КП «Костопільводоканал» роками покривало отруєння річки Замчисько місцевими промисловими підприємствами. Про проблеми якості очищення стічних вод і впливу підприємств на водойму неодноразово повідомляла Державна екологічна інспекція. А нещодавній аудит виявив порушення та недоліки в діяльності підприємства на загальну суму 71,7 млн грн.
ГО «Екоклуб» закликає Костопільську міську раду, комунальне підприємство та відповідальні державні органи забезпечити належне очищення стічних вод , а також прозору звітність. Громада має розуміти, які проблеми виявлено, хто відповідає за їх усунення і звідки на це планують залучати кошти.
Що виявив аудит
22 жовтня 2026 року Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області повідомило про результати перевірки КП «Костопільводоканал». Загальна сума виявлених порушень і недоліків на підприємстві сягнула 71,7 млн грн. Серед іншого, аудитори встановили, що протягом 2023–2025 років підприємство не нарахувало 7,45 млн грн плати за надмірно забруднені промислові стоки. Це підтверджує і перевірка Держекоінспекції, що відбулася 28 жовтня.
За інформацією аудиторів, лабораторні дослідження в цей період фіксували перевищення концентрацій забруднювальних речовин у стічних водах від трьох підприємств. Проте водоканал не уклав із ними відповідних договорів і не виставив плату за наднормативне забруднення.
Справжні масштаби зловживань та забруднення річки Замчисько аудиторам вдалося підтвердити завдяки відбору проб води із залученням незалежної акредитованої лабораторії у вересні 2026 року. За цим фактом підприємству довелося додатково розрахувати плату за забруднення ще на 11,64 млн грн. Матеріали аудиту передали правоохоронним органам.
Водночас за повідомленнями місцевих медіа, директор «Костопільводоканалу» Володимир Кришко не погоджується з частиною висновків аудиту.
Наразі важливо, щоб результати перевірки, позиція підприємства та подальші рішення щодо усунення виявлених недоліків були відкритими для громадськість, щоб вона могла контролювати виконання цих рішень.
Забруднення біля очисних споруд фіксують не перший рік
Питання роботи очисних споруд у Костополі виникло задовго до нинішнього аудиту. У лютому 2022 року Державна екологічна інспекція повідомила, що очисні споруди не забезпечують належного очищення стічних вод. За даними інспекції, з 1 червня до 31 грудня 2021 року у водний об’єкт скинули понад 285 тис. кубометрів недостатньо очищених стоків.
У лютому 2023 року інспектори знову досліджували якість води в Замчисько – вище та нижче місця скиду стічних вод. У пробі, відібраній нижче випуску, лабораторія зафіксувала перевищення за низкою показників. Зокрема, вміст амонійного азоту перевищував показник у пробі вище місця скиду в 18,91 раза, біохімічне споживання кисню – у 28,86 раза, завислих речовин – у 19,2 раза.
У жовтні 2024 року інспекція вкотре повідомила про погіршення якості води нижче місця скиду. Результати лабораторних досліджень показали, зокрема, зростання концентрації амонійного азоту у пробі вище місця скиду в 38,75 раза, біохімічного споживання кисню – у 2,57 раза, завислих речовин — у 3,09 раза, нітратів – у 3,61 раза, нітритів – в 1,66 раза та фосфатів – у 24,63 раза.
Інспектори звернулися до міської ради щодо вжиття заходів і просили погодити проведення позапланової перевірки підприємства.
У липні 2026 року екологічна інспекція знову обстежила ділянку річки Замчисько. Під час обстеження інспектори зафіксували темно-коричневий колір води, неприємний запах і поодинокі випадки загибелі водних біоресурсів. Однак, на момент оприлюднення повідомлення результати лабораторних досліджень ще очікувалися, тому причини цього випадку не були встановлені.
Які вимоги закону до очищення стоків
Вимоги до очищення стічних вод перед їх скиданням у водні об’єкти встановленні чинним законодавством.
Зокрема Закон «Про водовідведення та очищення стічних вод» зобов’язує водоканали перед скиданням у водойми очищати стоки до показників, установлених дозволом на спеціальне водокористування. Згідно ж Водного Кодексу України, вони повинні дотримуватися нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Результат виконання цих вимог потрібно перевіряти зна основі якості очищення стічних вод та кількості скиду.
Важливо: ці вимоги стосуються не лише приватного бізнесу, а й комунальних підприємств та органів місцевого самоврядування, які є власниками інфраструктури і відповідають за організацію комунальних послуг.
«Дотримання закону має бути обов’язковим для всіх – бізнесу, комунальних підприємств, органів влади. Без цього неможливо побудувати правову державу та виконувати вимоги, пов’язані зі вступом України до Європейського Союзу. Водоканал має очищувати стічні води відповідно до встановлених нормативів», – наголошує Юрій Задорожній, експерт із суспільно-політичних питань ГО «Екоклуб».
Він зазначив, що про забруднення біля очисних споруд у Костополі відомо роками, але повторні підтверджені випадки свідчать, що сталого рішення щодо розв’язання проблеми досі немає.
«Дуже сумно бачити, що Держекоінспекція роками повідомляє про труєння малої річки, але жодна інстанція ніяк не взяла ці повідомлення у роботу, тобто не виконує свої прямі функції – забезпечення виконання природоохоронного законодавства. Ми точно рухаємося у ЄС?», – каже експерт.
Проблема загальноукраїнського масштабу
На жаль, проблема забруднених скидів не обмежується Костополем. За даними Мінекономіки, у 2025 році в Україні обліковано 223,1 млн кубометрів забруднених скидів у поверхневі водойми. Близько 71% цього обсягу припадало на підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (дані не охоплюють тимчасово окуповані території України), яких загалом в Україні – 403.
«Екоклуб» визнає, що водоканали працюють в умовах значного фінансового навантаження. Витрати на електроенергію, ремонт мереж, обслуговування насосного обладнання та очисних споруд зростають, тоді як тарифні надходження не завжди покривають фактичні потреби підприємств.
За даними звіту НКРЕКП за 2025 рік, тарифи, встановлені регулятором, покривали близько 75% витрат ліцензіатів на централізоване водопостачання та водовідведення (йдеться про 53 ліцензіатів, на яких припадало близько 70% обсягу відповідних послуг).
Водночас дефіцит коштів не звільняє комунальні підприємства від обов’язку звітувати про використання ресурсів і пояснювати, чому наявного фінансування недостатньо. Громада має бачити не лише загальну суму збитків чи боргів, а й структуру витрат, фактичні доходи, бюджетну підтримку, потреби в ремонті та модернізації.
Що потрібно змінити
Подальші дії мають бути спрямовані не лише на реагування на окремі випадки забруднення, а й на усунення причин, які призводять до повторення проблеми.
Для цього водоканали та громади як їхні власники мають регулярно оприлюднювати зрозумілі фінансові й екологічні звіти. Фінансові звіти мають містити порівняння планових і фактичних витрат із поясненням суттєвих відхилень, інформацію про тарифні доходи, бюджетну підтримку та іншу отриману допомогу. Природоохоронні звіти – результати аналізів стоків, виявлені перевищення та заходи з їх усунення. Якщо підприємства мають плани модернізації очисних споруд, громада повинна знати його вартість, строки реалізації, джерела фінансування та відповідальних за виконання.
У цьому контексті «Костопільводоканал» та Костопільська міська рада мають обов’язково оприлюднити звіт про усунення порушень, установлених аудиторами.
У свою чергу Держекоінспекція має забезпечити незалежний контроль якості води та стічних вод. Для оцінки ситуації важливо досліджувати не лише воду в річці вище та нижче місця скиду, а й стоки, які надходять до каналізаційної системи від промислових підприємств, а також очищені стічні води безпосередньо перед їх скиданням у водний об’єкт. Результати таких досліджень мають бути доступними громадськості із зазначенням дат відбору проб, досліджених показників і нормативів, з якими їх порівнюють. Після виявлення перевищень інспектори повинні повторно перевіряти, чи виконано заходи для їх усунення.
За даними державної програми «Екостоки», близько 55% очисних споруд в Україні потребують реконструкції, модернізації технологічних процесів або термінової заміни обладнання. Це свідчить, що проблема має загальнонаціональний характер і потребує не лише місцевих рішень, а й дієвих механізмів державної підтримки.
Екоклуб підтримує громади у підвищенні енергетичної стійкості комунальної інфраструктури, зокрема допомагає встановлювати сонячні електростанції на об’єктах водопостачання та водовідведення. Такі рішення можуть зменшити витрати на електроенергію і зробити роботу підприємств стабільнішою під час перебоїв з електропостачанням. Водночас енергетична модернізація не замінює оновлення очисних споруд і дотримання вимог до якості скидів.
Тож Екоклуб стежитиме за подальшим реагуванням на оприлюднені порушення, у топу числі КП «Костопільводоканалом», та виконанням вимог щодо очищення стічних вод. Адже кінцевим результатом роботи водоканалів має бути не лише безперебійне водопостачання та водовідведення, а й збереження українських водойм.
Також організація направила запити до КП «Костопільводоканал», Костопільської міської ради та Рівненської обласної військової адміністрації щодо виявлених порушень і заходів реагування на них. Відповіді ми очікуємо у строки, встановлені законом, та обов’язково поінформує про них громадськість.