Я не знаю, що спливає у вашій уяві, коли ви чуєте «українське село» але в мене в голові відразу чується «садок вишневий коло хати» та бачиться широке поле, білі будиночки і крила вітряка десь у верхньому куточку картини. Хоча діючого старовинного вітряка я ніколи не бачила, багато авторів у своїх творах згадували цю особливість українського пейзажу 18-19-20 століття.
«І верби, і тополі,
І вітряки на полі,
І долом геть собі село
Понад водою простяглось.»,
писав Шевченко у поемі “Княжна”.
А Михайло Стельмах взагалі писав, що вітряні млини «ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крилами жадають неба».
Вітряні млини зникли з українських полів лише після 2-гої Світової Війни. Потроху вони ставали економічно не вигідними, а бойові дії зруйнували більшість з них.
І ось, історія, як крила вітряка, робить оберт і ми знову можемо бачити де-не-де нові, білі, високотехнологічні вітряки. Які знову крилами торкаються неба приносячи користь людині.
В світі вітроенергетика це один з основних напрямків розвитку альтернативних джерел енергії. У 2015 році встановлена потужність світових вітроелектростанцій перейшла межу у 400 ГВт і продовжує збільшуватись. В Україні ситуація з вітроенергетикою на 1 червня 2015 року виглядає так:
Регіон | Встановлена вітроенергетична потужність |
Запорізька область | 200 МВт |
Донецька область | 88 МВт |
Миколаївська область | 37,5 МВт |
Луганська область | 50 МВт |
Херсонська область | 34 МВт |
Київська область | 0,45 МВт |
АР Крим | 87,7 МВт |
Львівська область | 6,6 МВт |
разом | 504,25 МВт |
За даними Конеченкова А.Є., Голови Правління Української вітроенергетичної асоціації, http://uaea.com.ua/wp-content/uploads/2015/06/%D0%92%D0%95%D0%90.-%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC-%D0%92%D0%94%D0%95_%D0%A3%D0%92%D0%95%D0%90.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2_24.06.2015.pdf
На розвиток вітроенергетики в Україні значно вплинули бойові дії на Сході нашої країни та анексія Криму. На сьогодні, майбутнє кримських вітрових електростанцій невизначене, українське державне підприємство «Енергоринок» призупинило дію всіх існуючих договорів. Бойові дії у Донецькій та Луганських областях також не дозволяють нарощувати вітрогенеруючі потужності у запланованому раніше темпі. Проте в інших регіонах України розвиток вітроенергетики триває, особливо слід відмітити зростаючий інтерес приватних господарств до цього виду енергопостачання.
Як беззаперечні плюси вітрової генерації можна вказати такі:
+ енергетична незалежність. Це важливо для віддалених об’єктів, де підключення до загальної системи енергопостачання проблематичне;
+ вітер – це невичерпний ресурс на відміну від викопного палива;
+ вітроенергетика спричинює менший вплив на навколишнє середовище, ніж традиційні джерела енергії;
+ швидкий монтаж – для побутових вітргенераторів тиждень-два і вже можна отримувати електроенергію.
З іншого боку – використання енергії вітру, як альтернативного джерела енергії, викликає доволі багато дискусій. Не так багато, як гідроенергетика але більше ніж сонячна. Чому ж так?
Найперше – це обмеженість її використання з огляду на географічне розташування території. Якщо (дуже грубо) порівнювати її з сонячною енергетикою – то панель можна встановити майже будь-де, змінивши кут її нахилу, а от вітряк можна встановити не всюди;
По-друге – необхідність виділення певної території під розташування вітряка. З іншого боку – розміщення вітряка, як правило не заважає, наприклад, сільськогосподарському використанню земель, мова йде лише про складність розміщення вітрової станції у густонаселених районах. І звідси випливає наступне питання – транспортування електроенергії до споживача. Втім, цю проблеми мають практично всі енергогенеруючі станції, якщо мова не йде про станції індивідуального користування.
По третє: сонячну панель можна повісити навіть на балконі, а от з вітряком так не вийде. Вітряк створює шумове забруднення, а тому має розташовуватись на певній відстані від житла (розраховується в залежності від потужності та рельєфу).
Четверте: вплив на птахів – вітряки мають будуватися в таких місцях, щоб їх розташування не вплинуло на місця проживання та міграції птахів, кажанів та інших тварин.
І п’яте – естетичний візуальний вплив. У деяких людей не викликає захоплення те, що звичний їм пейзаж буде змінено побудовою вітряків. Але це дуже суб’єктивний фактор. Деякі люди, навпаки, вважають, що вітряк привносить певне пожвавлення краєвиду.
Якщо ж ви зацікавились вітровою енергетикою, як власник приватної садиби чи будь-якого іншого приватного об’єкту, то вас не може не турбувати питання скільки ж коштує таке задоволення?
Для прикладу, що б придбати вітряк потужністю в 3 кіловати вам доведеться викласти 67 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-2000).
Цікавий варіант – це встановлення вітряка на дачах, особливо, якщо вона розташована далеко від ліній електропередач. Можна встановити вітрогенератор номінальної потужності 600 Вт, який буде заряджати акумулятори протягом робочого тижня, а ви на вихідних – користуватися електроенергією. Вартість такої установки становить біля 32 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-600)
Вітрогенератор, що виробляються в Україні, компанією WINDELECTRIC (http://windelectric.ua/promyshlennye-ves), продуктивністю 260 кВт/г на місяць обійдеться в майже 70 000 грн. На сайті компанії ви можете отримати он-лайн консультацію з приводу встановлення та купівлі вітростанції.
Також український вітрогенератор FLAMINGO AERO 1,6-4,4, який дозволить вам отримувати біля 400 кВт/г на місяць (http://atmosfera.at.ua/shop/1550/desc/vetrogenerator-flamingo-aero-1-6-4-4), коштуватиме біля 90 000 грн.
Отже в Україні, на сьогодні, вартість вітрогенеруючої установки важко назвати дешевою але не варто забувати про можливість продавати надлишки отриманої електроенергії в мережу. Спершу це право отримали власники сонячних електростанцій, а з внесенням внесення змін до деяких законів України «Щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» у червні 2015 року таке право отримали і власники приватних вітрових електростанцій. Згідно Постанови № 2505 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, “зелений” тариф на електричну енергію для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру є таким:
Для ВЕС, що введені в експлуатацію | Тариф, без ПДВ |
з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року | 284,38 коп/кВт•год |
з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року | 255,42 коп/кВт•год |
з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року | 227,77 коп/кВт•год |
http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=17844
Звісно, облаштовуючи в себе у приватній садибі вітрогенератор варто ретельно зважити всі за та проти, не забуваючи про птахів, безпеку та економічну доцільність.
А от розвиток вітрогенеруючих потужностей на рівні держави – це ще один шлях, до омріяної енергонезалежності нашої держави.
Автор Лящук Ольга