У Житомирі обговорювали, як зберегти центральне теплопостачання

Центральне теплопостачання – цінний ресурс українських громад. Оновлення мереж та обладнання, використання дружніх до довкілля технологій допоможуть підприємствам провести потрібні реформи, громадам заощадити, покращити якість теплопостачання та як результат – заробляти на цьому та створювати робочі місця. 

Більше половини муніципалітетів країни мають збережені системи ЦТ. Але застаріле та неефективне обладнання, зношені та погано утеплені мережі зумовлюють високі втрати тепла під час виробництва та транспортування. Державна тарифна політика, яка стримує ринково виправдане зростання ціни на тепло, не сприяє покращенню ситуації. Тому споживачі отримують низьку якість послуг за відносно немалі кошти. Щоб більше громад розвивали системи центрального теплопостачання, у Житомирі відбувся Перший форум виробників теплової енергії – подія для керівників комунальних теплопостачальних підприємств, працівників громад. 

Досвідом оновлення систем центрального теплопостачання поділилася Житомирська громада. Там завдяки модернізації мереж, заміни котельного обладнання вдалося мінімізувати втрати тепла на рівні 6%. Громада надає кращі послуги, а споживачі сплачують менше. Зараз послугами центрального теплопостачання користуються 972 житлових будинки, 393 об’єкти соціальної сфери та 526 будівель.  

Учасники відвідали  комунальні підприємства громади та їх  генеруючі потужності, ознайомилися з досягненнями «Житомиртеплокомуненерго».

«Громада має амбітні плани щодо поступового переходу на використання відновлюваних джерел енергії у центральному теплопостачанні. Протягом 2024-2028 років ми плануємо низку заходів, що допоможуть наблизити громаду до більшої енергетичної незалежності», – наголосив Дмитро Рогожин, директор КП «Житомиртеплокомуненерго». 

У планах громади:

– реконструювати районну котельню – встановлюють ТЕЦ на біомасі потужністю до 12 МВт теплової та 1,2-1,8 МВт електричної енергії паливо – тріска деревини); 

– побудувати  ТЕЦ на твердому відновлюваному паливі SRF з домішкою деревної тріски, електричною потужністю від 9,9 до 13,1 МВт з виробленням тепла до 22 МВт, 

– реконструювати  районну котельню – встановити електростанцію електричною потужністю 9 МВт та 9 МВт теплової енергії на базі ГПУ,  

– реконструювати районну котельню, де встановлять 2 біопаливні котли. Загальна потужність – 6 МВт (паливо – тріска деревини), 

– встановити на районній котельні модульну твердопаливну котельню потужністю 1,8 МВт, 

– побудувати 16 утилізаторів скидної теплової енергії на 10 котельнях, 

– встановити 17 теплових насосів. 

Навіть невеликі громади розвивають та оновлюють системи центрального теплопостачання. Досвідом поділився Звягель. У планах громади – розвиток когенерації, встановлення конденсаційних котлів на одній з котелень, технічне переобладнання двох котелень та повне оновлення мереж. Великі надії керівництво підприємства покладає на надання додаткових послуг, які дозволять отримувати оплату за зменшення споживання. Іншими словами – за проведення енергоефективних заходів. 

«Ми переклали 76% застарілих мереж на трубопроводи із використанням пінополіуретановою ізоляцією. Як результат – зменшили втрати в мережах з 9% у 2010 році до 6% у 2023 році. Окрім того, із 26 котелень модернізували 23, де повністю замінили котельне обладнання», – говорить Павло Котонос, начальник виробничо-технічного відділу КП «Звягельтепло» Звягельської міської ради. 

Попри успіхи окремих комунальних підприємств, загальний стан галузі в Україні – незадовільний. Побутові споживачі заборгували вже понад 29 мільярда гривень. Це не дозволяє комунальним підприємствам заробляти, оновлювати обладнання, тому і страждає якість послуг. Держава зобов’язалася компенсувати заборговане, але ресурси на це в бюджеті були тільки у 2021 році: із запланованих 22,45 мільярдів гривень виплатили теплокомуненерго 22 мільярди, наголосив Роман Ніцович, директор із досліджень DiXi Group. За прогнозами експерта, заборгованість зростатиме, адже тепловики досі не отримали обіцяного відшкодування за різницю в тарифах.

На форумі Екоклуб презентував результати дослідження економічного стану постачальників тепла. У його межах проаналізували чотири підприємства – «Черкаситеплокомуненерго», «Полтаватеплокомуненерго», «Житомиртеплокомуненерго» та ТОВ «Рівнетеплоенерго». Дослідження показало, що правильні управлінські рішення – основа успіху. Це доводить «Черкаситеплокомуненерго», що отримує прибуток за додаткові послуги споживачам.  

Дослідження також показало, що приватна форма власності не свідчить про ефективне господарювання. Як-от у Рівному, де найбільш зношені мережі серед усіх порівнюваних підприємств. Тому втрати тепла під час виробництва та транспортування – більші. 

Учасники також обговорили, де взяти ресурси на розвиток центрального теплопостачання. Зараз уряд створює фінансові механізми, у межах яких можна отримати кошти на модернізацію підприємств. Один з таких – Фонд Декарбонізації. 

«Фонд накопичує гроші з податку на вуглекислий газ і спрямовує на проєкти з енергоефективності.  Кредити надаємо на енергоефективні заходи, на заміщення традиційних видів палива – альтернативними», – розповіла  Олена Ленська, директорка департаменту альтернативної енергетики Державного агенства з енергоефективності та енергозбереження України.  

Наступний Форум відбудеться у Черкасах.   

«Такий форум дозволяє обмінятися ідеями, знаннями, та мотивацією всім зацікавленим сторонам. Будемо працювати над тим, щоб такі форуми були щороку, а може й, частіше на благо всієї нашої держави», – поділився Андрій Мартинюк, виконавчий директор ГО «Екоклуб». 

Ознайомлюйтеся з презентаціями спікерів. Переглядайте відеозапис події. 

Подія відбулася у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” від Європейської Комісії. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.