. Міскантус – рослина не «примхлива» і може рости на будь-яких грунтах з низькою кислотністю.
Якщо порівнювати з лісом, то енергетична цінність приблизно однакова. Але ліс потрібно вирощувати щонайменше 80 років, вихід деревини – 400 т з га. А ось з одного гектара міскантуса через 80р . буде близько 2000 т. Тобто, продуктивність гігантуса вища у чотири-п’ять разів. При спалюванні міскантус виділяє від 16,5 – 18 МДж/кг енергії, тоді як дрова із дуба – 19 МДж.
Володимир Зінченко розповів про ще одну цікаву і поки що не вивчену до кінця властивість рослини – міскантус проводить фітореабілітацію території, тобто витягує радіонукліди з грунту. Із землі радіація зникає, а в рослині майже не накопичується. «У якості експерименту спільно з польськими колегами ми висадили плантацію міскантусу в другій зоні радіоактивного забруднення. Як результат, міскантус набирав щонайбільше 50-60 Бк/кг Цезію 137, тоді як допустимий рівень Цезію 137 щільного забруднення сягає 600 Бк/кг. Це говорить також про те, що проблеми з реалізацією продукції не буде» – розповів Володимир Зінченко. Це також можливість дати людям роботу в таких зонах, задіявши площі для отримання альтернативних видів енергії, у даному випадку з біомаси.
Житомир є прикладом вмотивованого міста, яке впевнено рухається у напрямку збереження енергії та довкілля.
Фото із всіх локацій https://drive.google.com/drive/folders/1LNn-axVFhLWxSw30pazgPQufvXbj2PBX?fbclid=IwAR1RrsxTwlzbQt752JQOzX8GGAnagT107ET7VCC-SUm-1KW__mo0gN9dSkc
Власник фото: 350.org-Україна.