Рівненська міська територіальна громада запровадила два фінансові інструменти, які допомагають бізнесу та жителям інвестувати у відновлювані джерела енергії (ВДЕ) . Підприємства можуть отримати компенсацію частини витрат на встановлення сонячних електростанцій, а власники домогосподарств – компенсацію відсотків за кредитами. Перший результат є доволі успішним: місцеве підприємство отримало 1 млн грн компенсації на проєкт вартістю понад 5 млн грн.
До Рівненської громади входять місто Рівне та селище Квасилів, де проживає близько 250 тисяч людей. Тут працюють підприємства різних галузей, активно розвивається малий і середній бізнес, а громада вже багато років впроваджує енергоефективні рішення та співпрацює з міжнародними партнерами, зокрема в межах програми NetZeroCities.
Чому в громаді вирішили запровадити власні фінансові інструменти підтримки, як вони працюють і які результати вже вдалося отримати — розповідає Артем Ганущак, заступник Рівненського міського голови.
Шлях до сталого розвитку
«Головним капіталом громади я вважаю людей. Це активні мешканці, молодь, студенти, висококваліфіковані фахівці, підприємці та громадські організації, які готові долучатися до розвитку міста та впроваджень сучасних рішень», – каже Артем Ганущак.
Громада системно працює над питаннями сталого розвитку вже понад десять років. Початком стало приєднання Рівного у 2012 році до європейської ініціативи «Угода мерів». Після цього громада розробила План дій сталого енергетичного розвитку до 2020 року і взяла на себе зобов’язання скоротити викиди CO₂ щонайменше на 20% порівняно з 2010 роком.
Станом на 1 січня 2021 року викиди вдалося скоротити на 23,2%, перевищивши заплановане. На втілення заходів громада залучила понад 1 млрд грн із різних джерел фінансування (кошти місцевого бюджету, міжнародна технічна допомога, кредитні ресурс та інвестиції підприємств).
У 2021 році громада приєдналася до оновленої «Угоди мерів щодо клімату та енергії» та розробила План дій сталого енергетичного розвитку і клімату до 2030 року. У 2023 році Рівне стало учасником європейської програми NetZeroCities. Водночас громада розробляла нову Стратегію розвитку до 2027 року, врахувавши у ній цілі сталого розвитку та кліматичної політики.
Виклики в енергетичній сфері
Серед головних викликів громада називає зношеність теплових та електричних мереж, залежність від традиційних енергоносіїв і високе енергоспоживання будівель. Після початку повномасштабної війни особливого значення набули питання енергетичної безпеки: масовані атаки на інфраструктуру показали потребу в резервному живленні, когенераційних установках і розподіленої генерації.
«Сталий розвиток – не окремий проєкт чи документ. Це комплексна політика, яка охоплює енергоефективність, розвиток відновлюваної енергетики, цифровізацію, підтримку підприємництва та підвищення якості життя мешканців», – пояснює Артем Ганущак.
Енергоменеджмент і стратегічні документи
Підрозділ з енергоменеджменту у громаді створили ще у 2014 році, а з 2015-го в усіх бюджетних установах запровадили щоденний моніторинг споживання енергоресурсів. Уже протягом першого року вдалося скоротити споживання води на 5,7%, теплової енергії – на 4,7%, а економія бюджетних коштів становила майже 4 млн грн.
Сьогодні дані збираються в муніципальній інформаційній системі енергоменеджменту PROFIT, яка дозволяє відстежувати споживання в режимі реального часу. Політику підтримують стратегічні документи громади, такі як: Стратегія розвитку до 2027 року, План дій сталого енергетичного розвитку і клімату до 2030 року (ПДСЕРК) та Муніципальний енергетичний план, який передбачає підвищення енергоефективності на 28,7% і збільшення частки відновлюваних джерел до 27%.
Чому виникла потреба у фінансових інструментах
Головним бар’єром для мешканців та бізнесу громада називає не брак бажання, а обмежені фінансові можливості: високу вартість обладнання, брак інформації про програми підтримки та воєнні ризики для підприємств.
«Ми зрозуміли, що досягти визначених цілей лише за рахунок модернізації комунальної інфраструктури неможливо. До цього процесу необхідно було залучити бізнес і мешканців громади, адже вони є безпосередніми учасниками енергетичного переходу», – розповідає Артем Ганущак.
Які фінансові інструменти створила громада
Зараз у громаді діють два взаємодоповнюючі інструменти. Перший — у межах Програми розвитку малого і середнього підприємництва на 2025–2027 роки — передбачає часткову компенсацію витрат бізнесу на обладнання для виробництва електроенергії з відновлюваних джерел. Це безповоротна підтримка розміром до 30% сплачених підприємством податків за попередній рік, але не більше фактичних витрат: максимум 1 млн грн, а для проєктів із системами накопичення енергії — до 2 млн грн.
Другий інструмент — Програма підтримки енергонезалежності фізичних осіб на 2025–2027 роки зʼявилася внаслідок участі у проєкті “Посилення кліматичних дій в українських громадах”. Вона компенсує 10% суми кредиту (не більше 48 тис. грн) власникам домогосподарств, які встановлюють генеруючі установки потужністю від 1 до 10 кВт з гібридними інверторами та системами накопичення енергії.
«Особливість Програми в тому, що вона доповнює державний механізм підтримки, а не дублює його», – зазначає Артем Ганущак.
Фінансова підтримка в обох механізмах надається лише після фактичної реалізації проєкту – це забезпечує прозорість використання бюджетних коштів. Адмініструє програми Департамент економічного розвитку Рівненської міської ради, а рішення про компенсацію ухвалює конкурсна комісія за участю депутатів, представників бізнесу та профільних установ.
Партнерство та плани на масштабування
Громада співпрацює з місцевим бізнесом, банківськими установами та міжнародними партнерами — GIZ, NEFCO, NetZeroCities, EBRD, EIB, а також бере участь у програмах LIFE та Interreg Europe. Програма підтримки домогосподарств побудована так, щоб доповнювати державне кредитування банківською та муніципальною підтримкою.
«Я переконаний, що найбільш успішними є ті громади, які не очікують виключно зовнішньої допомоги, а демонструють власну ініціативу та готовність інвестувати у свій розвиток», – каже Артем Ганущак.
Перший результат
Першим отримувачем підтримки став ФОП, що виробляє морозиво та заморожені напівфабрикати і як зазначають у громаді, цей приклад повністю підтвердив правильність обраного підходу . Підприємство встановило сонячну електростанцію потужністю 352 кВт вартістю понад 5,3 млн грн, а громада компенсувала 1 млн грн витрат на обладнання. Сьогодні підприємство забезпечує близько 62% власних потреб в електроенергії за рахунок сонячної генерації.
«Один мільйон гривень відшкодування став додатковим стимулом для реалізації проєкту вартістю понад п’ять мільйонів гривень. Саме в цьому полягає цінність таких фінансових інструментів», – підсумовує Артем Ганущак.
Програма для фізичних осіб також перейшла від розроблення до практичного впровадження: між Департаментом економічного розвитку та уповноваженим банком укладено договір про співпрацю, і перші мешканці вже отримали кредити на встановлення сонячних електростанцій.
«Поки що програма лише починає працювати, тому про конкретні результати говорити рано. Ми сподіваємося, що вона мотивуватиме мешканців встановлювати власні джерела генерації, а громада поступово збільшуватиме частку відновлюваної енергії»», – зазначає Артем Ганущак.
Що порадите іншим громадам
У Рівному радять насамперед чітко визначити проблему, яку має вирішити фінансовий інструмент, цільову аудиторію та реальні можливості місцевого бюджету. Не менш важливо передбачити прозорий порядок участі, зрозумілі критерії відбору та якісний інформаційний супровід – навіть найкращий інструмент не спрацює, якщо про нього не знатимуть потенційні учасники.
Окрему увагу варто приділити партнерству з банками, а також не обмежуватися одним напрямом підтримки — найбільший ефект дає комплексний підхід для різних категорій отримувачів.
«Фінансовий інструмент не повинен бути самоціллю. Він має стати частиною довгострокової стратегії розвитку громади, спрямованої на підвищення енергетичної незалежності, підтримку місцевої економіки та зміцнення стійкості до сучасних викликів», – підсумовує Артем Ганущак.
Досвід Рівненської громади показує, що навіть відносно невелика фінансова підтримка може стати поштовхом до реалізації значно більших інвестиційних проєктів. Саме тому тут впевнені, що майбутнє українських громад — за системним підходом, стратегічним плануванням, партнерством і спільною відповідальністю за енергетичне майбутнє.
Проєкт підтримується програмою малих грантів ІКІ, яка є частиною ініціативи з захисту клімату (IKI). IKI Small Grants фінансується Федеральним міністерством довкілля, захисту клімату, охорони природи та ядерної безпеки Німеччини (BMUKN) та Федеральним міністерством охорони навколишнього середовища (АА) та реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.
