Із вересня 2021 року Офіс президента України просуває ідею проведення зимових Олімпійських ігор 2030 в Україні. Цей намір Володимир Зеленський вперше озвучив під час зустрічі із главою Міжнародного олімпійського комітету Томасом Бахом. Та чи готова Україна сьогодні до такого масштабного заходу? В експертів та української громадськості доцільність цієї ідеї викликає сумніви та тривогу. Проведення Олімпіади – дороговартісна подія, що може призвести до економічної кризи в країні, а також порушить унікальні екосистеми Свидовця та Боржави – неторканих частин українських Карпат, де і планують збудувати масштабний туристичний комплекс.
Ризики для довкілля
На початку жовтня понад 30 українських громадських організацій, що працюють у сферах захисту природи та туризму, звернулися із відкритим листом до Міжнародного олімпійського комітету. Активісти стурбовані тим, що масштабні будівельні проекти, заплановані в Карпатах, можуть безповоротно пошкодити одну з останніх справді видатних диких областей Європи, включно із зонами, що охороняються ЮНЕСКО як всесвітня спадщина.
“Український уряд використовує розмови про проведення потенційних зимових олімпійських ігор, щоб виправдати надзвичайно руйнівні проекти, пов’язані з олігархами, які несуть значні ризики знищення природного середовища та розвитку корупції”, – йдеться у листі. “Ці проекти жодним чином не слідують принципам сталого розвитку. Вони безумовно не відповідають ідеалам Олімпійських ігор”, – наголошують активісти.
Загрози, пов’язані із будівництвом:
- Усі області, про які йде мова, знаходяться нижче 2000 м над рівнем моря, що робить їх не придатними для олімпійських ігор у період зміни клімату.
- Плановані мега курорти на масивах Свидовець та Боржава не спираються на існуючі інфраструктуру та громади. Натомість, їх планують побудувати серед в основному незайманих ландшафтів у крихкій гірській екосистемі.
- Десятки зникаючих видів рослин і тварин мешкають на цих територіях видатного біорізноманіття, включаючи велику кількість ендемічних видів.
- Уже сьогодні забезпечення достатньої кількості води є питанням, яке викликає велику стурбованість у регіоні. Справедливе та збалансоване управління водними ресурсами може бути причиною значного конфлікту з місцевими громадами зважаючи на значне очікувано споживання води курортними комплексами.
Стічні води Буковелю на сьогодні потрапляють без очищення в місцеву річку. Приблизно 5000 тонн стічних вод, що вироблятимуться щодня цим курортом, можуть мати катастрофічні наслідки. Це неминуче матиме значний транскордонний вплив на навколишнє середовище.
- В очікуванні курортних проектів та зростаючих цін на землю, місцеві високопосадовці та політично пов’язані особи уже розпочали незаконні привласнення земельних ділянок в запланованих курортних зонах.
- У контексті поточних планів курортного комплексу Свидовець у районі Ясіня, Україна не виконує протоколи ООН такі як Орхуська конвенція та Конвенція Еспо. У березні 2019 року Секретаріат конвенції Еспо відкрив справу з цього питання за скаргою Угорщини. До сьогодні Україна не змогла 2 офіційно відповісти на питання, поставлені Угорщиною щодо планів курорту Свидовець.
Економічна доцільність
Зважаючи на те, що сьогодні на Свидовці та Боржаві відсутня будь-яка інфраструктура, будівництво туристичного комплексу має бути масштабним: планується збудувати понад 60 готелів, 120 ресторанів, 33 гірськолижні підйомники, 230 км трас, кілька торгових, медичних та фітнес-центрів, а також банки, багатоповерхові паркінги та навіть злітно-посадкову смугу. Тут розраховують приймати до 28 000 туристів щодня.
Все це потребує чималого фінансування. BBC дослідило, скільки може коштувати проведення Олімпійських ігор в Україні. Адже радник Офісу Президента Михайло Подоляк раніше заявляв, що внесків інвесторів та грошей України та інвесторів для підготовки до Олімпіади вистачить стовідсотково.
Журналісти з’ясували, що за дослідженнями 2020 року, проведення Олімпіади в середньому коштує 12 мільярдів доларів, і це без витрат на інфраструктуру і готелі.
Разом із тим важко оцінити кінцеву вартість, вона може зростати. Так, передбачалося, що зимова Олімпіада в Кореї у 2018 році коштуватиме 7 мільярдів доларів, а вийшло – 13 мільярдів. Загалом кожна Олімпіада з 1960-х років коштувала більше, аніж планували на початку, каже професор Джулз Бойкофф з Тихоокеанського університету в штаті Орегон.
Олімпіада 2004 року в Греції послабила економіку країни і поглибила її фінансово-економічну кризу. Уряд країни підрахував, що витратив 11 мільярдів доларів на організацію ігор. Однак, ця сума не враховує витрат на нову систему метро та новий аеропорт в Афінах, а також розширення доріг.
Враховуючи зміну клімату та зниження інтересу у світі до Олімпіади, життєздатність проекту дуже сумнівна.
Окрім того, будівництво курорту пов’язують з особами, які мають дуже сумнівну репутацію у сфері врядування та дотримання належних процедур.
Враховуючи усе перелічене, Екоклуб підтримує активістів, що засуджують ідею проведення зимової Олімпіади та будівництва курортного комплексу на Свидовці та Боржаві, що подається українцям як спробу зробити Україну “східноєвропейськими Альпами”. Неторкана природа та багате біорізноманіття – безцінний спадок, який ми отримали та на який мають право наступні покоління українців.