Авторка: Оксана Поль
Лісове господарство повинне реагувати на зміни клімату швидше, ніж будь-який інший сектор економіки, адже через повільний ріст дерев, тут немає місця для короткострокових адаптаційних заходів.
Ступінь впливу зміни клімату на лісове господарство безпосередньо залежить від чутливості лісів до кліматичних змін. Через зміну клімату у лісах загалом ставатиме тепліше, а в багатьох регіонах буде посуха та інші аномальні погодні явища. Не всі породи дерев можуть добре пристосуватися до “нового” клімату. Зокрема, штучні ліси з монокультурою дерев не є дуже стійкими до посухи.
Підвищення температури також збільшує ризик поширення шкідливих комах, наприклад, ялина і сосна є чутливими до жуків-короїдів, особливо схильні до ризику ці породи дерев у монокультурних лісах (більш детально про очікування впливу на зміни клімату на ліси України див. “Уразливість лісів України до зміни клімату”, – Швиденко А.З., Букша І.Ф., Краковська С.В., 2017). (1) За словами Володимира Крамарця, доцента кафедри лісівництва НЛТУ України, сама посуха впливає на те, що дерево ослаблюється і не може самостійно захиститися від шкідника. (2) Також під час сильної бурі ялини з їхніми дрібними кореневими системами знаходяться під особливою загрозою. (1) Для того, щоб добре впоратися з цими змінами, необхідно проводити різні адаптаційні заходи і вони повинні бути пристосованими до кліматичних зон в Україні, це означає, що вони будуть відрізнятися від Полісся до Карпат. У Європі вже впроваджуються різні адаптаційні заходи в лісах, зокрема, в Тюрингії (Німеччина) пропонують реструктуризацію лісів.
Планування і здійснення реструктуризації лісів у Тюрингії
Реструктуризація лісу – це процес, який почався в Тюрингії ще з 1990-х років, основними причинами цьому були:
- історичні, тому що в значній частині державних лісів переважає чистий деревостан, деякі з дерев не підходять для місць їхнього зростання;
- виклики, пов’язані зі зміною клімату, означають, що діяльність, яка здійснюється до теперішнього часу, не можлива в майбутньому. (1)
Хоча реструктуризація лісу тут почалася вже давно, але схоже, що на її прискорення вплинуло те, що в 2007 році Тюринзький ліс особливо постраждав від наслідків урагану “Кирило”. Шторм завдав катастрофічної шкоди і залишив свій слід із серйозними наслідками для природи, економіки і туризму. Через ураган ліс був повністю закритий на тривалий час. У майбутньому, через зміну клімату очікується більше екстремальних кліматичних явищ, тому ліс повинен бути підготовлений до них. Це єдиний спосіб мінімізувати майбутні ризики, небезпеку і збиток. (4)
За своєю природою Тюринзький ліс був змішаним гірським лісом, що складався в основному з бука, ялини, смереки, а також клена та платана. Однак людина втрутилася в цю екосистему і використовувала ліс як ресурс. Лісовідновлення, особливо в післявоєнний період, здійснювалося майже винятково іншим видом ялини, яка не є природньою на гірських хребтах Тюрингії, але через її швидкий ріст і високу врожайність (порівняно з іншими видами дерев) насаджували саме її. (4) За словами Андрія Плиги, схожі підходи швидкого відновлення і штучного насадження лісу відбувалися теж в Україні – вони теж реалізовувалися одним чи двома видами дерев одного віку (“Ліси” WWF Україна). (3)
Під час дослідження лісу, особливо після урагану, було виявлено наступні феномени. М’які температури з тривалими дощами викликають змивання ґрунтів та пошкодження коріння. Цей вплив збільшується зі збільшенням висоти (швидше за все через неправильний вибір порід дерев, що були використані для лісовідновлення). Але навіть невелика кількість інших порід дерев підвищила стійкість ялин і тим самим зменшила збитки. (5)
Саме тому з 2011 року в розпорядженні лісників Тюрингії з’явилися нові рекомендації по породах дерев, що відрізняються за місцем висадки. Завдяки підбору порід виходячи з характеристик місць висадки створюються стійкі змішані ліси, котрі здатні протистояти кліматичним викликам. Прикладом нової породи, яку рекомендують висаджувати, є хвойна псевдотсуга Мензіса, також відома як дугласія тисолиста, що росла в Європі до льодовикового періоду, але потім зникла і була знову завезена в Європу з Північної Америки більше 200 років тому. За тривалий період часу був накопичений досвід, і сьогодні дугласію тисолисту можна без сумнівів садити у змішаних лісах Тюрингії. (7)
Зручний для користувача довідник з рекомендаціями по породах дерев був розроблений на основі більш ранніх робочих документів і доступний для лісників в цифровому та друкованому вигляді. Каталог складено на основі даних залежно від клімату, ґрунту, рельєфу і місце розташування в різних кліматичних зонах, які включають в себе опис вегетаційного періоду і водного балансу, також цей довідник регулярно оновлюється. Ці дані базуються на науковому аналізі ризиків і впливу зміни кліматичних параметрів на породи дерев і вікові структури лісів. (1) Розвиток Тюринзького лісу зорієнтований на кліматичний сценарій A1B (збалансований розвиток усіх джерел енергії (див. “Сценарії викидів за Спеціальною Доповіддю Міжурядової групи експертів зі зміни клімату”). У порівнянні з іншими сценаріями, цей передбачає середнє збільшення концентрації CO2.
Управління Тюринзького лісу спеціально вибрали тільки один сценарій і коментують це так: “У практичній роботі 100-літній часовий горизонт важко уявити навіть для лісничих, тому що вони вже не відчувають на собі наслідків. Практикуючому лісничому потрібен фіксований часовий горизонт, на який він може орієнтуватися. Крім того, часто не вистачає часу на те, щоб мати справу з кліматичними сценаріями. Тому, ми пішли ще далі і обробили наукові дані і переглянули попередню класифікацію клімату лісів з метою використання в майбутньому даних кліматичних сценаріїв.”, – пояснює Інгольф Проффт з Центру сервісу Тюринзького лісу. (1)
Як це працює на практиці?
Тепер лісничий може практично шукати безпосередньо в каталозі і вибирати, які породи дерев підходять для його місцезнаходження. Довіднику рекомендує, як правило, тільки змішані висадки дерев з такими видами, як ялиця, бук, сосна, ялина та інші. Пояснюють це тим, що якщо один вид зазнає невдачі, то інший вид може продовжувати існувати. Вимоги по висадках нових порід дерев є обов’язковими для державного лісу, тоді як для приватних і корпоративних лісів вони рекомендовані. На основі рекомендацій по породах дерев будуть вивчатися різні методи регенерації, системи лісозаготівель та інші підходи лісівництва. Партнери з науки, практики і адміністрації регіону беруть активну участь в проекті перетворення лісів в Тюрингії, аби розробити рекомендації щодо дій і концепцій управління для їх практичного застосування.
Зараз використання довідника апробують на модельній території площею 8000 гектарів. Сюди входять зони для проведення активних заходів по реструктуризації лісу площею близько 1000 гектарів. У старих деревостанах повинні проводитися нові лісонасадження, тоді як в молодших насадженнях – проріджування, ця посадка повинна забезпечити можливість природнього відновлення деревостанів з урахуванням місцевих умов.
Орієнтовне фінансування проєкту це 10.000-15.000 EUR за гектар перетворення лісу плюс додаткова наукова підтримка і зв’язок із громадськістю. “Якщо управління лісами триватиме, як і раніше, то це призведе до великого збитку і ризиків, а отже, до прямих втрат в доходах. З цієї причини реструктуризація лісів є фінансово виправданою – незважаючи на високі витрати і на те, що ми зможемо реалізувати виручку тільки через 50 років “, – говорить Інгольф Проффт.
Оцінка належної практики
Перетворення лісів з чистих ялинових насаджень на змішані ліси є ефективним методом успішної боротьби з ризиками зміни клімату. Це пов’язано з тим, що якщо одна з порід дерев руйнується через непередбачувані погодні аномалії, то інша порода дерев зберігається. Рекомендації постійно переглядаються і модифікуються на основі нових результатів досліджень клімату та лісового господарства. Також цей підхід і структура каталогу є динамічними, що не призведе до повної зміни підходу в разі нових наукових відкриттів. Реструктуризацію лісів можна оцінити як порівняно надійній захід адаптації до зміни клімату.(1,6) Сценарій із середнім екстремальним рівнем викидів парникових газів був використаний як основу для рекомендацій по деревних породах. Таким чином, перетворення Тюринзького лісу має бути оптимізоване до середнього передбачуваного збільшення концентрації CO2 в атмосфері. (1) Мета полягає в тому, щоб домогтися успішного, орієнтованого на майбутнє перетворення лісів, що враховує економічні, соціальні та екологічні аспекти. Для такого сталого підходу необхідно також залучення громадян регіону, через зміну структури лісу зміниться його зовнішній вигляд, це може зробити його більш привабливим і ландшафтно кращим для відпочинку і дозвілля, у порівнянні з монокультурним лісом. (1,6)
Враховуючи всі перечисленні фактори, що впливають на ліс сьогодні і які посиляться в майбутньому єдиним рішенням є – зробити ліс більш стійким до кліматичних викликів. Також створити умови для того, щоб усі зацікавленні сторони могли використовувати ліс в майбутньому. Адаптація лісу до зміни клімату є невідкладним і довгостроковим завданням, саме тому це повинно бути реалізоване в Україні в найближчому часі.
Використані джерела:
- Umweltbundesamt, (2013): Handbuch zur guten Praxis der Anpassung an den Klimawandel. S.29 – 33.
- Державне Агентство Лісових Ресурсів України, (2020): Володимир Крамарець: «Короїд календаря не має»
- Українська правда (2020), Кириленко, О.,: В Україні горить ліс, зникає вода у криницях, а рисей продають на OLX. Чи є вихід?
- Thüringen Forst (2015):Der Waldumbau. Eine Chance für den Thüringer Wald in Zeiten des Klimawandels
- Thüringen Forst (2015): Gründe für den Waldumbau.
- Thüringen Forst (2020): Waldwandel
- Thüringen Forst (2020): Fragen – Portal
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.