Відбудова України має ґрунтуватися на принципах сталого розвитку, недискримінації та гендерної рівності. Наразі триває робота над Національним планом відновлення – це можливість включити в урядові національні та місцеві плани, енергетичні й кліматичні зокрема, інтереси усіх вразливих груп для ефективнішої відбудови та покращення якості життя українців.
Так, декарбонізація енергетичного сектору сприятиме розвитку жіночого лідерства, створенню нових робочих місць, пом’якшенню кліматичної кризи, справедливому доступу до енергоресурсів вразливих груп населення, та жінок зокрема.
Під час вебінару Гендерна рівність і зелене відновлення: чи можливе одне без іншого?, організованого ГО “Екодія”, ГО “Екоклуб” та Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна, експерт(к)и та учасники(ці) обговорили, чи враховує нинішній План відновлення України гендерну складову, чому у відновленні української енергетики й довкілля так само необхідно дотримуватися гендерно чутливих підходів та як процес повоєнного відновлення країни може допомогти розв’язати проблеми нерівності та дискримінації у спільнотах.
Катерина Левченко, українська правозахисниця і політикиня, урядова уповноважена з гендерної політики, розповіла, що сьогодні гендерний принцип включений до Плану з відновлення, але це радше формальна ознака. Потрібно наповнювати її реальним змістом, долучатися до робочих груп, що працюють над різними напрямами, тому потрібна включеність експертів з різних галузей. Зокрема запросила коментувати розділи з енерго- та екобезпеки:
“До розділу про енергетичну безпеку ми уже додали пропозицію із забезпечення галузі персоналом з рівним доступом чоловіків та жінок до ринку праці, вважаємо, доступ жінок до галузі забезпечить не лише економічні спроможності жінок, а й кадровий резерв галузі.
Щодо розділу екобезпеки – звертаємо увагу на неналежне врахування інтересів різних груп чоловіків і жінок при формуванні та реалізації політик природокористування, зокрема, у споживанні енергоресурсів. Дуже важливим є моніторинг довкілля, що містить дані про можливий вплив різних екофакторів на жінок, чоловіків, вразливі групи, здоров’я майбутніх поколінь. Тому пропонуємо, щоб держсистеми моніторингу стану довкілля обов’язково включили принципи гендерної рівності, врахування гендерно деталізованих даних відповідно до європейських стандартів, запроваджувався гендерний підхід у плануванні будь-якої роботи, залучалися експерти та ГО, при оцінці ризиків до вразливості зміни клімату враховувався гендерний компонент”.
Пані Катерина запросила зацікавлених експертів(ок) долучатися до пропонування та включення гендерних політик через платформу “Рівні права, рівні можливості”.
Оксана Алієва, координаторка програми “Зміна клімату та енергетична політика” Фонду імені Гайнріха Бьолля, Бюро Київ – Україна, підкреслює, що зміна клімату негативно впливає передусім на жінок. А досягнувши декарбонізації енергетичного сектору, можна створити кращі умови як для залучення жінок у цей сектор, їхнього економічного становища, доступу до енергоресурсів, та вирішити те, що зміна клімату впливає на них як на вразливу групу населення:
“Зелене відновлення країни має бути комплексним і включати зелену соціальну трансформацію, яка передбачає не лише надання рівних прав та можливостей жінкам і чоловікам, а і рівний доступ до ресурсів, освіти та умов для того, щоб цими правами та можливостями користуватися”, – переконана експертка.
Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики ГО “Екодія”, переконаний, що будь-яка перебудова місцевих економік та енергетична трансформація має враховувати цей гендерний аспект, потреби як чоловіків, так і жінок на ринку праці, у сферах освіти, охорони здоров’я, ведення домашнього господарства, безпеки в громаді. Разом із соціологинею та гендерною дослідницею Тамарою Марценюк вони презентували дослідження Екодії “Життя без вибору: Прояви нерівності та дискримінації у вугільних містах, які варто врахувати при справедливій трансформації”.
Дослідження складається із соціологічного опитування, економічного моделювання впливу на ринок праці закриття вугільних шахт, переліку гендерно-чутливих рекомендацій для забезпечення рівних прав та можливостей при формуванні державної політики. Цей аналіз показує, зокрема, наскільки важливе включення гендерно чутливих підходів у процесі трансформації економічних та енергетичних устроїв громади та які вигоди врешті отримають усі її жителі.
Контакти:
Наталія Лушнікова, координаторка енергетичних проєктів ГО “Екоклуб”,
Ел.пошта: lushnikova@ecoclubrivne.org
Анастасія Бушовська, фахівчиня з енергетичної політики міст ГО “Екодія”
Ел.пошта: ab@ecoact.org.ua
Захід відбувся у межах проєктів “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” (фінансується коштом Європейського Союзу) та “Гендерний мейнстримінг під час війни в Україні” (за підтримки Women Engaged for a Common Future).
Дослідження було виконано в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
