Сергій Кошарук: Впевнено крокуємо у майбутнє!

З недавнього часу в Україні почали серйозно думати про енергетичну політику. Адже гостро постала енергетична проблема, яку потрібно вирішувати за допомогою як сучасних технологій, так і освоєння енергетично-екологічної грамотності. Врешті-решт прийшов час навчитися бути енергетично незалежними.

Волинь як прикордонний регіон, який прагне досягнути європейських стандартів комфорту життя, швидко підхопила ідею енергетичного менеджменту. І відобразила своє бажання переходу на альтернативні джерела енергії, впровадження енергоефективності у стратегії «Волинь-2020». Звичайно, ми опиралися на Національний План дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, Постанови КМУ «Про стимулювання заміщення природного газу під час виробництва теплової енергії для установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів» та «Про стимулювання заміщення природного газу у сфері теплопостачання».

Питаннями енергоефективності та відновлювальної енергетики я займаюся давно. Маю певні знання, ідеї та напрацювання щодо впровадження у наших містах найкращих стандартів у сфері енергозбереження. Тому й став відповідальним за питання розвитку сфери енергоефективності та відновлюваної енергетики в регіоні.

Хочу наголосити на тому, що нині в пріоритеті Волині місцева енергетика та сталий розвиток. Виконуємо ряд програм, які стимулюють до енергоаудиту та енергоінноівацій.

Передусім нам важливо навчитися виробляти свою теплову енергію. Чудовою є технологія виробництва енергії з біомаси. Біомаса утворюється дуже просто – шляхом безпосереднього спалювання (деревини, соломи, стічних відкладень), а також у переробленому вигляді рідких (ефіри ріпакової олії, спирти, рідкі продукти піролізу) або газоподібних біопалив (біогаз з відходів сільського господарства та рослинництва, осаду стічних вод, твердих побутових відходів, продукти газифікації твердих палив). Таким чином біомаса на Волині є місцевим видом палива.

Станом на 1 січня 2017 року в області працюють 564 котельні на біомасі загальною встановленою потужністю 335 МВт. Заплановано переведення ще 16 котелень загальною потужністю 20 МВт на використання біомаси.

Житлово-комунальне господарства на сьогодні є однією з найболючіших проблем не лише в нас, на Волині, але й в Україні загалом. Наш житловий фонд без перебільшення має низьку якість: постійно погіршується його стан, багато застарілих та аварійних будівель.

Аби покращити наявне житло, населення може оформити кредитні лінії з пільговими кредитами (зі сприятливими відсотковими ставками), які мають досить високий рівень успіху, мають вивірену базу для функціонування, та використовуються в багатьох країнах світу. Таким чином люди інвестують в енергоефективні заходи в своїх будівлях. Також органи самоврядування можуть створювати «Револьверні фонди» з частковим поверненням таких кредитів за рахунок енергозбереження.

Для багатоквартирних будинків, підключених до централізованого теплопостачання, можуть бути запропоновані такі заходи для кредитного фінансування:
– ізоляція стін за допомогою, наприклад, мінеральної вати для досягнення термоопору стін, яка б відповідала нинішнім будівельним нормам в України;
– ізоляція даху, наприклад, мінеральною ватою для досягнення термоопору даху, який відповідав би нинішнім будівельним нормам в України;
– нові енергоефективні вікна встановлені для кліматичної зони І, які відповідають нинішнім будівельним нормам в Україні;
– заміна освітлювального обладнання, тобто заміна найбільш зношених ламп розжарювання, 4-5 на квартиру, лампами CFL 15-20W.

Будинки, які не підключені до системи централізованого теплопостачання, можуть завдяки кредитному фінансуванню придбати і встановити конденсаторний газовий котел або котел з високим ККД потужністю до 300 кВт. Такі котли дають можливість регулювати подачу тепла залежно від зовнішньої температури та від денного чи нічного режиму, включаючи підготовку гарячої води.

Впровадження енергозберігаючих заходів у бюджетних установах.

У нас все ще існує неймовірний потенціал підвищення енергоефективності в таких будівлях, як-от: школи, лікарні, дитячі садки тощо.

Постачання теплової і електричної енергії, вартість самої енергії складають значну частину міських бюджетів. Зазвичай затрати на енергію можна значно скоротити, реалізуючи різні заходи по підвищенню енергоефективності. Процедури по управлінню енергоспоживанням, ущільнення вікон, автоматичне регулювання, гідравлічне балансування системи опалення, термостатичні клапани на радіаторах і додаткова теплоізоляція огороджуючих конструкцій будівлі – ось деякі приклади таких заходів.

Однією з нових форм реалізації проектів з енергозбереження у бюджетній сфері є Energy Performance Contracting (EPC), тобто різновид механізмів проектного фінансування з залученням інвестицій третіх осіб. Виконавцем проектів з застосуванням ЕПК зазвичай є професійні енергосервісні компанії – ЕСКО. Основна роль ЕСКО полягає у тому, щоб надавати споживачам послуги з енергоефективності, зокрема енергетичний аудит, організацію фінансування, впровадження або нагляд за впровадженням запропонованих заходів, введення в експлуатацію обладнання, обслуговування встановленого обладнання, оцінка та перевірка отриманої економії.

Модель ЕСКО – це одне з рішень, які на багатьох ринках Європи довели свою ефективність у роботі зі споживачами, які можуть не мати достатніх технічних знань і навичок, управлінських можливостей, технологічної інформації та інвестиційного капіталу. Нині на Волині підписано 35 Меморандумів про партнерство з місцевими органами влади щодо запровадження енергосервісу.

Впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах та не лише, а також реалізація відповідних заходів, матимуть суттєві позитивні наслідки, зокрема економія пально-енергетичних ресурсів, економія коштів, підвищення рівня комфорту будівель, зменшення зношуваності будівель.

Автор статті: Сергій Кошарук, заступник голови Волинської облдержадміністрації, громадський діяч, друг Екоклубу.