Що відбувається з водоканалом, лікарнею чи іншим об’єктом критичної інфраструктури, коли електроенергія зникає не на кілька годин, а майже на добу? Для таких об’єктів тривале відключення — це не просто незручність. Воно може підірвати здатність надавати базові послуги, а подекуди й загрожувати життю людей.
Одним зі способів підвищити надійність електропостачання є сонячні електростанції (СЕС), доповнені акумуляторами. Така гібридна станція може живити об’єкт автономно, навіть коли зовнішня мережа вимкнена.
Досвід проєктів, реалізованих за сприяння ГО «Екоклуб», показує, що таке рішення може працювати не лише у звичайному режимі, а й підтримувати роботу критичної інфраструктури під час тривалих відключень.
86 сонячних електростанцій: що показав аналіз
Вагомим підтвердженням цього є аналіз 86 сонячних електростанцій, які «Екоклуб» реалізував переважно на об’єктах критичної інфраструктури, проведений фахівцями ТОВ «ІНТЕНКО». Його мета полягала в тому, щоб оцінити ефективність уже збудованих СЕС та підготувати рекомендації для наступних проєктів.
Як видно з дослідження, фахівці проаналізували 55 закладів охорони здоров’я, 21 підприємство водопостачання та водовідведення і 10 інших закладів, сумарна встановлена потужність фотоелектричних модулів яких становить 4,38 МВт, а загальна ємність систем накопичення 2,56 МВт·год.
Більшість із цих станцій була зведена нещодавно: 72 з 86 СЕС встановили у 2024–2025 роках.
Такі об’єкти для аналізу обрали не випадково. Лікарні й водоканали працюють цілий рік, а їхнє споживання, особливо медичних закладів, добре збігається з графіком сонячної генерації.
Важливо й те, як саме станції підключені до мережі. 40 із них мережеві, тобто під час відключення електроенергії вони автоматично вимикаються. Ще 37 – гібридні. Завдяки акумуляторам вони можуть живити об’єкт автономно. Дев’ять станцій – комбіновані та поєднують обидва типи.
Щоб оцінити роботу такого різнорідного парку станцій, дані зібрали в єдиній системі моніторингу ASEM PV, яка об’єднує інвертори різних виробників. Фахівці вивчали погодинні, подобові та помісячні показники генерації, зіставляли їх зі споживанням об’єктів, порівнювали сонячні й хмарні дні та звіряли фактичну річну генерацію з прогнозом із проєктної документації.
Окремо вони шукали резерви для кращого використання вироблених кіловат-годин, на кшталт змінити графік споживання, налаштувати заряджання й розряджання акумуляторів або підключити додаткових споживачів.
Як результат, один із головних висновків, який зробили фахівці «ІНТЕНКО» – реалізовані Екоклубом проєкти показали свою ефективність. Встановлення СЕС підвищило надійність електропостачання об’єктів критичної інфраструктури, а також дозволило зменшити використання резервних дизельних генераторів.
21,5 години без зовнішньої мережі – потужний приклад Миколаєва
Найпереконливіше результат проєктів «Екоклубу» проявився під час тривалих відключень світла. Наприклад, гібридна станція на водозаборі в Миколаєві 12 та 13 грудня 2025 року пережила відключення тривалістю 21,5 та 11 годин. Об’єкт увесь цей час працював лише на сонячній електростанції й акумуляторах, а заряд батарей під час 21,5-годинного відключення знизився лише на 25 %.
За висновком фахівців, це свідчить про достатню ємність системи для забезпечення роботи об’єкта під час тривалого відключення зовнішнього електропостачання.
Також цей приклад показує принципову різницю між мережевою та гібридною СЕС. Мережева станція працює за наявності зовнішньої електромережі та припиняє роботу під час її відключення. Гібридна ж система додатково має акумулятори, які накопичують електроенергію і можуть забезпечувати живлення об’єкта під час блекауту.
«Тому для критичної інфраструктури важливо не просто встановити сонячні панелі. Потрібно визначити, які навантаження мають залишатися під час відключення, якою має бути потужність СЕС та якої ємності потребує система накопичення», – наголошують фахівці.
Що показали фактичні результати генерації
Окрім надійності електропостачання, дослідження «ІНТЕНКО» дозволило оцінити фактичні результати генерації.
Зокрема, станом на лютий 2026 року усі СЕС, дані яких уже були інтегровані в систему моніторингу, з моменту встановлення виробили 3,63 млн кВт·год електроенергії. За розрахунками дослідників, це відповідає скороченню близько 1130 тонн викидів CO₂ (розрахунок зроблено із застосуванням коефіцієнта 0,316 кг CO₂ на кВт·год відповідно до національних нормативів).
Водночас цей показник не охоплює повний результат роботи всіх встановлених станцій. Частина СЕС на момент аналізу ще перебувала на етапі підключення до інтегрованої системи моніторингу.
Що можна зробити ефективніше
Спираючись на цей досвід, фахівці, які проводили дослідження, сформулювали кілька рекомендацій.
Так, аналіз показав, що на частині об’єктів сонячна електростанція в години максимальної інсоляції виробляє більше електроенергії, ніж об’єкт споживає в цей момент. Тож замість того щоб втрачати цей надлишок, його можна накопичувати та використовувати пізніше, зокрема у вечірні години.
Для цього важливо правильно налаштовувати режими заряджання та розряджання акумуляторів відповідно до реального графіка споживання. Моніторинг має охоплювати не лише виробництво СЕС, а й загальне споживання об’єкта. Тільки так можна побачити, коли сонячна генерація покриває потреби, а коли виникають надлишки або дефіцит.
Для об’єктів, де використовуються електронагрівачі для гарячого водопостачання, дослідники також рекомендують розглядати теплоакумулятори. Такий спосіб накопичення енергії може бути дешевшим за електричні акумулятори та дозволяє використовувати надлишкову сонячну генерацію для нагрівання води.
Окремо у звіті звертають увагу на можливість враховувати погодинні ціни на електроенергію. За наявності відповідного обліку та технічних можливостей об’єкт може переносити частину споживання з дорогих годин на дешевші, а режими роботи накопичувачів налаштовувати відповідно до цієї різниці.
Що варто врахувати громадам, які планують встановлювати СЕС
Окремо досвід реалізованих «Екоклубом» проєктів дозволив сформувати практичні рекомендації для громад і підприємств.
По-перше, починати реалізацію проєкта потрібно з аналізу фактичного споживання. До проєктування СЕС потрібно оцінити помісячні та погодинні потреби об’єкта, схеми підключення та обліку. Це допомагає правильно визначити потужність станції та уникнути ситуації, коли значна частина виробленої електроенергії залишається невикористаною.
По-друге, якщо важлива робота під час відключень, необхідно розглядати гібридну систему. У звіті рекомендують надавати перевагу гібридним СЕС, оскільки вони не лише зменшують споживання з мережі, а й підвищують надійність електропостачання.
По-третє, потрібно передбачати моніторинг ще на етапі проєктування. Важливо відстежувати одночасно генерацію СЕС та споживання об’єкта, щоб бачити реальну ефективність системи і за потреби змінювати режими її роботи.
Ну і, нарешті, необхідно навчати персонал. Працівники, відповідальні за СЕС, мають розуміти принципи роботи обладнання, контролювати його показники та вміти виконувати базові налаштування.
«Екоклуб» враховуватиме усі висновки та рекомендації фахівців «ІНТЕНКО» у подальшій роботі з сонячною генерацією. Адже для критичної інфраструктури СЕС – це вже не лише спосіб виробляти електроенергію з відновлюваного джерела. За правильного проєктування, накопичення та управління споживанням вона може стати одним з інструментів енергетичної стійкості громад, зокрема під час тривалих відключень зовнішньої мережі.
Читати повне дослідження: