Українські муніципалітети вже спостерігають на своїх територіях наслідки локальних проявів глобальної зміни клімату: українці стають свідками зміщення сезонів, коли зима настає пізніше, а завершується раніше, осінь та весна тривають довше. Частішають випадки аномальних погодних явищ та природні катаклізми. У різних частинах планети ці зміни мають різну інтенсивність, однак є всюди.
Тож муніципалітетам уже зараз необхідно адаптовуватися до кліматичної зміни, розробляючи плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату. Вчасна реакція забезпечить економічну стійкість громади та збереже її від згубних наслідків.
Більшість країн, усвідомлюючи наслідки кліматичної зміни, розробили стратегії до її адаптації, і починають їх втілювати. Україну чекає післявоєнна відбудова, тож щоб зробити її якісною, необхідно врахувати вразливість кожного регіону та інтегрувати заходи з адаптації.
Ми зібрали кілька порад, що можуть зробити українські муніципалітети для адаптації до зміни клімату.
– Приєднатися до Угоди мерів – найбільшого у світі руху за збереження клімату та енергії на місцевому рівні. Європейська ініціатива об’єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов’язання щодо досягнення кліматичних та енергетичних цілей Євросоюзу. Підписанти зобов’язуються вжити заходів для досягнення мети скорочення викидів парникових газів в ЄС мінімум на 40% до 2030 року, а також виробити спільний підхід до вирішення проблеми пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптації до них.
– Розробити енергетичний та кліматичний план розвитку громади (ПДСЕРК) – документ, який допоможе муніципалітетам вирішити проблеми у секторі енергетики, а також пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до них до 2030 року.
– Оцінити, які саме вразливості через кліматичну кризу наявні в громаді, мінімізувати їх. Восени цього року Екоклуб провів дослідження оцінки вразливості Рівненської громади до зміни клімату. Його результати допоможуть зрозуміти роль управлінців та громадян у реалізації заходів з адаптації до зміни клімату.
– Опитати жителів громади, які прояви зміни клімату вони відчувають та з якими незручностями зіштовхуються внаслідок цього. Розуміння необхідності та готовність населення впроваджувати зміни – умова успішної реалізації заходів з адаптації. Це також допоможе з’ясувати проблеми, які найбільше хвилюють жителів.
– Підписатися на розсилку Екоклубу енергетичних та кліматичних новин для громад від Екоклубу. Це щодвотижневий дайджест, де ми публікуємо актуальні грантові можливості, можливості навчання та стажування для представників муніципалітетів, ідеї для енергетичних та кліматичних проєктів, коментарі до законодавчих ініціатив.енергетичних та кліматичних новин для громад від Екоклубу. Це щодвотижневий дайджест, де ми публікуємо актуальні грантові можливості, можливості навчання та стажування для представників муніципалітетів, ідеї для енергетичних та кліматичних проєктів, коментарі до законодавчих ініціатив.
– Пройти онлайн-курс Екоклубу “Місцеві енергетичні проєкти: як і де малому бізнесу і ОТГ знайти гроші на енергетичні проєкти і не тільки”. Курс присвячений стратегічному плануванню, залученню коштів та співпраці влади, бізнесу і громадськості для втілення сталих енергетичних рішень.
– Скористатися першою в Україні Платформою природоорієнтованих рішень. Тут можна підібрати природоорієнтовані рішення, які допоможуть вашій громаді адаптуватися до зміни клімату.
– Скористатися Платформою з адаптації громад до зміни клімату. Ресурс допоможе покроково та у відповідності до методики Угоди мерів розробити стратегічні документи з адаптації до наслідків кліматичної зміни.
Експерти та експертки Екоклубу мають досвід розробки ПДСЕРК для Коростенської та Житомирської громад. Ми завжди готові ділитися знаннями щодо втілення заходів із адаптації та досягнення сталого енергетичного розвитку.
БІБІЛІОТЕКА
Посібник «Енергетична самодостатність громад»
Брошура «Енергозбереження: історії успіху українських міст»
СТАТТІ
Як місту адаптуватися до змін клімату за 4 роки?
Енергетичні плани розвитку міст: досвід впровадження та нові можливості
Плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату: типові помилки та кращі приклади