Майже 80% населення розвинених країн проживає в містах, і в майбутньому очікується подальше зростання цього показника. Як наслідок, очікується ще більша втрата зелених насаджень, яка викличе сильні зміни екосистемних процесів.
Проєкт забезпечить краще розуміння зв’язку між розподілом ЗБІ у містах, міським біорізноманіттям та екосистемними послугами для міст, для підвищення ефективності створення, управлінням та відновленням ЗБІ, а також для пом’якшення наслідків таких глобальних проблем міст, таких як фрагментація середовища проживання, забруднення повітря та ефект міського теплового острова.
Проєкт BIOVEINS є частиною європейського проекту BiodivERsA, який проводить дослідження в кількох містах Європи: Алмада (Португалія), Антверпен (Бельгія), Гент (Бельгія), Лісабон (Португалія), Париж (Франція), Познань (Польща), Тарту (Естонія), Цюрих (Швейцарія).
Мета проєкту
Мета збереження біорізноманіття та відновлення екосистемних послуг у столиці та містах-супутниках, покращення якості повітря, адаптація містян до спеки та забруднення повітря через впровадження природоорієнтованих рішень.
Де впроваджується: Місто Познань, Польща.
Джерела фінансування: Дослідження було профінансовано в рамках конкурсу BiodivERsA COFUND в 2015-2016 рр. за участі національних спонсорів BelSPO (Бельгія), FCT (Португалія), ANR (Франція) та ETAg (Естонія), NCN (Польща) та SNSF (Швейцарія).
Хто реалізовує?
Муніципалітет міста Познань, Польща. Лешек Курек, начальник відділу охорони навколишнього середовища.
Обґрунтування впровадження у Познані
Познань є одним із найстаріших і найбільших міст Польщі. Населення міста становить близько 550 тис. Велику Познанську столичну агломерацію, яка включає міста-супутники, населяє близько 1,4 млн. людей. Познань оточена великими лісами і розділена великою річкою Варта. Саме тому тут добре розвинена зелено-блакитна інфраструктура (ЗБІ), яка добре зв’язана з більш природними середовищами проживання за межами міста.
У Познані вже створені електронні карти землекористування. В рамках проєкту BiodivERsA проведені детальні дослідження різних аспектів урбанізації. Було доведено, що міські зелені зони підтримують місцеве біорізноманіття та забезпечують важливі екосистемні послуги (ЕП), від покращення якості повітря до збереження генофонду тваринного і рослинного світу. Крім того, міська зелено-блакитна інфраструктура (ЗБІ) покращує якість життя людей. Саме міські райони із високою щільністю забудови характеризуються дуже забрудненим повітрям і саме в них найбільше страждають від ефекту міського теплового острова. У місті зменшується таксономічне та функціональне біорізноманіття, а мешканці все більше відриваються від природи.
Цілі проєкту
В рамках дослідження необхідно виконати наступні конкретні цілі:
– проаналізувати разом з місцевими зацікавленими сторонами фактичну та заплановану ЗБІ з точки зору містобудування, визначити типові вибіркові ділянки та попередні дії;
– оцінити функціональне різноманіття для різних місцевих таксономічних груп, що відрізняються здатністю до поширення, чутливістю до умов навколишнього середовища та використанням ресурсів у межах ЗБІ;
– оцінити вплив пропорції, конфігурації та підключення міської зелено-блакитної зони на забезпечення та регулювання екосистемних послуг за допомогою експериментального та моделюючого підходу;
– надати інструменти, найкращі методи та рекомендації для зацікавлених сторін щодо того, як покращити міську ЗБІ та як покращити багатофункціональні ЕП для людей та природи.
Етапи впровадження проєкту
I. Вибір місць для відбору проб.
У Європі було відібрано сім міст з різними типами урбанізації та клімату. У кожному місті були обрані ділянки ЗБІ.
II. Показники біорізноманіття та екосистемних послуг.
12 таксономічних груп досліджено на кожному місці відбору проб у 7 містах: деревні та квіткові рослини, лишайники, бактерії, що мешкають на листі, рослиноїдні кліщі, членистоногі, птахи та кажани.
III. Регулювання екосистемних послуг.
Розглянуті дві основні регулюючі ЕП: пом’якшення забруднення повітря та регулювання клімату. Це буде оцінюватися шляхом поєднання рослинних особливостей з інформацією про міське земельне покриття та мікрокліматичні вимірювання.
IV. Залучення громадянської науки.
У кожному місті ініційовано по два проєкти громадянської науки.
V. Участь зацікавлених сторін.
Зацікавлені сторони залучені до розробки рекомендацій щодо найкращої практики ЗБІ.
VI. Поширення результатів та комунікація.
Створення веб-сайту, блогу, плакатів, ілюстрацій та візуалізації даних, щоб донести до громадськості проблеми міського біорізноманіття та ЗБІ.
Результати діяльності протягом проєкту
– Вибір об’єктів. Для вибору можливих ділянок проєкту з огляду на всі зелені зони в межах міст використали Європейський атлас міст (European Urban Atlas). Потім ці ділянки були класифіковані за розміром (району) та конективністю (Індекс Проксимальності). Після цього було відібрано максимум 36 ділянок в кожному місті, що в результаті допомогли скласти список, що налічує 244 ділянки. Далі встановили центроїди ділянок і відібрали найбільш оптимальне місце розташування для кожного таксона. Також розрахували низку екологічних змінних на основі ландшафтних даних та знімків із супутника у кількох масштабах.
– Оцінка біорізноманіття. На обраних міських ділянках було вивчено різноманітний спектр таксонів.
Рослинність: Судинні рослини були відібрані в 125 парках у 6 містах (у Тарту, Антверпені, Цюріху та Познані) за методом квадратів. У п’яти квадратах, розміром 5х5м, відбирали проби дерев і чагарників, а в межах квадратів, розміром 1х1м, відбирали трав’янисту рослинність (видове багатство, висота рослинності та покрив). Також надано загальний опис рослинності ділянки з переліком основних деревних порід (разом із середньою висотою).
Лишайники: В усіх містах були відібрані епіфітні лишайники. Для кількісної оцінки чисельності видів на кожній ділянці було відібрано зразки з чотирьох дерев. Під час аналізу даних розглядали таксономічні та функціональні ознаки, щоб оцінити роль зелених насаджень для біорізноманіття, а також для якості повітря та регулювання мікроклімату.
Бджоли та оси, які гніздяться в порожнинах, та їх вороги (наприклад, паразити та жуки) були відібрані за допомогою гнізд-пасток. Їх використали як модель системи для моніторингу наслідків урбанізації.
Кажани та нічні комахи були обрані для моніторингу впливу урбанізації на нічну фауну, екологічну нішу, яка часто недостатньо вивчена, з особливим акцентом на світлове забруднення та трофічні взаємодії.
Птахи: у 2018 році в Парижі та Познані було розроблено та оцінено проект відбору проб, який пізніше був запропонований іншим містам у 2019 році. У кожному найняли кваліфікованого орнітолога, який відвідав міські парки у квітні та травні, підрахувавши всіх птахів, почутих та побачених протягом 10 хвилин. Під час аналізу даних було розглянуто таксономічне та функціональне різноманіття, щоб оцінити роль міських парків (розмір, ізоляція, склад середовища проживання та конфігурація) для збереження птахів. Часто, згідно з запитом зацікавлених сторін, була проведена оцінка співвідношення між розміром парку та диверсифікацією екологічного середовища проживання в парках.
Філосфера: зразки були зібрані у всіх країнах, дотримуючись детального протоколу щодо відбору порід дерев, збору зразків, збереження та транспортування. Опісля зразки надіслали до Антверпена, де їх аналізували в лабораторії на наявність мікроорганізмів та оцінки рівня забруднення повітря на всіх ділянках зразків.
– Аналіз екосистемних послуг. Для того, щоб проаналізувати екосистемні послуги, які забезпечуються міськими зеленими насадженнями, усі партнери проєкту вивчали інформацію від просторових даних про розміри та роздробленість міської зеленої інфраструктури до різноманітності та великої кількості різних таксономічних груп, оцінених у цьому проекті.
Запаси вуглецю були розраховані за розподілом біомаси на стовбурах, гілках і листках, об’ємом крони. Ці дані використали і в аналізі зменшення забруднення повітря та регулювання мікроклімату. Попередній аналіз показав, що Антверпен має найбільш постійну кількість деревної біомаси в зелених зонах, тоді як Париж має найбільш мінливі показники біомаси. Зате найбільші зелені зони в Парижі мають у середньому в десять разів більше деревної біомаси, ніж зелені зони аналогічного розміру в Антверпені. Однак різноманітність деревних порід в цілому не співвідносилася з деревною біомасою, тому можна очікувати, що міські зелені зони з подібними розмірами та біомасою насправді не забезпечують однаковий розмір екосистемних послуг. Таким чином, муніципалітети можуть оптимізувати екосистемні послуги, що надаються їхніми міськими зеленими інфраструктурами, без необхідності структурних змін у мережах (розмір та доступність) їхньої зеленої інфраструктури.
Було зібрано близько 500 зразків (гілочок, кори стовбура та листя) з 40 секторів дослідження з 30 парків Антверпена. Окрім того, під час роботи з лишайниками було зібрано ще 1285 зразків кори, щоб оцінити відкладення на цих поверхнях частинок, що виникли через забруднення повітря транспортом. Ці дані дозволять оцінити, як дизайн парку впливає на проникнення забруднення повітря в цю зелену інфраструктуру.
Влітку 2019 року в Антверпені було розміщено понад 90 iButtons для вимірювань температури. Місця для вимірювання були обрані над та навколо 10 парків з подібним деревним покривом, але різного розміру. Кожні два з половиною місяці iButtons змінювали так, щоб дані збиралися безперервно протягом року. Цей період охоплював усі пори року, включаючи хвилі спеки влітку. Ці дані виявлять вплив самих парків та їх розміру на потенціал для пом’якшення впливу ефекту міського теплового острова.
– Залучення громадянської науки. Було організовано дві кампанії громадянської науки було організовано Birdlab та strawbAIRies.
Birdlab започаткували у Франції у 2014 році. Метою – зрозуміти екологію годування птахів, взаємодію птахів один з одним та вплив різних міст на ці моделі поведінки.
StrawbAIRies було зареєстровано в чотирьох різних країнах одночасно – Естонії, Польщі, Бельгії та Швейцарії, спираючись на великий досвід бельгійського партнера з подібними кампаніями. Метою проекту було скласти карту місцевого забруднення повітря та дослідити ефективність запилення комахами, беручи до уваги наявну міську зелену інфраструктуру в районах та рівень забруднення повітря.
– Участь зацікавлених сторін. Зацікавлені сторони залучені до розробки рекомендацій щодо найкращої практики ЗБІ. Звіт про результати впровадження проєкту дивіться за цим посиланням.
– Результати опублікували на цьому веб-сайті.
Контакти:
BIOVEINS, Громадська діяльність:
Мередіт Рут-Бернштейн, INRA, Франція mrootbernstein@gmail.com
BiodivERsA, Взаємодія науки та політики/суспільства:
Фредерік Леметр, frederic.lemaitre@fondationbiodiversite.fr
Координатор проекту BIOVEINS:
професор Роланд Самсон, Лабораторія екології навколишнього середовища та міської екології, Університет Антверпена, roeland.samson@uantwerpen.be
Детальнішу інформацію шукайте тут.
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.
