Екоклуб скаржиться на старі енергоблоки

20 квітня Міська молодіжна громадська організація «Екоклуб», вбачаючи в діях України порушення міжнародних зобов’язань та з метою їх усунення за допомогою міжнародних правових механізмів, звернулася зі скаргою до Комітету з імплементації Конвенції Еспо з метою захисту інтересів українських громадян, а також громадськості зачеплених країн. Предметом скарги стало продовження у понадпроектний термін експлуатації блоків №1 та №2 Рівненської АЕС.

Конвенція Еспо – це коротка назва Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, що була підписана у місті Еспо (Фінляндія) у 1991 році. Конвенція Еспо – міжнародний договір, що зобов’язує держави проводити оцінку впливу на навколишнє середовище комерційних проектів у випадку, коли такі проекти можуть вплинути на навколишнє середовище іншої держави.

Наша країна проігнорувала зобов’язання провести оцінку впливу на навколишнє середовище  рішення про продовження експлуатації блоків. Уряд держави так і не розпочав процедуру оповіщення зачеплених країн (Польщі та Білорусії) щодо планів продовження експлуатації старих енергоблоків №1, №2 Рівненської АЕС у понадпроектий термін й національна експлуатуюча організація НАЕК «Енергоатом» безперешкодно отримала дозволи на подальшу їх роботу.

Плани  Продовження експлуатації енергоблоків АЕС України у понадпроектний термін передбачено «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року», схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 березня 2006 року  № 145-р. Вони здійснюються відповідно до «Комплексної програми робіт щодо продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків атомних електростанцій», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004р. №263-р., в якій визначено, що проектний термін експлуатації енергоблоків АЕС України складає 30 років.

10 грудня 2010 року на Рівненській АЕС відбулось виїзне засідання Колегії Державного комітету ядерного регулювання України, на якому було прийняте рішення про продовження експлуатації енергоблоків №1 і №2 РАЕС на 20 років.

«Причиною атомної катастрофи у Японії став «непередбачуваний збіг обставин». Цей збіг стався на атомній електростанції, які працювали після закінчення проектного терміну експлуатації. Навряд чи існує великий досвід управління старінням реакторів після того як їх вік перевищив 30 років, на які вони були спроектовані. Компоненти і матеріали атомної електростанції знаходяться в екстремальних умовах високої радіації і високого тиску, що збільшує ризик аварії з кожним роком понадпроектної експлуатації.» – говорить Голова ради громадської організації «Екоклуб» Андрій Мартинюк.  «Енергоатом повинен був підготувати оцінку впливу на навколишнє середовище проекту з продовження термінів експлуатації блоків. При чому, така оцінка обов’язково повинна включати процеси зняття блоків з експлуатації, а також поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Аби цього досягти ми й подали скаргу до Комітету з імплементації Конвенції Еспо» – продовжує Андрій.

Правову підтримку при підготовці скарги надали «Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» та Європейський ЕКО-Форум.