У межах проєкту “Посилення кліматичних дій в українських громадах”(посилання) Екоклуб підтримує створення місцевих фінансових інструментів розвитку сталої енергетики у громадах.
Створені інструменти працюють не до вичерпання грошей або закінчення їхнього періоду, а поки не ухвалять рішення про припинення їхнього функціювання. У цьому їхня перевага, порівняно зі звичайними способами фінансування енергоефективних заходів або розгортанням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Тобто фінансові інструменти мають довший вплив на розвиток громад.
Також ціллю є гуртування громади навколо вирішення певних соціально-економічних проблем стратегічного значення. Зазвичай такі інструменти передбачають співфінансування, що повинно вплинути на зростання відповідальності членів громади за своє майбутнє.
Нижче ми перелічили деякі приклади таких інструментів, які може розробити громада для фінансування кліматичних та енергетичних проєктів. Експерти Екоклубу поділили їх на групи з огляду на джерела фінансування та механізми роботи.
Проте спочатку розглянемо хто може ініціювати прийняття таких програм: місцеві органи влади, громадські об’єднання, центральні (обласні, районні) органи влади, міжнародні організації, представники бізнесу.
Програми фінансування з місцевих бюджетів.
Їх розробляє та ухвалює міська влада під час сесій. Ініціатором розроблення програм можуть бути:
– Місцеві органи влади – міський голова, депутати, виконавчі підрозділи (до прикладу, управління економіки).
– Громадські об’єднання, ініціативні групи громадян. Найбільш відомою є програма “Бюджет участі”. Її особливістю є конкурс, у межах якого обирають найбільш необхідний для втілення в громаді проєкт шляхом відкритого голосування. Такий вид фінансової підтримки доволі успішно функціонує у Києві. Протягом перших років кількість поданих проєктів в «Бюджет участі» Києва не перевищувала кількох сотень, а у 2020 році надійшло 1500 пропозицій. Бюджет цієї програми постійно зростає: у 2017 році – 50 мільйонів гривень, а у 2021 – 170 мільйонів.
– Центральні, обласні, районні органи влади. Вони пропонують місцевій владі ухвалення програм, що дозволяє отримати певні вигоди завдяки державному бюджету. До прикладу, програма «Безпечне місто», що ініціювало Міністерство внутрішніх справ України, дозволяла громадам отримати кошти для встановлення вуличного відеоспостереження з державного бюджету.
– Міжнародні організації. До прикладу, Проєкт «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» Програми розвитку ООН в Україні. У 2004 році Рівне обрали пілотним містом. Опісля кількох років успішного виконання проєкту та ухваленої програми фінансування, у 2009 році місто започаткувало Муніципальну програму сталого розвитку вже без участі ПРООН. Протягом перших кількох років бюджет програми складав кілька мільйонів гривень, у 2015 році – 10 мільйонів гривень, а у 2018 – 48,8 мільйонів (водночас співфінансування від ОСББ – 21,10 млн грн). У капітальні ремонти багатоквартирних будинків, зокрема енергоефективні проєкти, інвестували майже 70 мільйонів гривень.
– Бізнес середовище. Такі програми можуть бути націлені на розвиток бізнесу, певної галузі або бізнес-напрямку у громаді, що працює на розвиток сталої енергетики. Конкуренція серед міст і по залученню інвестицій і по залученню трудових ресурсів буде лише посилюватись, тому вдало розроблені програми здатні принести неабияку користь громаді. Важливе застереження, кошти проекту можуть бути використані лише на діяльності, вигодонабувачем яких є громада, але не приватні інституції.
Програми приватного чи громадського партнерства (PPP)
Зазвичай їх фінансує муніципалітет та приватний сектор спільно. Утілені проєкти – Концесія порту “Ольвія” у Миколаївській області (договір підписали у 2020 році на 35 років), Проєкт модернізації систем водопостачання у місті Житомир, Реконструкція Міжнародного аеропорту “Бориспіль”. З використанням цього інструменту, до повномасштабної війни обговорювалося будівництво платних доріг, була порахована вартість 1 км. проїзду.
Проєкти за участю міжнародних організацій – коли частину коштів надається міжнародними донорами. Прикладом може бути вищезгадана «Муніципальна програма врядування та сталого розвитку» Програми розвитку ООН. Ухвалена у Рівному міська програма передбачала часткове фінансування завдяки коштам ПРООН.
Грантові програми
Їх фінансують фонди та організації. Зокрема, Екоклуб за підтримки міжнародної гуманітарної організації «Оксфам», Європейської кліматичної фундації (ECF), GIZ, надає кошти/встановлює сонячні електростанції та теплові насоси.
А зараз, розглянемо види місцевих програм за механізмами фінансування та реалізації. Михайло Лук’яник, координатор проєктів Екоклубу, розділяє їх на «прямі» та «непрямі».
Програми прямого співфінансування
Приклад такої програми – «Муніципальна програма сталого розвитку» Рівного. Вона частково фінансує капітальні ремонти у будівлях – здебільшого ОСББ, ЖБК. Алгоритм програми:
- Міська рада, департамент економічного розвитку оголошує про прийом заявок від ОСББ.
- Дорадчий комітет відбирає заявки.
- Переможці (ОСББ чи ЖБК) відкривають рахунок у казначейській службі.
- ОСББ оголошують конкурсний відбір цінових пропозицій на платформі «Прозоро» або ж іншій. Отримують не менше трьох пропозицій та проводять конкурс. Перемагає найнижча цінова пропозиція.
- Підрядна організація-переможець готує проєктно-кошторисну документацію та проходить експертизу.
- ОСББ сплачує підряднику свою частку внеску. Її щороку ухвалюють на сесієї міської ради (До прикладу, у Рівному вона змінювалась від 5% до 35%).
- Підрядник розпочинає виконання робіт.
- Опісля повного чи часткового завершення робіт підрядник подає документи до ОСББ.
- ОСББ звертається до міської влади (департамент економічного розвитку) та отримує кошти з місцевого бюджету. Перераховує їх підряднику.
- Якщо роботи повністю завершили, ОСББ подає супровідні документи. Якщо ні – підрядник подає документи про часткове виконання робіт, ОСББ отримує частину внеску з місцевого бюджету. Решту – опісля завершення робіт.
Спершу такий алгоритм був важким для ОСББ, особливо під час роботи із казначейством: протягом перших років участь у програмі взяли 5-10 будинків. А вже у 2018 році міська рада профінансувала 110 проєктів. Більш того, через дефіцит коштів в міському бюджеті не усі бажаючі стали учасниками програми. Саме через такий ажіотаж і появу програми “Теплих кредитів”, в місті прийняли іншу програму, що дозволяла залучити кошти з державного бюджету та зменшити навантаження на міський. Про неї поговоримо нижче.
Програми непрямого співфінансування – такі, що відшкодовують частину витрат заявника на втілення проєктів в рамках програм співфінансування, зазвичай – державних.
Програма термомодернізації Рівного на 2017-2020 передбачала співфінансування учасників державної програми «Теплих кредитів». Державна програма фінансувала ОСББ чи ЖБК, які отримували кредит на придбання енергоефективного обладнання. Згідно з нею, величина відшкодування змінювалась від кількості мешканців, які отримують субсидії, і становила від 40 до 70% для ОСББ. Міська програма відшкодовувала ще 25%. Тож сума загального відшкодування становила від 65 до 95%, а на практиці – 70-80%. Вартість виконання робіт та розроблення документації сплачувало ОСББ.
«Поєднання місцевої і державної програм дало неабиякий поштовх для ОСББ міста та області. У 2018 році місто Рівне стало лідером в Україні у залученні “Теплих кредитів”. Успішність програми полягала в її простоті для ОСББ», – наголошує Михайло Лук’яник.
Алгоритм програми:
- ОСББ самостійно знаходить підрядника/продавця обладнання.
- Підрядник оцінює проєкт та надає рахунок на обладнання.
- ОСББ проводить голосування та за згодою 2/3 мешканців звертається до банку за кредитом.
- Банк розглядає документи та надає кредит на загальну вартість обладнання.
- ОСББ оплачує цю вартість.
- Підрядник виконує роботи та надає актив виконаних робіт.
- ОСББ формує пакет документів та передає до банку.
- На основі поданих документів банк звертається до Державного агентства енергоефективності (ДАЕЕ).
- ДАЕЕ погоджує витрати та оплачує частину витрат на обладнання.
- Банк зараховує ці кошти на покриття «тіла» кредиту.
- Щомісяця банк формує реєстри позичальників, які отримали відшкодування, та подає їх до міської ради (управління економіки) із вказанням загальної вартості проєкту та суми відшкодування.
- На основі реєстрів управління економіки відшкодовує свою частину, і ОСББ оплачує залишок кредиту.
Михайло Лук’яник стверджує, що програма була досить успішною. Проте, через відсутність механізму моніторингу результатів, було неможливим оцінити її ефективність.
Наприкінці 2019 року стартувала загальнодержавна програма «Енергодім».
У Рівному прийняли власну програму Енергодім Рівне спеціально для ОСББ, які беруть участь у державній програмі. За умовами програми “Енергодім” заходи з енергоефективності було розподілено на два пакети – А та Б. “Пакет А” передбачав модернізацію систем опалення та гарячого водопостачання з відшкодуванням витрат на рівні 40% (зараз 60%). “Пакет Б” включав усі заходи з “Пакету А” та комплексне утеплення з відшкодуванням 50% (зараз 70%). Етапи робіт наступні:
- Ініціювання проєкту.
- Проходження енергоаудиту.
- Ухвалення рішення на загальних зборах ОСББ про участь у програмі.
- ОСББ подає пакет документів для участі. (Заявка 1)
- Після схвалення ОСББ отримує відшкодування на рівні 70% вартості енергоаудиту.
- ОСББ самостійно знаходить підрядника для виготовлення проєктної документації та проходить експертизу, після чого виконує роботи.
- ОСББ подає наступну заявку (Заявка 2) та отримує погодження ПКД (проектно-кошторисної документації) та 70% його вартості.
- Виконання робіт (із залученням кредиту або без).
- Подача заявки на верифікацію проєкту, отримання основної компенсації.
Згідно з Програмою «Енергодім Рівне», для участі ОСББ повинне подати заявку до управління економіки (зараз Департамент економічного розвитку) після того, як Фонд енергоефективності схвалить заявку 1 та скоригує суму заявки 2. Після виконання робіт та затвердження основної суми відшкодування, ОСББ подає до управління економіки повідомлення про погодження суми відшкодування від Фонду та інший пакет документів, ідентичний тому, що й до Фонду. Після цього міський бюджет відшкодовує ОСББ від 10 до 20% суми, залежно від пакету заходів – А чи В. Таким чином ОСББ сплачує від 40 до 10% вартості всього проєкту, залежно від пакету та версії програми. На сьогодні, частка відшкодування змінена, та складає 20%. Для ОСББ власний внесок складає 10% по пакету Б та 20% по пакету А.
«Така модель досить зручна для ОСББ та не вимагає додаткових зусиль. Адміністрування програми розпорядником місцевих коштів також потребує мінімальних витрат часу. Водночас програма передбачає ще й часткове щомісячне відшкодування банківських відсотків за користування кредитом, якщо ОСББ його залучало. Але лише під час першого року користування кредитом, коли ці відсотки найвищі. Частка відшкодування це різниця між кредитною ставкою і відшкодуванням, яке виплачується за рахунок коштів Комплексної програми енергоефективності Рівненської області. Наразі обласний бюджет відшкодовує 10%. Тож, якщо ОСББ взяло кредит під 16 %, то 10% сплачуватиме обласний бюджет, а решту – 6% – міська програма «Енергодім Рівне». Хоч і лише перший рік», – стверджує Михайло Лук’яник.
Комплексна програма енергоефективності Рівненської області дозволяє всім ОСББ брати участь у ній автоматично. ОСББ, яке отримало кредит у межах старої програми «Теплі кредити» чи програми «Енергодім», щомісячно чи щоквартально отримує його часткове відшкодування на рівні 10% незалежно від кредитної ставки. Нині, за умовами пільгового кредитування, яке нещодавно стало доступним для ОСББ, в рамках цієї програми мешканці отримують безкоштовний кредит на період дії програми. ОСББ не подає жодних звітів, а банк-партнер, що надав кредит, щомісячно подає до департаменту житлово-комунального господарства і енергоефективності Рівненської обласної державної (військової) адміністрації реєстр позичальників, де вказано: загальну суму, сплачені відсотки, суму до сплати. Такий колективний підхід до відшкодування відсотків спрощує адміністрування програми департаментом, адже вимагає лише отримання реєстрів від банку та їх оплати.
Висновок
Ухвалення програм місцевого розвитку дозволяє органам влади та громадам зосередитися на вирішенні конкретних соціально-економічних проблем на основі стратегічного бачення майбутнього громади. Ці програми також допомагають залучати кошти з різних джерел. В окремих випадках, як описано вище, обсяг залученого капіталу може значно перевищувати власні кошти громади. Участь окремих членів громади (ОСББ, ЖБК, ГО) у співфінансуванні підвищує їхню відповідальність за успішне та якісне втілення проєктів. Ефективні управлінські рішення можуть бути швидко поширені серед інших громад.