Статус кандидата України у члени Європейського Союзу, залученість Європи до “зеленої” відбудови країни, налагоджена система обліку злочинів росіян проти довкілля, відновлення процедури оцінки впливу на довкілля – першочергові потреби нашої держави. Про підтримку України у цих напрямках представниці Екоклубу обговорили з міністеркою довкілля Швеції Анікою Стрендхол у рамках конференції “Stockholm+50”.
“Найгірша річ для довкілля – це війна. Ми повинні об’єднати всі сили, щоб злочини проти довкілля були задокументовані та притягнути за це до відповідальності”, – наголосила міністерка.
Зараз, коли Європарламент розглядає можливість скорочення термінів опрацювання заявки України на членство в ЄС, це може значно послабити позиції України, адже процедура стратегічної екологічної оцінки – вимога Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.
“Цікаво та важливо говорити про наслідки війни в природоохоронній перспективі. Це те, що ми багато обговорювали в уряді Швеції. Ми також намагаємося проявляти ініціативу в цій сфері, щоб стати
підтримкою для України”, – говорить Аніка Стрендхол, міністерка довкілля Швеції.
Під час швидких заходів із відновлення, планування нового капітального будівництва необхідно врахувати принципи європейських природоохоронних та кліматичних політик у всіх сферах. ЄС повинен стати для України взірцем запровадження довкіллєвих реформ під час післявоєнної відбудови та всіляко сприяти у підтримці.
“До початку повномасштабної війни в Україні підхід “економіка передусім” був чи не ключовим серед політиків. Ми дуже стурбовані тим, що це може вплинути на плани відбудови країни. І в результаті не тільки війна завдасть шкоди довкіллю, а й стрімка відбудова.
Економічне відновлення країни – важливе, проте ми повинні зважати не лише на економіку, а й на охорону довкілля. Сподіваємося, що шведський уряд підтримає Україну під час “зеленої” відбудови”, – із такими словами кампейнерка Екоклубу Наталія Холодова звернулася до міністерки довкілля.
Іншим пріоритетом, на якому працівниці Екоклубу наголосили під час зустрічі, – створення єдиної структури, що збиратиме та оцінюватиме злочини проти довкілля. Зараз документацію злочинів водночас проводять Міністерство захисту довкілля України та низка природоохоронних громадських організацій, утім єдиної структури оцінки збитків для подальшого стягнення репарацій досі не існує.
«Наша країна переживає катастрофу, викликану нападом росії. Зараз українцям потрібна ціль, яка їх об’єднає та служитиме дороговказом до побудови гідної держави. Збережена природа та чисте довкілля мають бути одними із ключових компонентів. Тому нам потрібен статус кандидата у члени ЄС. Без нього буде нелегко забезпечити прогрес у питанні охорони довкілля та включити природоохоронні аспекти у процес відновлення”, – розповіла Наталія Холодова Аніці Стрендхол.
Під час воєнного стану та на період післявоєнної відбудови в Україні скасували оцінку впливу на довкілля, що проводять перед початком будівництва потенційно небезпечних для довкілля об’єктів. Слабка інституційна спроможність державних природоохоронних органів та підхід “економіка передусім” зумовлює прихід на терени нашої держави недобросовісних інвесторів. Також нещодавно Депутати ВРУ прийняли законопроєкт, який передбачає скасування стратегічної екологічної оцінки (СЕО) програм відновлення (зокрема, програм відновлення областей та територій територіальних громад).
Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.
Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.
