Росія обходить санкції із допомогою тіньового флоту: як це впливає на довкілля – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

Росія обходить санкції із допомогою тіньового флоту: як це впливає на довкілля

Росія обходить санкції із допомогою тіньового флоту: як це впливає на довкілля

Посилення санкцій на закупівлю російських енергоносіїв необхідні для припинення війни в Україні.  Зараз росія обходить обмеження, часто у незаконний та небезпечний для людей і довкілля спосіб.  

Також залежність світових країн від російського викопного палива сповільнює розвиток відновлюваних джерел енергії та посилює кліматичну кризу.

Чому важливо стежити за дотриманням санкцій та як на це вплинути?

У чому проблема

Росія входить до трійки найбільших виробників нафти у світі. Станом на 2021 рік експорт нафти й газу становив 45% усього бюджету країни. За час відкритої війни країни світу заплатили росії понад 602 мільярдів євро за купівлю викопних видів палива. Це дозволяє країні-агресорці продовжувати війнупроти українського народу, руйнувати міста та шкодити довкіллю.Збитки інфраструктурі України у ході війни складають понад 140 мільярдів євро. Довкіллю – понад 54 мільярди євро.

Як росія обходить санкції за допомогою тіньового експорту

Експорт російської нафти морем зріс у 2023 році. Наприкінці року країна входила до п’ятірки найбільших постачальників нафти у світі.

У середині 2023 року Європейський союз (ЄС) заборонив ввезення російської нафти морем. Попри це, росія продовжує постачати нафту і нафтопродукти у значних обсягах, зокрема, у країни ЄС. Експортують переважно через Балтійське та Чорне моря, через територіальні води Естонії, Фінляндії, Данії, Німеччини, Франції, Норвегії, Греції, Мальти та Великої Британії.

Російські постачальники енергоресурсів, переважно державна «Роснафта», використовують для перевезення тіньові флоти. Це судна, зареєстровані у країнах, що не приєдналися до санкцій проти Кремля. Такі флоти здебільшого складаються із застарілих та списаних танкерів. Кількість танкерів тіньового флоту росії – близько 2000 суден.

Як тіньовий експорт нафти шкодить людям та довкіллю

Судна часто вимикають систему ідентифікації, щоб лишатися непомітними. Ця система допомагає уникнути зіткнень. Під час зіткнень та аварій нафта потрапляє у море. Окрім того, часто спостерігають перекачування у морі нафти з одного судна на інше (ship-to-ship transfers, STS), що супроводжується розливом нафти. Застарілі судна зазвичай працюють без відповідного страхування та регулярного технічного огляду, тож мають вищий ризик затоплення. Минулоріч поблизу берегів Філіппін затонув застарілий нафтовий танкер із п’ятьма тисячами барелів нафти на борту, які вилилися у відкрите море. Понад 200 000 людей на Філіппінах постраждали від розливів нафти, тисячі рибалок зазнали загрози для існування, оскільки не могли місяцями ловити рибу.
Департамент навколишнього середовища Філіппін повідомив, що постраждало більше 5 тисяч гектарів морського середовища, включаючи більше 2 тисяч гектарів коралів та пошкоджено сім морських охоронюваних територій.

Подібний випадок трапився у травні того ж року: 27-річний танкер (термін експлуатації нафтового танкера становить 20-25 років), місткістю 700 тисяч барелів, вибухнув і затонув біля узбережжя Малайзії.

Як вплинути

Щоб зменшити прибутки росії від продажу викопного палива, передусім необхідно:

– Увести ембарго на всю російську нафту та нафтопродукти.

– Стежити за дотриманням наявних санкцій.

– Провести публічне обговорення впливу російської торгівлі нафтою на довкілля.

– Впровадити заходи для захисту морських екосистем.

– Поширити відкритий лист-звернення Екоклубу до лідерів країн Заходу.

«Має бути широка громадська дискусія щодо наслідків від російської торгівлі нафтою. На жаль, саме моря та океани нашої планети мають найбільшу кількість проблем із забрудненням. Це не можна ігнорувати, проблеми слід вирішувати негайно. Росія має понести відповідальність не лише за масштабне знищення екосистем України, але й шкоду водним екосистемам», – говорить Наталія Литвин, координаторка проєктів ГО «Екоклуб».

Фото: Aljazeera

Стаття підготовлена в рамках проекту “Моніторинг та просування санкцій проти російських енергоносіїв” за підтримки Grassroots Foundation.