Сидить півень на вербі, Спустив крила до землі.

Я не знаю, що спливає у вашій уяві, коли ви чуєте «українське село» але в мене в голові відразу чується «садок вишневий коло хати» та бачиться широке поле, білі будиночки і крила вітряка десь у верхньому куточку картини. Хоча діючого старовинного вітряка я ніколи не бачила, багато авторів у своїх творах згадували цю особливість українського пейзажу 18-19-20 століття.

«І верби, і тополі,

І вітряки на полі,

І долом геть собі село

Понад водою простяглось.»,

писав Шевченко у поемі “Княжна”.

А Михайло Стельмах взагалі писав, що вітряні млини «ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крилами жадають неба».

Вітряні млини зникли з українських полів лише після 2-гої Світової Війни. Потроху вони ставали економічно не вигідними, а бойові дії зруйнували більшість з них.

І ось, історія, як крила вітряка, робить оберт і ми знову можемо бачити де-не-де нові, білі, високотехнологічні вітряки. Які знову крилами торкаються неба приносячи користь людині.

В світі вітроенергетика це один з основних напрямків розвитку альтернативних джерел енергії. У 2015 році встановлена потужність світових вітроелектростанцій перейшла межу у 400 ГВт і продовжує збільшуватись. В Україні ситуація з вітроенергетикою на 1 червня 2015 року виглядає так:

За даними Конеченкова А.Є., Голови Правління Української вітроенергетичної асоціації, http://uaea.com.ua/wp-content/uploads/2015/06/%D0%92%D0%95%D0%90.-%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC-%D0%92%D0%94%D0%95_%D0%A3%D0%92%D0%95%D0%90.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2_24.06.2015.pdf

На розвиток вітроенергетики в Україні значно вплинули бойові дії на Сході нашої країни та анексія Криму. На сьогодні, майбутнє кримських вітрових електростанцій невизначене, українське державне підприємство «Енергоринок» призупинило дію всіх існуючих договорів. Бойові дії у Донецькій та Луганських областях також не дозволяють  нарощувати вітрогенеруючі потужності у запланованому раніше темпі. Проте в інших регіонах України розвиток вітроенергетики триває, особливо слід відмітити зростаючий інтерес приватних господарств до цього виду енергопостачання.

Як беззаперечні плюси вітрової генерації можна вказати такі:

+ енергетична незалежність. Це важливо для віддалених об’єктів, де підключення до загальної системи енергопостачання проблематичне;

+  вітер – це невичерпний ресурс на відміну від викопного палива;

+ вітроенергетика спричинює менший вплив на навколишнє середовище, ніж традиційні джерела енергії;

+  швидкий монтаж  – для побутових вітргенераторів тиждень-два і вже можна отримувати електроенергію.

З іншого боку – використання енергії вітру, як альтернативного джерела енергії, викликає доволі багато дискусій. Не так багато, як гідроенергетика але більше ніж сонячна. Чому ж так?

Найперше – це обмеженість її використання з огляду на географічне розташування території. Якщо (дуже грубо) порівнювати її з сонячною енергетикою – то панель можна встановити майже будь-де, змінивши кут її нахилу, а от вітряк можна встановити не всюди;

По-друге – необхідність виділення певної території під розташування вітряка. З іншого боку – розміщення вітряка, як правило не заважає, наприклад, сільськогосподарському використанню земель, мова йде лише про складність розміщення вітрової станції у густонаселених районах.  І звідси випливає наступне питання – транспортування електроенергії до споживача. Втім, цю проблеми мають практично всі енергогенеруючі станції, якщо мова не йде про станції індивідуального користування.

По третє: сонячну панель можна повісити навіть на балконі, а от з вітряком так не вийде. Вітряк створює шумове забруднення, а тому має розташовуватись на певній відстані від житла (розраховується в залежності від потужності та рельєфу).

Четверте: вплив на птахів – вітряки мають будуватися в таких місцях, щоб їх розташування не вплинуло на місця проживання та міграції птахів, кажанів та інших тварин.

І п’яте –  естетичний візуальний вплив. У деяких людей не викликає захоплення те, що звичний їм пейзаж буде змінено побудовою вітряків. Але це дуже суб’єктивний фактор. Деякі люди, навпаки, вважають, що вітряк привносить певне пожвавлення краєвиду.

Якщо ж ви зацікавились вітровою енергетикою, як власник приватної садиби чи будь-якого іншого приватного об’єкту, то вас не може не турбувати питання скільки ж коштує таке задоволення?

Для прикладу, що б придбати вітряк потужністю в 3 кіловати вам доведеться викласти 67 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-2000).

Цікавий варіант  – це встановлення вітряка на дачах, особливо, якщо вона розташована далеко від ліній електропередач. Можна встановити вітрогенератор номінальної потужності 600 Вт, який буде заряджати акумулятори протягом робочого тижня, а ви на вихідних – користуватися електроенергією. Вартість такої установки становить біля 32 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-600)

Вітрогенератор, що виробляються в Україні, компанією WINDELECTRIC (http://windelectric.ua/promyshlennye-ves), продуктивністю 260 кВт/г на місяць обійдеться в майже 70 000 грн. На сайті компанії ви можете отримати он-лайн консультацію з приводу встановлення та купівлі вітростанції.

Також український вітрогенератор FLAMINGO AERO 1,6-4,4, який дозволить вам отримувати біля 400 кВт/г на місяць (http://atmosfera.at.ua/shop/1550/desc/vetrogenerator-flamingo-aero-1-6-4-4), коштуватиме біля 90 000 грн.

Отже в Україні, на сьогодні, вартість вітрогенеруючої установки важко назвати дешевою але не варто забувати про можливість продавати надлишки отриманої електроенергії в мережу. Спершу це право отримали власники сонячних електростанцій, а з внесенням внесення змін до деяких законів України «Щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» у червні 2015 року таке право отримали і власники приватних вітрових електростанцій. Згідно Постанови № 2505 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, “зелений” тариф на електричну енергію для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру є таким:

http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=17844

Звісно, облаштовуючи в себе у приватній садибі вітрогенератор варто ретельно зважити всі за та проти, не забуваючи про птахів, безпеку та економічну доцільність.

А от розвиток вітрогенеруючих потужностей на рівні держави – це ще один шлях, до омріяної енергонезалежності нашої держави.

Автор Лящук Ольга