На карті Львівщини Пустомити вирізняються не лише розташуванням, а й амбітним баченням сталого майбутнього. Місцева влада активно шукає рішення, що покращують якість життя пустомитчан, і впроваджує нові підходи до енергоефективності та протидії зміні клімату. Одним із таких кроків стала участь у конкурсі Екоклубу “Посилення кліматичних дій в українських громадах”.
Серед багатьох заявників саме Пустомити стали однією з десятьох громад, які отримують експертну підтримку. У результаті цієї співпраці тут розробляють фінансовий інструмент, щоб встановити сонячні електростанції у комунальних установах. А ще вони можуть позмагатися за отримання 10 тисяч євро на втілення інструменту.
Чому громада робить ставку на сонце? Які переваги це дасть її жителям? Про це ми поспілкувалися з Андрієм Пелехатим, заступником Пустомитівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
– Андрію, розкажіть, будь ласка, кілька слів про вашу громаду.
Наша громада налічує понад 15 тисяч мешканців і складається з 10 населених пунктів. Центром є місто Пустомити, де проживає орієнтовно 9 500 осіб, а також дев’ять сільських населених пунктів. Маємо два старостинські округи — Семенівський та Містківський. Основні доходи громади від підприємницької діяльності: зокрема, працює завод з виробництва олії та компанія, що виготовляє металопластикові вироби.
Наші пріоритети на найближчі роки — турбота про довкілля, підвищення енергоефективності та розвиток освіти. Також значну частину коштів міського бюджету ми спрямовуємо на підтримку наших військових, які боронять країну.
– Які енергетичні виклики зараз має громада?
Війна показала, що ми не можемо бути впевненими у щоденному постачанні енергоносіїв. Тому ми поставили перед собою амбітну мету: термомодернізувати будівлі та досягти енергетичної автономії.
Зараз працюємо над залученням кредиту від Європейського інвестиційного банку для термомодернізації трьох об’єктів: лікарні, поліклініки та Містковицького ліцею. Проєктно-кошторисну документацію розробляємо за грантові кошти, невдовзі підпишемо договір, і вже наступного року плануємо розпочати роботи.
Ще один важливий напрям — встановлення сонячних електростанцій і теплових насосів для об’єктів соціальної інфраструктури.
– Чи є в громади система енергоменеджменту? Які результати вона дає?
Система енергоменеджменту у громаді працює вже два роки. Вона дала нам чітке розуміння рівня споживання енергоресурсів і необхідність у термомодернізації. Це стало поштовхом до пошуку фінансових інструментів, і ми обрали кредит ЄІБ, який дозволяє комплексно реалізувати всі заходи.
Також ми перемогли в іншому проєкті, що передбачає часткову заміну водопровідних мереж, будівництво каналізацій та встановлення СЕС. Уже розроблено проєкт на встановлення сонячної електростанції на очисних спорудах. Після термомодернізації плануємо роботи в лікарні, поліклініці та дитячих садочках.
Для чого плануєте встановлювати СЕС на дошкільних закладах?
Відновлювані джерела енергії плануємо втілювати саме для дитячих садків. Наприклад, в одному із них є великий басейн — для його обігріву плануємо встановити тепловий насос. Завдяки цьому басейн працюватиме і в опалювальний сезон.
Який фінансовий інструмент ви зараз розробляєте? І навіщо він вашій громаді?
Наша мета — встановлювати сонячні електростанції на комунальних закладах і використовувати зекономлені кошти для реалізації нових проєктів. Принцип простий: одна СЕС забезпечує економію — ці кошти спрямовуємо на наступну станцію. Таким чином ми зможемо поступово встановлювати все більше СЕС і не звертатися щоразу до депутатів за фінансуванням. Також у перспективі хочемо встановлювати теплові насоси.
Цей інструмент розробимо виключно для комунальних установ. Не для бізнесу і не для приватних осіб. Приватні підприємства вже зараз активно допомагають громаді, і після консультацій з ними ми вирішили, що цей інструмент має підтримувати саме комунальну інфраструктуру.
Чи плануєте в майбутньому підтримку для ОСББ?
Так, ми готові покривати відсотки за «теплими кредитами», якщо жителі братимуть їх, щоб встановлювати сонячні електростанції.
Ми активно співпрацюємо з ОСББ і заохочуємо їх до термомодернізації та використання відновлюваних джерел енергії. Це важливий крок до енергетичної стабільності, суттєвої економії коштів і покращення добробуту мешканців будинків.
Уже запрошували представників громад, де ОСББ активно користуються програмами Фонду енергоефективності, аби вони поділилися своїм досвідом. Сподіваємося, це надихне й наші ОСББ на зміни.
Які плани щодо залучення донорів або інвесторів для масштабування змін?
Ми відкриті до ЕСКО-контрактів. Наразі шукаємо фінансування для встановлення СЕС на очисних спорудах. За нашими розрахунками, такий проєкт швидко окупиться.
Також ведемо перемовини з різними донорами щодо встановлення сонячних панелей і теплових насосів. Європейський інвестиційний банк може надати 300 тисяч євро грантової допомоги. Якщо отримаємо додаткову підтримку, зможемо повністю забезпечити лікарню та поліклініку теплом і електроенергією, зробивши їх незалежними від зовнішніх мереж.
Звідки у вас така мотивація та ініціатива змінювати громаду?
Наша громада є підписантом ініціативи «Угода мерів» від Європейської комісії. Ми маємо можливість переймати досвід інших громад та впроваджувати найкращі практики. Почали планувати на кілька років наперед як це роблять європейські муніципалітети.
Наприклад, участь у проєкті ЄІБ ми розпочали ще у 2023 році. Пройшло півтора року,і лише через два з половиною роки з моменту подачі заявки ми зможемо розпочати роботи. Але результат того вартий — повна термомодернізація трьох будівель у громаді. Тож довіряймо процесу.
Як це вплине на енергетичну стійкість громади?
За нашими підрахунками, термомодернізація лікарні та поліклініки дозволить зекономити до 40% енергоресурсів. У грошовому еквіваленті — це орієнтовно 2 мільйони гривень на рік. Хоч кошти кредитні, але завдяки економії зможемо їх швидко повернути, а надалі інвестувати зекономлене в інші енергоефективні проєкти.
Проєкт підтримується програмою малих грантів ІКІ, яка є частиною ініціативи з захисту клімату (IKI). IKI Small Grants фінансується Федеральним міністерством економіки та захисту клімату (BMWK) та Федеральним міністерством охорони навколишнього середовища (АА) та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
