Впровадження інноваційних інструментів фінансового планування дає можливість муніципалітету збалансувати витрати на розростання міста. Воно включає розробку системи фіскальних інструментів (місцевих зборів і податків) для приміських районів.
Ті жителі, які споживають природні блага та суспільні послуги, такі як приміська інфраструктура, повинні платити за те, що вони використовують. Цей принцип є справедливим (оскільки фінансове навантаження лягає на реальних споживачів) і сталим (оскільки забезпечує економне використання землі, природних ресурсів і зручностей).
Мета впровадження
Збереження природних екосистемних послуг під час містобудування через регулювання темпів та моделі зростання/розширення міст.
Очікується, що завдяки впровадженню нової, більш ефективної системи місцевих зборів і податків, буде покращено охорону приміського природного середовища; досягнуто вищі темпи економічного та соціального розвитку приміських територій при менших екологічних витратах.
Де впроваджується? Приміські райони міста Софія, Болгарія.
Які ресурси потрібні для цього?
Потрібні дослідники та високомотивовані експерти, які розуміються на використанні податкового зонування для просторового планування. Ще одним ключовим ресурсом є наявність часу.
Проєкт отримав велику підтримку з боку кількох груп, які заявили про необхідність внесення змін до Генерального плану Софії, який не змінювали з 2009 року. Це з одного боку, експерти Управління просторового планування, з іншого боку, місцеві зацікавлені групи (наприклад, екологи, землевласники, мешканці).
Хто реалізовує?
Муніципалітет м. Софії, Управління просторового планування Софійської Столичної Общини, Варненський вільний університет (ВВУ), Софпроект (Sofproekt).
До дискусійних зустрічей було запрошено широке коло учасників: головного архітектора Столичної Общини, начальника Бюджетного відділу Міністерства фінансів, керівників управлінь адміністрацій районів Нового Іскару та Кремиковців, міського голову та заступника міського голови району Новий Іскар та представників промислово-торгово-промислової палати. З іншого боку, була присутня влада з району Кремиковці, місцеві громадські організації, екологи, представники зацікавлених груп та місцевого бізнесу.
Як реалізувати?
Пілотний проєкт розроблявся у два етапи:
I етап. Дослідження для розробки інструментів податкового зонування, яке включає:
– аналіз та оцінку витрат на розвиток інфраструктури;
– оцінку цінності природних благ/екосистемних послуг.
II етап. Підготовка стратегічної пропозиції для міської ради, для чого проведено три дискусійні зустрічі з зацікавленими сторонами, які будуть реалізовувати проєкт.
Це Управління просторового планування Софійської Столичної Общини, Бюджетний відділ Міністерства фінансів, районні адміністрації Нового Іскару та Кремиковців та дві неурядові організації з району Новий Іскар.
Перешкоди на шляху до реалізації
Головною проблемою проєкту є недостатня обізнаність громадян, бізнесу та інших зацікавлених груп щодо спільної власності на суспільні та природні блага. Саме тому їм було важко зрозуміти особливу роль зборів та податків як інструментів управління міським розвитком (а отже, як інструментів, які мають захищати навколишнє середовище та забезпечувати соціально-економічну справедливість). Щоб виправити цю ситуацію, необхідно було обговорити з усіма учасниками запропоновані заходи та чітко пояснити, яким чином місцеві збори та податки можуть допомогти покращити розвиток міст.
«Економічні права всіх зацікавлених сторін, які беруть участь у міському розвитку, є основою управління містобудуванням та містобудуванням. І, незважаючи на те, що хтось неминуче заплатить за всі спожиті природні ресурси, захист економічних прав майбутніх поколінь має бути суттю міської сталості, – пояснює Олександр Слаєв, експерт TURAS. – Переконання зацікавлених сторін у зміні системи місцевих платежів і зборів є найбільш доцільним, ефективним та дієвим рішенням. Однак домовитися про те, які саме зміни потрібні в системі місцевих зборів і податків, – це непросте завдання».
Контакти для співпраці:
Керівник робочої групи, експерт TURAS
Олександр Слаєв, slaev@vfu.bg
Джерело: Network Nature.
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.
