Енергетичне планування громад важливе для їхньої безпеки, підвищення комфорту життя населення та економії енергоресурсів. Зараз більше трьохсот українських муніципалітетів добровільно зобов’язалися зменшити викиди парникових газів та зменшувати залежність від викопних енергоносіїв у межах “Угоди мерів” – ініціативи Європейської Комісії.
Щоб більше громад працювало над сталим енергозабезпеченням, Міністерство інфраструктури та розвитку громад розробило Методику місцевих енергетичних планів (на виконання закону “Про енергетичну ефективність”). Згідно з нею, всі українські громади повинні розробити та прийняти місцеві енергетичні плани (МЕПи) – документи, які визначають вектор їхнього енергетичного розвитку до 2030 року. Закон визначає: громади повинні прийняти МЕПи до 21 жовтня 2024 року.
Що передбачатимуть ці документи та хто відповідальний за їхню розробку? Пояснюємо в інтерв’ю з Антоніною Ситюк, в.о. начальника відділу методологічного забезпечення та регулювання енергетичної ефективності Управління енергоефективності Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.
– Антоніно, у чому міністерство вбачає важливість Методики муніципальних енергетичних планів для громад? Зокрема, під час війни?
Енергоефективність потребує комплексного підходу в управлінні на всіх рівнях. Тому Мінінфраструктури за участі Команди підтримки відновлення та реформ розробило наказ «Про затвердження Методики розроблення місцевих енергетичних планів», який зараз перебуває на державній реєстрації у Міністерстві юстиції України.
Міністерство вважає: роль місцевих енергетичних планів є визначальною для формування комплексного бачення розвитку сектору енергетики, стимулювання запровадження енергоменеджменту, втілення проєктів з підвищення енергоефективності та розвитку відновлюваної енергетики. Також популяризації енергоощадної поведінки на різних споживчих рівнях, досягнення цілей сталого енергетичного розвитку.
В умовах війни питання енергетичного планування поєднується з питаннями національної безпеки. Ми прагнемо допомогти громадам забезпечити сталість енергозабезпечення, скоротити енергоспоживання та досягти енергонезалежності. І, звісно ж, дотримуватися відповідних європейських зобов’язань з енергоефективності.
– Чи обов’язкове розроблення МЕПів для громад, що мають вже розроблений та затверджений План дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК)? Як ці два документи поєднуватимуться?
Під час розроблення методики ми враховували досвід українських громад у розроблені ПДСЕРК. Проте, зобовʼязання у межах Угоди мерів – добровільні. А розроблення та прийняття громадами місцевих енергетичних планів – обов’язкові, відповідно до закону.
Для громади, які розробили ПДСЕРК, методика передбачає критерії, виконання яких дозволить розглядати наявний документ як МЕП. Це стосуватиметься і тих, хто зараз працює над ПДСЕРК або планує його розроблення у майбутньому. У випадку виконання вимог методики необхідності у розробленні окремого документу немає.
– Чи зобов’язуються виконувати методику громади, які в окупації, розташовані біля лінії фронту чи під постійними обстрілами?
Це складне питання. Закон України «Про енергетичну ефективність» прийняли ще до повномасштабного вторгнення рф на територію Українию Тому відповідних виключень не передбачалося. Зараз міністерство працює над тим, щоб відтермінувати виконання для таких громад.
– Хто відповідальний за розроблення документу у громаді?
Відповідно до методики, головним розробником проєкту муніципального енергетичного плану та місцевої програми є відповідальний за запровадження та функціонування системи енергетичного менеджменту – структурний підрозділ виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.
Якщо МЕП розроблятимуть зовнішні експерти чи організації, (зокрема, у межах проєктів або програм міжнародної технічної допомоги), вони повинні виконувати послуги відповідно до методики та технічного завдання, затвердженого рішенням сільського, селищного або міського голови. Технічне завдання розробляє робоча група.
Наголошую, що наявність системи енергетичного менеджменту у громаді – обов’язкова умова отримання державної підтримки (допомоги) для втілення енергоефективних (відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність”).
– Чи планує міністерство навчати працівників громад, як розробляти МЕПи?
Ми усвідомлюємо ймовірні складнощі для багатьох громад у розробці таких документів. Міністерство проводить консультації з міжнародними партнерами щодо проведення навчання з розроблення МЕПів. Важливо, щоб громади також ініціювали потребу у допомозі.
Пілотну апробацію проєкт методики пройшов у межах Програми “U-LEAD з Європою”. Експерти допомогли розробити МЕПи для 48 територіальних громад з 18 областей України.
– Чи планує міністерство розробляти/оголошувати програми для громад, які фінансуватимуть розроблення МЕПів?
Концепція Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель, яку прийняли нещодавно, передбачає підтримку у розробленні МЕПів. Зараз проводять відповідні перемовини. Однак, за об’єктивними оцінками, громади мають більше шансів оперативно отримати технічну допомогу у межах міжнародної технічної допомоги.
– Який дедлайн розроблення МЕПу? Чи буде “покарання” для тих, хто не дотримається дедлайну?
Відповідно до вимог Закону України «Про енергетичну ефективність», місцеві енергетичні плани мають бути розроблені та прийняті органами місцевого самоврядування до листопада 2024 року.
З огляду на об’єктивні причини, громади в окупації чи під обстрілами можуть відтермінувати розроблення документів. Іншим варто дотриматися визначених термінів, тому закликаємо громад планувати відповідне фінансове забезпечення і заходи. Водночас міністерство застосовуватиме гнучкий підхід в оцінках громад, але це не привід відкладати законодавчі зобов’язання.
Стаття видана у межах проєкту “Закриття циклу: справедливий енергетичний перехід, розроблений містами та регіонами” від Європейської Комісії. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Екоклуб” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
