Як місту адаптуватися до змін клімату за чотири кроки?

Як місту адаптуватися до змін клімату за чотири кроки?

Авторка: Юлія Ахмедова

А ви замислювалися коли-небудь, чи вдосталь зелених зон у вашому місті, або намагалися визначити, чи стало спекотнішим літо? І чому це взагалі важливо? Можливість з’ясувати відповіді на ці й не тільки питання з’явилася в жителів міста Коростеня в липні 2020 року: громадська організація «Екоклуб» спільно з Коростенською міською радою провела ґрунтовний моніторинг громадської думки містян стосовно впливу змін клімату на їхнє життя (в Україні таке розгорнуте опитування із зазначеної теми проводиться вперше).

На офіційному сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України знаходимо інформацію про те, що зміна клімату ніколи не була такою стрімкою, як останні 30 років. Наприклад, з 2017 року дослідники фіксують найспекотніші роки за всю історію метеорологічних спостережень за погодою [1], а кількість пов’язаних з погодою стихійних лих з 1960 року у світі збільшилася втричі (щороку ці катастрофи стають причиною більше ніж 60 000 смертей) [2]. За різноманітними науковими прогнозами щодо зміни клімату для Східної Європи, основні екологічні тенденції майбутнього пов’язані зі збільшенням температури та зменшенням (або зміною) кількості опадів – і відповідно з можливістю зростання посушливості клімату [3]. Загалом же науковці вважають, що найбільш помітним наслідком зміни клімату є зростання кількості та інтенсивності екстремальних погодних явищ, а саме: сильних засух, повеней, штормів, ураганів, надзвичайної спеки [4]. Міста ж є особливо вразливими до екстремальних погодних явищ, насамперед до сильних повеней, теплових хвиль (спеки) або бур надзвичайної сили [5].

Актуальність проблеми, над вирішенням якої працюють екоактивісти, сьогодні є очевидною. Варто згадати хоча б червневу повінь-2020 на Заході України (від неї постраждало кілька сусідніх регіонів), що закономірно претендує на звання наймасштабнішої за останнє десятиліття. Знищена флора й фауна, зруйнована інфраструктура, мільйонні збитки та людські жертви – і це не повний перелік наслідків «великої води». До речі, найпоширенішим стихійним явищем в Україні є сильний дощ, здатний спричинити повені та селі, затоплення значних територій с/г угідь, житлових і виробничих приміщень чи навіть зміну ландшафту [3].

Інформаційне видання «Адаптація до зміни клімату: брошура для тих, хто хоче дізнатись про це більше, а також тих, хто хоче діяти» 2015 року, створена за підтримки Європейського Союзу, рекомендує 4-етапний (покроковий) план щодо протидії кліматичним змінам.

Отож крок перший: «Визнайте, що проблема існує». Як зазначає Ольга Лящук (координаторка проєктів ГО «Екоклуб», зокрема міжнародної мережі CLEEN), метою моніторингу думки жителів Коростеня стала необхідність отримати перелік відповідей на важливі питання у сфері адаптації до змін клімату: «Головне зрозуміти, чи люди готові щось робити, чи відчувають у цьому потребу, чи розуміють причини: якщо, наприклад, зірвало дах з будинку, то це наслідок глобальних змін клімату, а не просто погана погода…».

Фото із сайту ГО «Екоклуб»

Так, за прогнозами науковців, зростання кількості екстремальних погодних явищ у найближчому майбутньому спровокує більші масштаби збитків у соціальній та економічній сферах (екстремальна спека чи опади, місцеві повені й посухи, голод, хвороби, а внаслідок посухи в багатьох регіонах – труднощі з доступністю питної води, що загрожує виникненням нових збройних конфліктів) [2]. Ініціатори опитування коростенців переконані, що якість та кількість питної води має прямий вплив на здоров’я населення, а тому одним із необхідних індикаторів оцінки вразливості населення змінам клімату є погіршення якості та / або зменшення кількості питної води. За даними опитування, у містян значну недовіру викликає якість питної води (45,7 % купують воду, а ще 25,8 % додатково її фільтрують), також проблематичним є доступ до питної води під час перебування поза домом (тільки 9,7 % респондентів уважають, що доступ до неї вільний, а 25,5 % можуть задовольнити свою потребу в питній воді тільки інколи).

Оцінка якості питної води жителями Коростеня
(за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Яким є вплив зміни клімату безпосередньо на здоров’я людей? За даними Національного інституту стратегічних досліджень, висвітленими в аналітичній записці проєкту «Адаптація до змін клімату в Україні: проблеми і перспективи», зміни клімату можуть викликати погіршення здоров’я та підвищення рівня смертності внаслідок серцево-судинних захворювань міського населення через теплові удари (у зоні ризику – діти, люди похилого віку та люди, що мають хронічні хвороби), поверхневе забруднення, зміни в озоновому шарі; провокувати поширення хвороб, збудники яких мешкають у воді, та поширення нових видів інфекцій [4].

Екстремальні температури (як високі, так і низькі) створюють проблеми із самопочуттям, підвищуючи рівень смертності. У спекотні дні значно зростає кількість алергенів (зокрема, пилку) у повітрі, а це посилює ризик нападів астми (на сьогодні від цієї хвороби страждає приблизно 300 млн. жителів планети); нестача ж води провокує погіршення гігієни та підвищення ризику шлунково-кишкових захворювань (через що помирає близько 2,2 млн. людей щорічно). Зміна кліматичних умов, зокрема потепління, сприяє появі захворювань, не притаманних певному регіону, збудниками яких можуть бути комахи, равлики тощо [2].Так, уже зараз більшість опитаних коростенців – 57,2 % – зауважують погіршення самопочуття, пов’язане зі змінами клімату (спека, грози, різка зміна погоди), а у 23,2 % від цього страждають рідні або знайомі. Також 64,5 % респондентів незадоволені кількістю елементів інфраструктури, здатних зменшувати тепловий вплив, і вважають наявну кількість недостатньою).

Як стверджують науковці Карпатського інституту розвитку (Словаччина), елементарного зменшення викидів парникових газів наразі вже недостатньо, оскільки тривалість утримання СО2 в атмосфері та теплова інертність океанів триватиме приблизно ще 50–200 років. Отже, адаптаційні заходи слід неодмінно якнайширше впроваджувати на всіх рівнях задля зменшення впливу зміни клімату. Щодо шляхів подолання негативного кліматичного впливу на жителів, інфраструктуру, природу певного міста, наприклад Коростеня, то існують два варіанти дій: «пом’якшення» (зменшення) впливу людини на екосистему та адаптація вже до наслідків цієї діяльності. Засобами досягнення ефективних результатів першим способом є насамперед скорочення викидів парникових газів у сфері виробництва та забезпечення їх поглинання рослинністю [2] (за умовами Паризької угоди 2015 року, укладеної на конференції ООН із проблем зміни клімату, країни-підписанти мали обмежити кількість парникових газів до 2020 року з метою зниження приросту глобальної середньої температури нижче 2°С). Адаптація до глобальної зміни клімату як другий спосіб є процесом пристосування наявної інфраструктури до фактичних або очікуваних руйнівних змін клімату та екстремальних погодних явищ, який дозволяє як знизити негативні наслідки й зменшити потенційні збитки, так і скористатися сприятливими можливостями [4].

Другим кроком протидії кліматичним змінам є поінформованість щодо проблеми: «Вивчіть питання. Ви не одні». Ольга Лящук, яка працювала над питальником для жителів Коростеня, пояснює, що розробці системи питань передувала масштабна підготовча робота: дослідження таких соціальних опитувань у країнах Східного партнерства (з 2009 року ця ініціатива Європейського Союзу сприяє зміцненню стосунків зі східними сусідами, зокрема й щодо охорони довкілля та енергетичної безпеки), як-от: Білорусь, Грузія, Словенія, Польща, Росія; консультування з укладачами подібних питальників. Пані Ольга зазначає, що такі анкети передбачають як типові питання, так і адаптовані до кліматичних умов певної країни: «Ми намагалися врахувати і зміни, і ймовірні наслідки змін клімату, сформулювавши максимально наближені до реальності питання. Оскільки є позиції, притаманні опису іншого кліматичного регіону, наприклад снігові замети чи піщані бурі (хоча, на жаль, для південної частини України це вже теж реально)».

Тож для розроблення питальника на тему впливу змін клімату на жителів Коростеня його автори використали дві основні методики: дослідження Oльги Шевченко «Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна» (2014) та настанову «Как разработать План действий по устойчивому энергетическому развитию и климату в странах Восточного партнерства» (2018). І перше, на що звернули увагу, це група індикаторів, сформульованих для оцінки вразливості до змін українського клімату, призначених визначати, «наскільки місто готове до глобального потепління, і що слід зробити, аби його мешканці й надалі жили комфортно» (до речі, уже апробованих у Тернополі, Полтаві та Донецьку). Показово, що багато ризиків у місті, пов’язаних з посиленням кліматичних змін (тепловий стрес, підтоплення, зменшення площ та порушення видового складу міських зелених зон, стихійні гідрометеорологічні явища, зменшення кількості та погіршення якості питної води, зростання кількості інфекційних захворювань та алергічних проявів, порушення нормального функціонування енергетичних систем міста тощо), будуть тільки загострюватися.

Проте, якщо проаналізувати і зміни, що відбуваються, і ті, що очікуються в майбутньому, розробити й реалізувати план заходів з адаптації міста (обов’язково урахувавши його особливості), то негативні наслідки можна пом’якшити та навіть мінімізувати. Тому так важливо залучати заходи з адаптації до Генеральних планів розвитку українських міст [3]. А от які саме адаптаційні заходи є на часі для конкретного міста – це й мають визначати його жителі, передусім за допомогою різноманітних соціальних опитувань.

Ось тут настає час третього кроку: «Будьте активні, започатковуйте та здійснюйте заходи з адаптації». Опитуванню коростенців, проведеному ГО «Екоклуб», уже передувала роз’яснювальна інформаційна кампанія міської ради (зокрема, і в межах підписаного з екоактивістами Меморандуму про співпрацю).

За словами Анни Сергеєвої (головного спеціаліста відділу місцевого економічного розвитку управління економіки виконавчого комітету Коростенської міської ради), опитування коростенців є складником системи заходів з пом’якшення наявних і майбутніх наслідків зміни клімату для жителів міста. Саме моніторинг громадської думки передує розробці «Плану дій сталого енергетичного розвитку та клімату» (скорочено – ПДСЕРК) для Коростеня, стратегічного документу громади, основним завданням якого є розробка адаптаційних заходів з пристосування міської інфраструктури до кліматичних змін.

До системи таких заходів зараховують визначення потенційної небезпеки окремих впливів зміни клімату на цю місцевість, оцінку вразливості їхніх наслідків (наприклад, будинки, побудовані в зоні затоплення, більш імовірно будуть затоплені, аніж будинки, побудовані на інших територіях; або люди старші 75 років більш чутливі до спеки, ніж люди молодших вікових категорій тощо), а також оцінку адаптаційних можливостей території (наскільки швидкою та ефективною може бути реакція в разі паводку чи штормового вітру) [2].

Проте, на думку пані Анни, кожна людина так чи так, але бачить зміни клімату, відчуває їх на собі: «Наша мета – розробити дієвий стратегічний документ до 2030 року, адже кінцевий результат – це розвиток міста, безпека його мешканців, підвищення їхнього комфорту та загального рівня життя. Лише маленькими кроками можна дійти до амбітних цілей – зберегти наш спільний дім» (і Коростень, і Землю). А ще додає, що це командна робота (місцевих екоактивістів, міської влади та жителів міста – саме вони визначають, яким йому бути). Звідси випливає і алгоритм роботи сучасної міської ради: запитати думку громади – розробити план заходів – упровадити визначені пункти в дію. Варто зауважити, що Коростенська міська рада є підписантом Угоди мерів (найбільшого у світі руху за збереження клімату й енергії на місцевому рівні; ця європейська ініціатива вже об’єднує тисячі місцевих органів влади, що добровільно зобов’язалися досягти скорочення викидів парникових газів та посилити стійкість міст до впливу кліматичних змін, оскільки «інвестуючи в готовність до наслідків зміни клімату, міста стають більш привабливими, більш здоровими і безпечними» [5]), і розробка та впровадження ПДСЕРК – обов’язковий пункт цього документу.        

І, нарешті, крок четвертий: «Процес адаптації має бути збалансованим та залучати багатьох учасників». «Зміни клімату у Коростені? Пройди опитування – зроби місто зручнішим!» – так розпочалася кампанія з моніторингу громадської думки жителів Коростеня (кількість населення – бл. 60 тис. осіб, а в опитуванні взяло участь 339 людей (з них 59,5 % – жінки, 23,2 % – чоловіки, 17,3 % не вказали стать) – це 0,7 % жителів). 

Організатори акції пояснюють, що вагомою перешкодою для них став карантин, оскільки «живе» спілкування у процесі опитування замінили онлайн-форми, розповсюджені в соцмережах, на офіційних сторінках та через електронну пошту (друковані ж примірники поширювали лише в закладах, не зачинених на період карантину).    

 

Матеріали із сайту міста

«Також активність була б значно вищою, якби питальник був меншим за обсягом, – коментує Ольга Лящук, однак, якщо відразу запитати «А ти зміни клімату відчуваєш?», то навряд чи отримаєш розгорнуту відповідь». Тому й почали «здалеку», а  саме з відчуття зміни погоди. Загалом анкета, що мала на меті привернення уваги до проблем зміни клімату, стимулювала й своєрідне «перезавантаження» в розумінні екологічних проблем. Вона містила 6 тематичних розділів за такими напрямами, як загальні кліматичні питання (сезонна зміна погодних умов), оцінка пристосованості інфраструктури міста до змін клімату та оцінка впливу змін клімату на системи життєзабезпечення міста, самопочуття й безпека мешканців у контексті кліматичних змін, їхні рекомендації та соціологічний портрет.

Організатори зізнаються, що очікували на менший зворотний зв’язок, якщо порівнювати з опитуваннями 2010–2015 років: не те, щоб люди їх «полюбили», проте почали усвідомлювати важливість подібних акцій. Так, за результатами дослідження, середньостатистичний реципієнт – це соціально активний коростенець 30–45 років, який відчуває зміни клімату у своєму житті, аргументовано оцінює спричинені цим наявні й майбутні небезпеки і не лише делегує забезпечення власних екологічних потреб органам влади, а й усвідомлює свою частку відповідальності, виявляючи бажання діяти. На думку опитаних жителів Коростеня, серед нагальних заходів адаптації, що їх найближчим часом упроваджуватиме міська влада, має бути забезпечення населення якісною питною водою, проведення робіт щодо затінення відкритих ділянок у житлових зонах, встановлення сонячних батарей, систематизація прибирання вулиць. Самі ж коростенці готові сортувати сміття, зменшувати використання пластикової та поліетиленової упаковки, дотримуватися відповідального споживання, користуватися екологічним транспортом та дбати про утеплення свого житла. Окремо варто зазначити про бажання мешканців Коростеня жити в «зеленому» місті: населення як виявляє високі очікування від влади у питанні примноження зелених насаджень, так і висловлює власну готовність долучитися до цього.

Очікування жителів Коростеня щодо заходів із озеленення міста

(за результатами опитування ГО «Екоклуб»)

Не викликає сумнівів і той факт, що в середньому 30–40 хвилин, витрачених жителями міста на участь в опитуванні, – важливий етап (крок) процесу вибору ефективної стратегії у протидії впливу кліматичних змін. Оскільки саме на основі зібраних відповідей влада й громадськість розроблятиме оптимальний комплекс заходів з адаптації Коростеня до кліматичних змін, документ, безперечно, відображатиме реальні й актуальні потреби населення. А це – запорука успішної реалізації, адже опитування, на думку їхніх організаторів, це не лише про зміни клімату, а й про те, «що я можу зробити», «як виховуватиму своїх дітей» (майбутнє покоління) і, власне, «що формуватиме мою модель екологічної поведінку» зараз і в недалекому майбутньому.

                                 Використані джерела:

1. Як змінюється клімат в Україні // Офіційний сайт Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

2. Адаптація до зміни клімату: брошура для тих, хто хоче дізнатись про це більше, а також тих, хто хоче діяти // Карпатський інститут розвитку; Агентство сприяння сталому розвитку Карпатського регіону «ФOРЗA». – 2015.

3. Шевченко О. Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна. – 2014.

4. Національний інститут стратегічних досліджень : [сайт].

5. EU4Energy. «Угода мерів щодо клімату та енергії в Україні» : [сайт].

6. Руководство «Как разработать План действий по устойчивому энергетическому развитию и климату в странах Восточного Партнерства» (Соглашение Мэров по климату и энергии. Соглашение Мэров – Восток) / А. Кона, П. Бертольди, В. Палермо, С. Ривас, Й. Эрнандес, П. Барбоса, А. Пасоян. – Объединенный исследовательский центр, 2018.

Стаття підготована за фінансової підтримки Федерального міністерства з охорони навколишнього середовища, збереження природи та ядерної безпеки Німеччини в рамках проекту Міжнародної Кліматичної Ініціативи (ІКІ), DRA, Bread for the World та Екодія.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95