Сидить півень на вербі, Спустив крила до землі. – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Сидить півень на вербі, Спустив крила до землі.

Я не знаю, що спливає у вашій уяві, коли ви чуєте «українське село» але в мене в голові відразу чується «садок вишневий коло хати» та бачиться широке поле, білі будиночки і крила вітряка десь у верхньому куточку картини. Хоча діючого старовинного вітряка я ніколи не бачила, багато авторів у своїх творах згадували цю особливість українського пейзажу 18-19-20 століття.

«І верби, і тополі,

І вітряки на полі,

І долом геть собі село

Понад водою простяглось.»,

писав Шевченко у поемі “Княжна”.

А Михайло Стельмах взагалі писав, що вітряні млини «ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крилами жадають неба».

Вітряні млини зникли з українських полів лише після 2-гої Світової Війни. Потроху вони ставали економічно не вигідними, а бойові дії зруйнували більшість з них.

І ось, історія, як крила вітряка, робить оберт і ми знову можемо бачити де-не-де нові, білі, високотехнологічні вітряки. Які знову крилами торкаються неба приносячи користь людині.

В світі вітроенергетика це один з основних напрямків розвитку альтернативних джерел енергії. У 2015 році встановлена потужність світових вітроелектростанцій перейшла межу у 400 ГВт і продовжує збільшуватись. В Україні ситуація з вітроенергетикою на 1 червня 2015 року виглядає так:

Регіон Встановлена вітроенергетична потужність
Запорізька область 200 МВт
Донецька область 88 МВт
Миколаївська область 37,5 МВт
Луганська область 50 МВт
Херсонська область 34 МВт
Київська область 0,45 МВт
АР Крим 87,7 МВт
Львівська область 6,6 МВт
разом 504,25 МВт

За даними Конеченкова А.Є., Голови Правління Української вітроенергетичної асоціації, http://uaea.com.ua/wp-content/uploads/2015/06/%D0%92%D0%95%D0%90.-%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC-%D0%92%D0%94%D0%95_%D0%A3%D0%92%D0%95%D0%90.%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%B2_24.06.2015.pdf

На розвиток вітроенергетики в Україні значно вплинули бойові дії на Сході нашої країни та анексія Криму. На сьогодні, майбутнє кримських вітрових електростанцій невизначене, українське державне підприємство «Енергоринок» призупинило дію всіх існуючих договорів. Бойові дії у Донецькій та Луганських областях також не дозволяють  нарощувати вітрогенеруючі потужності у запланованому раніше темпі. Проте в інших регіонах України розвиток вітроенергетики триває, особливо слід відмітити зростаючий інтерес приватних господарств до цього виду енергопостачання.

Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України, Національна академія наук України.
Атлас енергетичного потенціалу відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії України, Національна академія наук України.

Як беззаперечні плюси вітрової генерації можна вказати такі:

+ енергетична незалежність. Це важливо для віддалених об’єктів, де підключення до загальної системи енергопостачання проблематичне;

+  вітер – це невичерпний ресурс на відміну від викопного палива;

+ вітроенергетика спричинює менший вплив на навколишнє середовище, ніж традиційні джерела енергії;

+  швидкий монтаж  – для побутових вітргенераторів тиждень-два і вже можна отримувати електроенергію.

З іншого боку – використання енергії вітру, як альтернативного джерела енергії, викликає доволі багато дискусій. Не так багато, як гідроенергетика але більше ніж сонячна. Чому ж так?

Найперше – це обмеженість її використання з огляду на географічне розташування території. Якщо (дуже грубо) порівнювати її з сонячною енергетикою – то панель можна встановити майже будь-де, змінивши кут її нахилу, а от вітряк можна встановити не всюди;

По-друге – необхідність виділення певної території під розташування вітряка. З іншого боку – розміщення вітряка, як правило не заважає, наприклад, сільськогосподарському використанню земель, мова йде лише про складність розміщення вітрової станції у густонаселених районах.  І звідси випливає наступне питання – транспортування електроенергії до споживача. Втім, цю проблеми мають практично всі енергогенеруючі станції, якщо мова не йде про станції індивідуального користування.

По третє: сонячну панель можна повісити навіть на балконі, а от з вітряком так не вийде. Вітряк створює шумове забруднення, а тому має розташовуватись на певній відстані від житла (розраховується в залежності від потужності та рельєфу).

Четверте: вплив на птахів – вітряки мають будуватися в таких місцях, щоб їх розташування не вплинуло на місця проживання та міграції птахів, кажанів та інших тварин.

І п’яте –  естетичний візуальний вплив. У деяких людей не викликає захоплення те, що звичний їм пейзаж буде змінено побудовою вітряків. Але це дуже суб’єктивний фактор. Деякі люди, навпаки, вважають, що вітряк привносить певне пожвавлення краєвиду.

Якщо ж ви зацікавились вітровою енергетикою, як власник приватної садиби чи будь-якого іншого приватного об’єкту, то вас не може не турбувати питання скільки ж коштує таке задоволення?

Для прикладу, що б придбати вітряк потужністю в 3 кіловати вам доведеться викласти 67 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-2000).

фото_3_wind-generator-600

Цікавий варіант  – це встановлення вітряка на дачах, особливо, якщо вона розташована далеко від ліній електропередач. Можна встановити вітрогенератор номінальної потужності 600 Вт, який буде заряджати акумулятори протягом робочого тижня, а ви на вихідних – користуватися електроенергією. Вартість такої установки становить біля 32 000 грн (http://www.ecosvit.net/ua/wind-generator-ew-600)

фото_4_вінделектрик

Вітрогенератор, що виробляються в Україні, компанією WINDELECTRIC (http://windelectric.ua/promyshlennye-ves), продуктивністю 260 кВт/г на місяць обійдеться в майже 70 000 грн. На сайті компанії ви можете отримати он-лайн консультацію з приводу встановлення та купівлі вітростанції.

Також український вітрогенератор FLAMINGO AERO 1,6-4,4, який дозволить вам отримувати біля 400 кВт/г на місяць (http://atmosfera.at.ua/shop/1550/desc/vetrogenerator-flamingo-aero-1-6-4-4), коштуватиме біля 90 000 грн.

Отже в Україні, на сьогодні, вартість вітрогенеруючої установки важко назвати дешевою але не варто забувати про можливість продавати надлишки отриманої електроенергії в мережу. Спершу це право отримали власники сонячних електростанцій, а з внесенням внесення змін до деяких законів України «Щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії» у червні 2015 року таке право отримали і власники приватних вітрових електростанцій. Згідно Постанови № 2505 від 30.09.2015 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, “зелений” тариф на електричну енергію для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з енергії вітру є таким:

Для ВЕС, що введені в експлуатацію Тариф, без ПДВ
з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2019 року 284,38 коп/кВт•год
з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року 255,42 коп/кВт•год
з 01 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року 227,77 коп/кВт•год

http://www.nerc.gov.ua/index.php?id=17844

Звісно, облаштовуючи в себе у приватній садибі вітрогенератор варто ретельно зважити всі за та проти, не забуваючи про птахів, безпеку та економічну доцільність.

А от розвиток вітрогенеруючих потужностей на рівні держави – це ще один шлях, до омріяної енергонезалежності нашої держави.

Автор Лящук Ольга