Урахування гендерних аспектів в охороні довкілля є важливою частиною сучасної екологічної політики та виконання Україною міжнародних зобов’язань. Це означає, що під час планування та реалізації природоохоронних заходів потрібно враховувати потреби різних груп населення. Адже екологічні проблеми та зміни в навколишньому середовищі можуть по-різному впливати на жінок і чоловіків через відмінності в їхніх умовах життя, роботі, доступі до ресурсів і можливостях захисту від екологічних ризиків. Наприклад, жінки, які доглядають за малими дітьми та щодня пересуваються містом із дитячими візками, можуть першими помічати недоліки міського середовища — небезпечні труби, відсутність пандусів чи перешкоди на тротуарах. Якщо вони недостатньо залучені до процесів ухвалення рішень через навантаження, пов’язане з доглядом за дітьми, такі проблеми можуть залишатися поза увагою під час планування та реалізації екологічних і інфраструктурних заходів.
Під час оцінки впливу на довкілля (ОВД) процедури яка в Україні регулюється Законом «Про оцінку впливу на довкілля». важливо враховувати не лише вплив проєкту на природу, а й його можливі наслідки для людей. Якщо раніше основну увагу приділяли стану повітря, води, ґрунтів, рослин і тварин, то сьогодні також оцінюють, як проєкт може вплинути на життя населення. Зокрема, аналізують, чи матиме він різний вплив на жінок і чоловіків, а також на різні соціальні групи.
Хоча закон прямо не містить окремої вимоги щодо аналізу гендерної складової, така практика поступово впроваджується в рамках виконання міжнародних стандартів, рекомендацій Європейського Союзу, Європейської економічної комісії ООН та міжнародних фінансових організацій. Зокрема, під час підготовки звітів з ОВД дедалі частіше враховують особливості користування природними ресурсами різними групами населення, доступ до екологічних благ, ризики для здоров’я та можливості участі громадськості в ухваленні рішень.
Одним із поширених способів врахування гендерних питань на рівні громади є створення гендерних профілів та гендерного паспорта громади . Гендерний паспорт громади – це документ, який містить інформацію про жінок і чоловіків у громаді, зокрема дані про населення, зайнятість, освіту, стан здоров’я, доступ до послуг та участь у прийнятті рішень. Аналіз таких даних допомагає виявити нерівність між жінками та чоловіками в різних сферах життя та врахувати ці особливості під час планування розвитку громади й реалізації місцевих програм.
Цікавий приклад практичного використання гендерного підходу демонструє Житомирська міська громада. Щоб зрозуміти, наскільки жінки і чоловіки залучені до формування місцевої енергетичної та кліматичної політики, у громаді проаналізували склад робочої групи, яка займається цими питаннями. Виявилося, що серед 23 учасників групи майже однакова кількість жінок і чоловіків — відповідно 11 і 12 осіб. Також увагу звернули на вік учасників: до роботи були залучені як молоді фахівці віком від 22 до 35 років (9 осіб), так і люди з більшим професійним досвідом віком від 36 до 50 років (9 осіб) та старші 50 років (5 осіб). Такий аналіз допомагає зрозуміти, чи представлені в процесі ухвалення рішень різні групи населення та чи враховуються їхні потреби під час планування заходів у сфері енергетики й адаптації до зміни клімату.
Дослідження показує, що жінки та чоловіки по-різному представлені в окремих сферах, які безпосередньо пов’язані з реалізацією кліматичної політики. Наприклад, у закладах освіти, культури та охорони здоров’я переважали жінки, тоді як серед керівників окремих технічних напрямів і житлово-комунальної сфери частіше були представлені чоловіки. Такий розподіл є характерним для більшості українських громад і впливає на те, чиї потреби та досвід враховуються під час планування заходів з енергоефективності, модернізації будівель або розвитку транспортної інфраструктури.
Окрему увагу було приділено учасникам Школи «Агенти кліматичних змін», яка об’єднала мешканців громади, зацікавлених у питаннях енергоефективності та адаптації до зміни клімату. Залучення жінок до таких освітніх ініціатив є досить високим, що створює додаткові можливості для поширення екологічних практик на рівні домогосподарств і місцевих спільнот. Водночас дослідження виявило необхідність активнішого залучення жінок до керівних і стратегічних процесів у сфері енергетики та кліматичної політики.
Практична цінність такого аналізу полягає в тому, що він дозволяє побачити не лише загальні екологічні проблеми громади, а й те, як різні групи населення можуть відчувати їх по-різному. Наприклад, заходи з підвищення енергоефективності житла, розвиток громадського транспорту чи адаптація до хвиль спеки можуть мати різне значення для жінок і чоловіків залежно від їхньої зайнятості, рівня доходів або сімейних обов’язків. Саме тому гендерно дезагреговані дані стали основою для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення місцевої кліматичної та екологічної політики у Житомирі.
Ще одним прикладом є реалізація в Україні проєкту «Угода мерів – Демонстраційні проєкти» (CoM-DeP), що впроваджувався за підтримки Європейського Союзу та Програми розвитку ООН. У межах підготовки Планів дій сталого енергетичного розвитку і клімату (SECAP) низка українських громад проводила гендерний аналіз енергетичної політики та оцінювала вплив заходів з енергоефективності на різні групи населення. Практика показала, що жінки та чоловіки можуть мати різний доступ до енергетичних ресурсів, по-різному відчувати наслідки енергетичної бідності та неоднаково брати участь в ухваленні рішень щодо розвитку інфраструктури. Отримані результати використовувалися під час планування природоохоронних та кліматичних заходів.
Верифіковані приклади врахування гендерних аспектів можна знайти також у звітах з оцінки впливу на довкілля великих інфраструктурних та енергетичних проєктів, які реалізовувалися за участі міжнародних фінансових організацій, зокрема Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC). У таких документах поряд із традиційною оцінкою екологічних ризиків проводиться соціальна оцінка, що включає аналіз потенційного впливу проєкту на зайнятість жінок і чоловіків, доступ до громадських послуг, безпеку пересування, умови праці та механізми громадських консультацій. Саме ці підходи поступово стають частиною української практики проведення ОВД.
Важливим прикладом інтеграції гендерного підходу є також процес стратегічної екологічної оцінки (СЕО) регіональних та місцевих документів планування. У багатьох громадах під час підготовки стратегій розвитку, планів відновлення територій та програм поводження з відходами почали використовуватися гендерно дезагреговані дані та оцінка впливу рішень на різні соціальні групи. Це дозволяє більш точно визначати потреби населення та забезпечувати справедливий розподіл екологічних і соціальних вигод.
Приклади врахування гендерних аспектів у процедурах оцінки впливу на довкілля
Видобування корисних копалин
У проєктах з видобування корисних копалин гендерний аналіз може бути пов’язаний із дослідженням впливу виробничої діяльності на здоров’я населення та місцеву зайнятість. Наприклад, збільшення рівня пилу, шуму або інтенсивності руху вантажного транспорту може по-різному впливати на жінок і чоловіків через особливості професійної діяльності та побутових обов’язків. У громадах, де значна частина чоловіків працює безпосередньо на підприємстві, а жінки частіше залучені до сфери освіти, охорони здоров’я чи догляду за дітьми, ризики та очікування від реалізації проєкту можуть відрізнятися. Тому під час громадських обговорень доцільно забезпечувати участь представників обох статей та враховувати їхні пропозиції при розробці заходів із запобігання негативним впливам.
Об’єкти поводження з відходами
Під час будівництва або модернізації полігонів твердих побутових відходів, сміттєсортувальних комплексів чи сміттєпереробних заводів важливим є аналіз впливу на здоров’я населення та умови проживання прилеглих територій. Практика міжнародних екологічних оцінок показує, що жінки часто активніше беруть участь у громадських консультаціях щодо таких об’єктів, оскільки питання санітарного стану територій та безпеки для дітей безпосередньо пов’язані з повсякденним життям домогосподарств. Гендерно чутливий підхід передбачає врахування думки різних груп населення при виборі місця розташування об’єкта, розробленні систем моніторингу та інформування громади.
Вітрові та сонячні електростанції
Проєкти відновлюваної енергетики зазвичай мають значно менший негативний вплив на довкілля порівняно з традиційною енергетикою, однак також можуть створювати соціальні наслідки для місцевих громад. Гендерний аналіз у таких випадках може включати оцінку доступу жінок і чоловіків до нових робочих місць, участі у консультаціях та можливостей для отримання економічних вигод від реалізації проєкту. У міжнародній практиці при реалізації енергетичних проєктів, що фінансуються міжнародними банками розвитку, часто застосовується оцінка гендерного впливу на зайнятість та участь населення у прийнятті рішень.
Будівництво та реконструкція транспортної інфраструктури
Під час будівництва автомобільних доріг, транспортних розв’язок або мостів гендерний підхід дозволяє враховувати особливості мобільності різних груп населення. Жінки та чоловіки можуть по-різному користуватися транспортною інфраструктурою через відмінності у трудовій зайнятості, маршрутах пересування та доглядових обов’язках. У рамках ОВД доцільно оцінювати питання безпеки пішохідного руху, доступності громадського транспорту, організації тимчасових схем руху під час будівельних робіт та потенційного впливу шуму на житлову забудову.
Водогосподарські та меліоративні проєкти
Будівництво водосховищ, очисних споруд, систем водопостачання та інших водогосподарських об’єктів безпосередньо впливає на доступ населення до водних ресурсів. Гендерний підхід передбачає аналіз того, як зміни у водокористуванні можуть позначитися на різних групах населення. Особливо актуальним це є для сільських територій, де питання забезпечення водою традиційно пов’язані з веденням домашнього господарства. Врахування таких аспектів дозволяє своєчасно виявляти потенційні соціальні ризики та розробляти заходи для їх мінімізації.
Післявоєнне відновлення та рекультивація територій
Для України особливої актуальності набувають проєкти післявоєнного відновлення, рекультивації порушених земель та відбудови інфраструктури. Під час проведення ОВД таких проєктів важливо враховувати потреби різних категорій населення, зокрема внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю, жінок, які самостійно виховують дітей, та людей похилого віку. Гендерний аналіз допомагає визначити, чи матимуть усі групи населення рівний доступ до результатів відновлення та чи не призведе реалізація проєкту до поглиблення наявних соціальних нерівностей.
Таким чином інтеграція гендерних аспектів у процедуру оцінки впливу на довкілля дозволяє не лише оцінювати екологічні наслідки господарської діяльності, а й краще розуміти її соціальний вплив. Це сприяє підвищенню якості прийняття рішень, забезпеченню участі громадськості та реалізації принципів сталого розвитку, що відповідає сучасним європейським підходам до екологічного врядування.
Ця публікація фінансується Європейським Союзом. Її зміст є виключною відповідальністю авторів і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
