Угода мерів — це ініціатива Європейської Комісії, яка об’єднує тисячі муніципалітетів у всьому світі, які прагнуть скоротити викиди парникових газів, пом’якшити наслідки зміни клімату та адаптуватися до них. Громада, що стає членом Угоди, зобов’язується розробити План дій сталого енергетичного розвитку та клімату. У цьому документі аналізує базову ситуацію у населеному пункті щодо викидів парникових газів та проводить оцінку вразливості до зміни клімату.
В Україні більше 300 громад є підписантами Угоди мерів. Частина з них вже реалізувала План дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) і тепер працює над розробленням наступної частини, яка враховує кліматичну складову. Інші ж громади-підписанти лише розробляють свій перший План.
У чому цінність Угоди мерів для українських муніципалітетів, як членство громад допомагатиме їм у післявоєнній відбудові, пояснює координаторка проєктів Екоклубу Ольга Лящук.
“Розуміючи наявний стан речей, громада розробляє заходи, що вестимуть її до встановлених цілей з чітко визначеними межами відповідальності та часовими рамками реалізації запланованих заходів.
Цінність ПДСЕРК у тому, що це — комплексний документ, який охоплює плани вдосконалення різних сфер у громадах.
Для якісної розробки необхідно залучити всі зацікавлені сторони: керівництво громади, представників усіх управлінь, комунальних підприємств, жителів громади. Чим більше сторін залучать до розроблення документу, тим ефективнішим він буде, і тим більшими будуть шанси на його ефективне виконання. Серед інших переваг – громада отримує чітку методику розроблення документу, доступ до консультацій технічних спеціалістів, доступ до досвіду інших громад та доступ до європейських фінансових механізмів підтримки реалізації запланованих у ПДСЕРК заходів.
Повномасштабне вторгнення росії довело енергетичну залежність громад та необхідність зменшити використання викопного палива. Розроблений ПДСЕРК, що вже містить чіткі прораховані енергоефективні заходи зі скорочення викидів, спрощує шлях для громади до енергонезалежності.
Прояви зміни клімату, які спостерігаємо вже зараз, вимагатимуть перебудови інфраструктури населених пунктів та громад протягом найближчих 10-15 років. Тому ефективніше відбудовувати громади, враховуючи заходи з адаптації до зміни клімату. Методологія оцінки вразливості громади до зміни клімату виявляє найбільш вразливі місця громади та пріоритизує заходи відповідно до терміновості їхнього виконання.
Враховуючи вимоги Угоди про асоціацію та вимоги до вступу в Євросоюз, очевидно, що плани післявоєнної відбудови повинні відповідати критеріям визначеним законодавством ЄС, в яких адаптація до зміни клімату має бути невід’ємно інтегрована в галузеву та місцеву політики, разом із впливом зміни клімату на суспільство, економіку, інфраструктуру та довкілля“.
Ця стаття написана в рамках проєкту «Запровадження діалогу ЦОВ та ОМС у питаннях скорочення викидів», який виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам/авторкам цього документу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документу несе виключно ГО «Екоклуб».
