Ядерний тероризм росії: захоплення ЧАЕС

Ядерний тероризм росії: захоплення ЧАЕС

Із початку повномасштабного вторгнення росії в Україну війська країни-окупантки захопили Чорнобильську атомну електростанцію. Українських нацгвардійців, які охороняли об’єкт, взяли у полон. Під тиском окупантів інженери та технічний персонал ЧАЕС працював беззмінно більше 600 годин. Унаслідок обстрілів на Чорнобильській АЕС електропостачання, від якого живилися всі атомні об’єкти станції разом із Сховищем відпрацьованого ядерного палива мокрого типу, переривали кілька разів. Україна кілька разів опинялася на межі нової ядерної катастрофи. 

У цьому матеріалі про захоплення Чорнобильської АЕС розповідаємо про потенційні наслідки для людства ядерного тероризму росії, в чому саме полягала небезпека та хто відповідальний за контроль безпеки ядерних об’єктів в Україні.

У чому була небезпека?

24 лютого прем’єр-міністр Дмитро Шмигаль повідомив, що російські війська захопили Чорнобильську АЕС. Окрім усіх об’єктів станції, російські збройні угрупування також контролювали всю територію Зони відчуження. 9 березня у НАЕК “Енергоатом” повідомили, що місто-супутник ЧАЕС Славутич та сама станція повністю знеструмлені. 

Електропостачання потрібне для охолодження сховища відпрацьованого ядерного палива, у якому зберігається близько 20 тисяч відпрацьованих тепловидільних збірок (набір тепловидільних елементів, які використовують як паливо атомних електростанцій) з трьох реакторів ЧАЕС:

“Вони зберігаються у “басейнах” під шаром води, оскільки ще довгий час після занурення виділяють тепло. Для відведення залишкового тепла та охолодження збірок, необхідна стабільна і безперервна робота водяних насосів, які подають воду та змушують її циркулювати. Якщо ж насоси не працюватимуть, то температура в басейні зростатиме, вода почне нагріватися і випаровуватися. У результаті це може призвести до руйнування збірок і витоку радіації”, – говорить координаторка проєктів Екоклубу Ольга Лящук. 

Оскільки на ЧАЕС внаслідок обстрілів електропостачання переривалося декілька разів, тривалий час безпека залежала лише від безперервної роботи дизель-генераторів. Палива на їхню безперервну роботу залишалося лише на 48 годин.

Якщо робота генераторів припиниться, критична температура у сховищі Чорнобильської АЕС може бути досягнута за сім діб, повідомив очільник НАЕК “Енергоатом” Петро Котін. Відтак виникне загроза витоку радіації, що може призвести до гострого летального місцевого опромінення та до довготермінових летальних доз опромінення у радіусі декількох кілометрів від місця аварії. 

Навіть незначне підвищення температури (що дозволить зрости температурі води у басейні до 40 градусів) може викликати збої в роботі контрольно-вимірюваних приладів. Відтак персоналу буде складно оцінити стан сховища відпрацьованого ядерного палива.

Щоб забезпечити роботу генераторів та запобігти катастрофі, працівники ЧАЕС крали паливо в окупантів, пише видання ВВС. Тривалий час відновлення електроживлення залежало від припинення бойових дій у Зоні відчуження, тож лише опісля обстрілів працівники Укренерго кілька разів відновлювали роботу лінії електропередач.

Сховище відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС. Фото: Міненергетики.

Серед інших небезпек під час захоплення станції – безперервна робота працівників (більше 600 годин), які намагалися зберегти контроль за техобслуговуванням станції. Офіс генерального прокурора України повідомляє, що російські загарбники змусили персонал безперервно виконувати службові обов’язки, без можливості вільно пересуватися територією. Також був обмежений доступ до отримання медичної допомоги. Втома та тиск на персонал станції могли призвести до помилок у їхній роботі:

“Вони хотіли знати, як управляється об’єкт. Вони хотіли отримати інформацію про всі процедури, документи та операції. Мені було страшно, тому що допити були постійними, іноді із застосуванням сили”, – розповів у коментарі для ВВС начальник відділу радіаційної безпеки станції Олександр Лобада.

Перебуваючи під тиском, персонал розумів загрози остаточного відключення електропостачання. Це могло призвести до втрати контролю за всіма автоматизованими системами безпеки. Також не працювала би система пожежогасіння та вентиляція, що могло призвести до зростання дози опромінення персоналу. 

Складнощів додавало те, що захопленою опинилася нічна зміна працівників. Це добре, з огляду на те, що, порівняно з денною зміною, кількість працівників менша, відповідно менше людей опинилося в полоні. Проте на працівників нічної зміни навантаження збільшилося, адже їм довелося виконувати роботи денної зміни також. У полоненого персоналу фізично не було змоги проводити всі роботи в необхідному обсязі, переважно на самій станції. До прикладу, виконувати роботи зі стабілізації Саркофагу під Новим безпечним конфайментом, чи відвідувати сховища відпрацьованого ядерного палива вони не могли.”, розповідає координаторка проєктів Екоклубу Ольга Лящук. 

 Уперше часткову ротацію персоналу вдалося провести лише на 26-ий день війни. Їх змінили працівники-добровольці: катер компанії “Енергоатом” доставив річкою Прип’ять 49 працівників і забрав звідти 51. 

Яка ситуація на ЧАЕС зараз?

Територію ЧАЕС російські війська покинули 31 березня, забравши із собою нацгвардійців, яких тримали у полоні. Наразі станція працює у штатному режимі: як об’єкт “Укриття”, так і сховище відпрацьованого ядерного палива, яке було двічі знеструмлене внаслідок пошкодження ліній електропередач. 

Під час візиту на ЧАЕС 10 квітня керівник НАК “Енергоатом” Петро Котін повідомив, що критичне обладнання Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива не пошкодили. 

 Натомість окупанти розграбували та знищили Центральну аналітичну лабораторію у Чорнобилі, вартість якої – 6 млн євро. Про це 22 березня повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. У лабораторії проводили дослідження проб радіоактивних відходів із Чорнобильської зони відчуження за фізичними, хімічними та радіаційними показниками:


“На базі лабораторії знаходились високоактивні проби та зразки радіонуклідів, які сьогодні в руках ворога, чим, сподіваємось, він нашкодить собі, а не цивілізованому світу”, – повідомляють у пресслужбі Агенства.

Російські загарбники також знищили багаторічний архів ЧАЕС, а частину документів викинули у смітник, повідомив голова Громадської ради при Державному агентстві з управління Зоною відчуження Олександр Сирота.

Прямий зв’язок між Чорнобильською АЕС та Міжнародним агентством з атомної енергетики (МАГАТЕ) відновили 20 квітня. Місія експертів планує відвідати ЧАЕС наприкінці квітня, до роковин трагедії 1986 року, щоб «провести оцінку ядерної безпеки та радіологічного захисту, доставити важливе обладнання та відремонтувати системи дистанційного моніторингу».

Хто повинен контролювати ядерну безпеку?

Встановлює стандарти ядерної безпеки і захисту довкілля та надає країнам-членам технічну допомогу МАГАТЕ. До складу Агентства входять 164 країни-члени. МАГАТЕ входить до загальної системи міжнародних організацій ООН, із якою має угоду від 1959 року.

9 березня Україна проінформувала МАГАТЕ про від’єднання сховища відпрацьованого палива від електропостачання. Натомість у своїй заяві Агенство повідомило, що не бачить критичного впливу на безпеку після знеструмлення всіх об’єктів Чорнобильської атомної електростанції:

“Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ця подія порушує ключовий принцип безпеки у забезпеченні безперебійного енергопостачання, проте у цьому випадку МАГАТЕ не вважає ситуацію критичною”, – повідомили на офіційній сторінці у твіттері МАГАТЕ. 

Де дивитися інформацію про радіаційний рівень?

Інформацію про радіаційний рівень можна дізнатися на сайті Saveecobot – це онлайн-система, яка також щогодини оновлює інформацію про рівень забруднення повітря, зокрема вміст у ньому шкідливих речовин.

Інформацію про радіаційний рівень на Рівненщині публікує Рівненський обласний центр з гідрометеорології на офіційній сторінці у фейсбуці.


У наступній статті із циклу про “Ядерний тероризм росії” Екоклуб розкаже про захоплення Запорізької АЕС та яка небезпека чатує на світ, якщо російські війська не покинуть ядерний об’єкт.

Головне фото: chornobyl.com.ua

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.

Контактна інформація

Адреса:
33014, м. Рівне, вул. Степана Бандери 41, оф. 95