Плани дій сталого енергетичного розвитку та клімату: типові помилки та кращі приклади

У 2021-2022 роках ГО «Екоклуб» у межах проєкту «Запровадження діалогу ЦОВ та ОМС у питаннях скорочення викидів» провів дослідження «Амбітності планів дій сталого енергетичного розвитку/та клімату українських громад» (презентація дослідження відбудеться 28.09). 

Під час аналізу запланованих заходів у сфері відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у громадах експерти переглянули 75 документів Планів дій сталого енергетичного розвитку (ПДСЕР) та 100 документів Планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК), які були розроблені мінуципалітетами станом на липень 2022 року та знаходилися у відкритому доступі.

Оскільки дослідження включає аналіз заходів у сфері ВДЕ, це дозволило визначити сумарні обсяги збільшення виробництва відновлюваної енергії (за умови виконання запланованих у ПДСЕРК заходів) та відповідне сумарне скорочення викидів вуглекислого газу завдяки збільшенню енергії з відновлюваних джерел. Подібні дослідження в Україні ще не проводили.

Оскільки експерт, який постійно працює з ПДСЕРК, не може не звертати увагу на якість та повноту документів, які він розглядає, то ще одним результатом цього дослідження стала загальна оцінка наповненості та якості ПДСЕР/К.

У цій статті ми розглядаємо кращі приклади ПДСЕРК та типові помилки під час написання. 

Чому це важливо 

Станом на вересень 2022 року більшість підписантів Угоди мерів вже розробили Плани дій, відповідно до взятих на себе зобов’язань. Однак ПДСЕРК – це не просто одноразово складений документ. Це робочий документ, який потрібно використовувати і під час планування дій у сфері енергоефективності та адаптації до зміни клімату, і під час розроблення окремих проєктів задля виконання загальної стратегії громади.

Згідно з правилами Угоди Мерів, що два роки муніципалітети складають моніторингові звіти, під час яких можливо внести зміни до ПДСЕРК. Це дозволить покращити роботу у впровадженні заходів з енергоефективності та адаптації до змін клімату протягом наступних років.

Відкрите російське вторгнення на територію України спричинило руйнування будівель житлової та комунальної інфраструктур на територіях кількох областей, тож планування попереджувальних дій та заходів з відновлення будівель, котелень, іншої критичної інфраструктури дозволять вистояти під час російського вторгнення,  зроблять інфраструктуру міста чи громади стійкою до можливих енергетичних ризиків у випадку інших загроз.

Тому буде доречним у майбутньому вносити в ПДСЕРК окремий розділ щодо стійкості громади: ризики для інфраструктури, пов’язаних з руйнуваннями від військових дій.

Які бувають ПДСЕРК

 На відміну від ПДСЕР (Планів сталого енергетичного розвитку), які розроблялися у період з 2013 по 2017 роки (у більшості своїй були написані громадами самостійно і не завжди відповідали структурі, визначеній Угодою мерів), ПДСЕРК часто розробляються зовнішніми експертами і консультантами або із залученням зовнішніх структур для виконання окремих робіт. 

Такий підхід значно зменшив кількість помилок під час написання документів, однак типізував розроблені ПДСЕРК, оскільки кожна команда має свій шаблон для розроблення. Індивідуальні документи стали рідкістю. 

Розглянувши розроблені ПДСЕРК, написані самостійно або на замовлення (станом на 2022 рік), виділяємо кілька основних типів за структурою та складом:

– Класичний ПДСЕРК. Містить вступ, опис міста/громади, опис енергетичної системи, Базовий кадастр викидів (БКВ), перелік заходів з пом’якшення, оцінку ризиків та вразливостей, пов’язаних зі зміною клімату, перелік заходів з адаптації, фінансування, додаткову інформація.

– ПДСЕРК як інвестиційний план. Структура подібна до класичного ПДСЕРК, але опис заходів складений як в інвестиційному плані, із детальним описом, ілюстраціями, великою кількістю техніко-економічних показників. Згідно з методикою розроблення ПДСЕРК від Угоди мерів, такий план є надлишковим, але корисний для підготовки проєктів та пошуку фінансування.

– ПДСЕРК без аналізу адаптації до зміни клімату. Таких документів налічуємо три, усі вони написані громадами самостійно.

– Описовий ПДСЕРК. Містить опис громади, опис енергетичної системи, БКВ. План заходів та оцінка ризиків, вразливостей щодо зміни клімату вказані описово. У такому документі зібрано мінімум інформації щодо проєктів.

– ПДСЕРК «щоб було». Малий обсяг документа –  до 30 сторінок, у Планах заходів з пом’якшення вказані тільки назви заходів та їхня вартість, для заходів з адаптації –  кілька абзаців тексту.

 До слова, подібну типізацію наводили під час вебінарів «Угоди мерів – схід».

Кращі і чому вони такі

У рамках цієї статті неможливо згадати всі якісні ПДСЕРК, оскільки їх справді багато. Їхні автори підійшли до написання документів серйозно та провели велику підготовчу роботу. 

Звісно, кожен документ містить свої недоліки, особливо, якщо оцінювати текст із погляду сучасного досвіду та знань, доопрацьованих вимог до змісту і структури ПДСЕРК. Завдяки  роботі експертів «Угоди мерів-Схід» останніми роками вимоги щодо змісту й структури документу стають відомішими для міст та громад, тож їх враховують у нових ПДСЕРК. Зміни до документів, написані минулими роками, зазвичай не вносять.

Нижче наводимо сім ПДСЕРК міст з-поміж кращих досліджуваних документів. 

Бахмут 

ПДСЕРК Бахмутської міської ОТГ розроблено у 2021 році. Документ за складом та змістом належить до класичних ПДСЕРК.

Серед плюсів: У документі подано опис громади та її енергетичної інфраструктури, цікаво та змістовно описано потенціал відновлюваних та нетрадиційних джерел енергії (у законодавстві України використовується термін «альтернативні»). Структура переліку заходів з пом’якшення складена за рекомендаціями методики Угоди мерів. Виконана оцінка ризиків та вразливостей щодо зміни клімату (хорошим показником є наведені індикатори щодо кліматичних загроз). Складено перелік основних заходів з адаптації до змін клімату, надано оцінку вартості впровадження, що в українських ПДСЕРК зустрічаємо рідко.

Серед мінусів: Відсутній розділ щодо довгострокового планування, будь-яка інформація щодо боротьби з енергетичною бідністю. Порівняно з іншими ПДСЕРК, менше заходів зі збільшення виробництва відновлюваної енергії. Заходи з ВДЕ запропоновані тільки для сектору «Муніципальні будівлі, обладнання/споруди». 

Білгород-Дністровський

ПДСЕРК міста Білгород-Дністровський розроблено у 2017 році. За описом заходів документ нагадує інвестиційний план. Завдяки детально розробленому плану заходів з пом’якшення, цей ПДСЕРК розглядається, як один з найкращих. Однак документ має багато недоліків.

Серед плюсів: Документ розроблений за структурою, рекомендованою Угодою мерів. Проведений збір даних для опису міста, його енергетичної та комунальної інфраструктур. Добре підібраний перелік заходів з пом’якшення зміни клімату. Опис заходів дає можливість місту легко скласти проєктну пропозицію для подальшого втілення запланованих заходів. 

Серед мінусів: Відсутній розділ щодо довгострокового планування, інформація щодо боротьби з енергетичною бідністю, є питання щодо визначення базового року.

Відсутній окремо виписаний Базовий кадастр викидів для визначеного базового року. Дивує, що скорочення викидів у секторі «Транспорт» складає 22% від загального скорочення викидів вуглекислого газу (згідно з розробленим документом). Таблиця заходів з пом’якшення не має окремого поля щодо збільшення виробництва відновлюваної енергії. Оцінка ризиків та вразливості щодо зміни клімату виконана за методикою Ольги Шевченко. Опис кліматичних показників поданий дуже коротко, практично відсутні дані щодо клімату (не рекомендовано для повторення). Відсутній перелік заходів з адаптації,  у документі тільки містяться рекомендації з адаптації до змін клімату.

Конотоп

ПДСЕРК Конотопської міської територіальної громади розроблений самостійно у 2021 році. За структурою –  це класичний ПДСЕРК.

Серед плюсів:  Зібрані у документі дані повні та достатні для опису громади, її енергетичної інфраструктури (до прикладу, дані енергоспоживання вказані повністю з Базового року до року перед написанням документу). Поданий розрахунок коефіцієнту вуглекислого газу для теплової енергії, аналіз ризиків. Структура переліку заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату складена відповідно до вимог Угоди мерів.

Вдало підібрані заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату. Вказаний ефект подолання енергетичної бідності в таблиці заходів з пом’якшення. Це один із перших ПДСЕРК, у якому оцінено ризики та вразливості до зміни клімату. Також у документі містяться індикатори для кліматичних загроз (але без базових значень). Для переліку заходів з адаптації вказано всі необхідні параметри, які потребує методика Угоди мерів (сектор впливу, відповідальний виконавець, терміни виконання, вартість).

Серед мінусів: Відсутній опис довготермінових цілей та шляхів їхньої реалізації, інформація щодо міського планування та землевикористання. У плані міститься невелика кількість заходів щодо використання та розвитку  ВДЕ. Перелік заходів з адаптації до зміни клімату розробники назвали як «рекомендації».

Коростень

ПДСЕРК Коростенської міської громади розроблено у 2021 році. За структурою і змістом – це класичний ПДСЕРК.

Серед плюсів: Документ містить ґрунтовний опис громади та її енергетичної, комунальної, транспортної інфраструктур. Вказаний опис потенціалу для використання відновлюваних джерел енергії. Детально визначені середньострокові (до 2030 року) та довгострокові цілі (до 2050 року), зазначені шляхи їхнього досягнення. Міститься інформація щодо залучення зацікавлених сторін. Окрім обов’язкових секторів, до переліку секторів Базового кадастру викидів додали також «Сільське, лісове, рибне господарство» та «Управління відходами». 

Документ також містить обґрунтування вибору системи оцінювання викидів вуглекислого газу. Вказаний розрахунок коефіцієнту вуглекислого газу для тепла. До плану додали розділ, присвячений плануванню територій та їхнього використання. Добре виконана оцінка Ризиків та вразливості щодо змін клімату. Складений перелік заходів з адаптації та  пом’якшення наслідків зміни клімату що відповідає структурі Угоди мерів. 

Наведено детальний опис заходів з адаптації. Для заходів з пом’якшення вказано наявність ефекту адаптації та подолання енергетичної бідності. Проведено дослідження щодо енергоспоживання у житловому секторі у сільських населених пунктах та опитування мешканців щодо їхньої оцінки зміни клімату (результати включено в ПДСЕРК). 

Серед мінусів: Відсутні індикатори для кліматичних ризиків в оцінці ризиків та вразливості щодо кліматичної зміни.

Новогродівка  

ПДСЕРК м. Новогродівка розроблено у 2020 році. За структурою ПДСЕРК належить до класичних. Документ розроблений містом самостійно.

Серед плюсів: Оригінальне оформлення. Розробники документу ґрунтово описали місто, його енергетичну та комунальну інфраструктури. Міститься примітка щодо розрахунку коефіцієнту вуглекислого газу для тепла. Перелік заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату містить всю необхідну інформацію, відповідно до методики Угоди мерів. Складений перелік заходів з адаптації, де також вказана інформація щодо інвестицій та обсягів робіт.

Серед мінусів: Розробники документу не виокремили пункт, де описані цілі та стратегії ПДСЕРК. Відсутній опис довгострокових цілей та шляхів їхньої реалізації. Подана нетипова структура переліку заходів з пом’якшення (однак необхідна інформація вказана). Оцінку ризиків та вразливостей щодо зміни клімату провели згідно з методикою Ольги Шевченко, яка не відповідає вимогам Угоди мерів  (її не рекомендують використовувати).

Львів

ПДСЕРК Львівської міської територіальної громади прийнятий у 2021 році. За типом він є класичним ПДСЕРК.

Серед плюсів:  Нове та цікаве оформлення документу (нова стилістика, спрощені форми діаграм,  новий набір кольорів). Наведений перелік скорочень. Вказані довгострокові цілі (до 2050 року), зазначено, що кліматична нейтральність є ціллю для Львівської міської територіальної громади. Наведений короткий опис потенціалу використання відновлюваних та альтернативних джерел енергії; обґрунтовані дані щодо політики подолання енергетичної бідності. 

Вдалий опис енергетичної, комунальної та транспортної інфраструктур міста, змістовно подана кліматична характеристика громади. У 2021 році проведено дослідження, що за даними супутникових знімків показало ступінь нагрівання поверхонь у Львові. Результати дослідження додали до плану.

Розробниками добре виконано оцінку ризиків та вразливостей щодо зміни клімату. Перелік заходів з пом’якшення змін клімату складений якісно і має інформацію щодо всіх основних параметрів, визначених Угодою мерів. Складено перелік заходів з адаптації із зазначенням основних, необхідних параметрів.

Серед мінусів: Відсутні індикатори для кліматичних ризиків в оцінці ризиків та вразливості щодо кліматичної зміни. 

Харків

ПДСЕРК міста Харків складено у 2019 році. За типом він належить до класичних.

Серед плюсів: Стильний та оригінальний дизайн. Розробники вдало подали опис міста та системи виробництва, постачання, використання енергетичних ресурсів (цікавий підхід: окрім основного опису, вказана нинішня ситуація та напрямки розвитку). Серед цікавого – чимала кількість додаткової вихідної інформації, що пояснює розрахунки та діаграми, що винесена у додатки.

Серед мінусів: Відсутній опис довгострокових цілей. У Базовому кадастрі викидів відсутній сектор «Приватний та комерційний транспорт», що є обов’язковим. Заходи за сектором «Місцеве виробництво тепла/холоду» віднесли до сектору кінцевих споживачів «Муніципальні будівлі, обладнання/споруди» (теплопостачання). Оцінка ризиків та вразливості виконана за методикою Ольги Шевченко, яка не відповідає вимогам Угоди мерів (її не рекомендують використовувати). Відсутній перелік заходів з адаптації, лише надані рекомендації у текстовій формі. 

Гірші та чому так стається 

У цьому розділі ми не наводитимемо рейтинг найгірших ПДСЕРК. Натомість розповімо, які дії під час розроблення планів роблять громади, що погіршують якість ПДСЕРК.

– Не розробляють розділ «Оцінка ризиків і вразливостей щодо змін клімату» та перелік заходів з адаптації. Нині вже практично усі громади – члени Угоди мерів знають, що цей розділ обов’язковий та вкрай важливий. Саме тому, що у ПДСЕР з’явився розділ щодо адаптації до зміни клімату,  документ перетворився на ПДСЕРК.

– Розділ «Оцінка ризиків і вразливостей щодо змін клімату» складають за методикою Ольги Шевченко, що описана у виданні «Оцінка вразливості до змін клімату: Україна» (Кліматичний форум східного партнерства (КФСП) та Робоча група громадських організацій зі зміни клімату (РГ НУО ЗК), 2014). Зазначена методика була розроблена у 2014 році, ще до запровадження оцінки ризиків та вразливості в рамках Угоди мерів, тож вона застаріла.

Під час складання цього розділу необхідно використовувати методику Угоди мерів, орієнтуючись на форми для внесення даних на сторінці для введення ПДСЕРК. У цій статті ми навели кілька ПДСЕРК, в яких оцінка виконана добре. Під час власної роботи можна орієнтуватися на наведені вище зразки ПДСЕРК.

– Не додають інформацію щодо довгострокових цілей (до 2050 року) та шляхів їхнього досягнення.

Нині цей пункт практично обов’язковий, оскільки, починаючи з 2021 року, нові учасники Угоди підписують зобов’язання до 2050 року з проміжною ціллю до 2030 року.

– Не додають один із ключових секторів Базового кадастру викидів (БКВ).

До прикладу, сектор «Транспорт» є обов’язковим для включення в БКВ. Він складається з трьох підсекторів «Муніципальний транспорт», «Громадський транспорт», «Приватний і комерційний транспорт». Тому всі три підсектори потрібно додавати у БКВ.

– Заплановані заходи з пом’якшення наслідків зміни клімату не зведені до єдиної таблиці. Це створює труднощі для зацікавлених осіб, які ознайомлюються з ПДСЕРК. Зведення тематичної інформації в одну таблицю також полегшить внесення інформації на сайті Угоди мерів.

– Не включають до таблиці або не заповнюють поля, що обов’язкові у переліку заходів з пом’якшення. 

Подібні помилки неодноразово зустрічаємо у ПДСЕР,  у ПДСЕРК – порівняно рідко. До кожного заходу з адаптації потрібно вказувати: назву заходу, відповідального виконавця, вартість заходу (у гривнях або євро), скорочення енергоспоживання, збільшення виробництва відновлюваної енергії, скорочення викидів парникових газів, терміни реалізації та наявність ефекту боротьби з енергетичною бідністю або адаптації до змін клімату (якщо такий ефект є).

– Наводять рекомендації щодо адаптації до змін клімату замість переліку заходів з адаптації. 

Перелік заходів з адаптації до змін клімату варто оформлювати таблицею, у якій вказати заплановані заходи. Наполегливо радимо дослухатися та не називати розділ «Рекомендації», оскільки так ви не матимете переліку заходів з адаптації, а потенційні інвестори можуть звертати на це увагу.

Рекомендації для підписантів Угоди мерів 

– Зберіть та додайте до ПДСЕРК дані щодо енергоспоживання мінімум від базового року до поточного моменту. 

Якщо у підписантів Угоди немає такої можливості – надайте дані за базовий рік та роки проведення моніторингу. Відсутність проміжних даних щодо енергоспоживання робить ПДСЕРК недостатньо переконливим.

– Вкажіть точні значення коефіцієнтів викидів парникових газів (СО₂) для видів енергоресурсів окремою таблицею під час складання базового кадастру викидів .

Надання перевідних коефіцієнтів підвищує довіру до ПДСЕРК, дозволяє перевірити розрахунки щодо скорочення СО₂ для базового кадастру викидів та запланованих заходів.

– Додайте до переліку заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату декілька заходів з ВДЕ (від трьох до семи) для основних секторів кінцевих споживачів. Перед початком роботи ознайомтеся з визначенням відновлюваної енергії (або енергії з ВДЕ).

– Додайте до ПДСЕРК пункти «Залучення зацікавлених сторін», «Подолання енергетичної бідності», «Плануванню території та її використання», «Джерела фінансування заходів», окрім стандартних (опис громади, опис енергобалансу, цілі і стратегії, БКВ, оцінка ризиків і вразливостей що до змін клімату, перелік заходів з пом’якшення і перелік заходів з адаптації до змін клімату).

– Внесіть до вашого ПДСЕРК родзинку. Надайте карти громади/міста, покажіть, у чому сильний ваш населений пункт, помрійте і уявіть, якою хочете ви та жителі бачити громаду. Продумайте власний шлях до успішної, багатої, привабливої, енергетично-стійкої громади. 

Ця стаття написана в рамках проєкту «Запровадження діалогу ЦОВ та ОМС у питаннях скорочення викидів», який виконується в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам/авторкам цього документу і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст документу несе виключно ГО «Екоклуб».