SLAPP – “ляпас” громадськості – Екоклуб – природоохоронна громадська організація

SLAPP – “ляпас” громадськості

SLAPP – “ляпас” громадськості

Залучення суду повинно бути важливих засобом для досягнення верховенства права заради довкілля та просування демократичних цінностей, однак існують випадки, коли судові позови стають інструментом проти участі громадськості у боротьбі за свої конституційні права та свободи. Такі позови називають “Strategic Lawsuit Against Public Participation” (скорочено SLAPP, що співзвучно із англійським словом “slap” – ляпас, дати ляпаса), або ж “СППУГ”.

СППУГ це стратегічний позов проти участі громадськості, мета якого перешкоджати громадськості реалізовувати своє право на свободу слова та здорові дебати, будучи направленими проти тих, хто налагоджує комунікацію з урядом або висловлюється з питань, що становлять суспільний інтерес.

На жаль, СППУГ часто є ефективними через те, що на захист в суді, навіть проти найбезглуздішого позову, можуть знадобитися роки та значні фінансові ресурси. Щоб припинити або запобігти СППУГ, ті, хто представляє інтереси громадськості, часто погоджуються відмовитись від своїх зауважень чи претензій, або ж вибачатись та робити “правильні” заяви.

Що ж відрізняє ССПУГ від інших позовів?

  • Фінансова та юридична перевага позивача.
    СППУГ переважно ініціюються великими компаніями чи високопосадовцями, які, як правило, мають юристів у штаті та достатні фінансові ресурси на підготовку і подання позовів. Натомість, прості громадяни, активісти, громадські організації, що стають жертвами СППУГ-позовів, переважно не володіють юридичною освітою для об’єктивної оцінки потенційної небезпеки, тож часто зазнають значного психологічного впливу через це, та змушені шукати і винаймати захисника, що майже завжди пов’язано із досить високими фінансовими витратами. 
  • Інтерес громадськості та публічність справи.
    Позов віднесять до категорії СППУГ, якщо він був викликаний попередньою суспільною дискусією із певного питання, і має на меті таку дискусію припинити. Тобто, якщо оскаржувані висловлювання і будь-які інші дії представників громадськості були обумовлені господарським чи приватним конфліктом між сторонами (наприклад, недобросовісна конкуренція), позов не відноситься до категорії ССПУГ. Стратегічні позови проти участі громадськості часто ініціюють через таку діяльність, як поширення петицій, підготовку листів до редакцій, виступи на громадських слуханнях, публічні повідомлення про порушення закону, подання офіційних скарг, лобіювання законодавства та інші шляхи висловлення своїх поглядів.
  • Стримуючий ефект.
    СППУГ використовуються для залякування та переслідування критиків, змушуючи їх витрачати кошти на захист в судовому порядку проти безпідставних позовів. В більшості випадків ті, хто подають подібні позови, не звертаються до суду, щоб шукати справедливості, судові розгляди націлені на залякування представників громадськості, які не згодні з ними чи їх діяльністю, змушуючи останніх витрачати фінансові кошти та час на захист в судовому порядку проти безпідставних позовів.
  • Безпідставність позову.
    Основною метою СППУГ є не перемога, а саме залякування, тому майже завжди юридичні підстави позовних вимог та фактичне обґрунтування таких позовів часто є слабким, а деколи і цілком абсурдним, коли позивачі вимагають відшкодування шкоди, заподіяну правомірними діями.
  • Величезні та необгрунтовані  суми компенсацій.
    Часто позивачі просять шалену суму компенсації, наприклад, коли у пенсіонера чи студента хочуть відсудити у десятки тисяч доларів шкоди, що є інструментом психологічного впливу на відповідача та ще більше спонукатиме його визнати позов та відмовитись від своїх претензій.

Розглянемо приклад СППУГ та шляхи протидії подібним позовам:

У невеличкому селищі будується велика нафтобаза. Стурбовані такими подіями місцеві жителі створюють громадське об’єднання екологічної спрямованості, від імені якого виступають на зборах односельчан, пишуть клопотання і скарги до органів державної влади, виступають на сесіях селищної ради. Учасники громадського об’єднання публікують у місцевому медіа статтю про стурбованість екологічною безпекою в регіоні та виступають на засіданні селищної ради, допустили певні оціночні висловлювання в бік підприємства. Щоб запобігти участі громадськості у справі, керівництво нафтобази подає два позови до судів про спростування неправдивої інформації та відшкодування моральної шкоди, заподіяної честі, гідності і діловій репутації на загальну суму в десятки тисяч гривень, по одному від фізичної особи (директора підприємства), і по одному від підприємства як юридичної особи. Крім моральної компенсації, позивачі просять стягнути із активістів витрати позивачів на судовий збір та правову допомогу. 

Що робити в такому випадку?

1. Перш за все, звернутись по правову допомогу.
Українська судова система навряд чи забезпечить вам належного захисту навіть від необґрунтованого позову без залучення компетентного  правника.

2. Звернути увагу на строк позовної давності (строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права).
Переважно час подання СППУГ прив’язаний не до моменту «заподіяння шкоди», а до критичної точки суспільних дебатів. Ця обставина інколи може зіграти на руку відповідачеві, наприклад, в справах про спростування недостовірної інформації, поміщеною у ЗМІ втричі коротша, ніж загальна і становить 1 рік з дня поміщення цих відомостей у ЗМІ. Іноді трапляється так, що позовна заява була повернута для виправлення недоліків, на які відповідач не встигає відреагувати у встановлений судом строк, у зв’язку із чим змушений звернутися до суду заново, часто в той момент, коли строк позовної давності вже сплив, тож суд відмовляє у задоволенні такого позову. 

3. Звернення уваги на розмір шкоди та судовий збір.
Відповідач, у разі заявлення вимог про стягнення шкоди, зобов’язаний обгрунтувати наявність такої шкоди та її розмір, а також довести що ця шкода завдана неправомірними діями відповідача. Також потрібно переконатися, що позов поданий в межах позовної давності та перевірити, чи позивач сплатив судовий збір відповідно до Закону України “Про судовий збір”. Аби це з’ясувати, можливо доведеться сходити до суду і ознайомитися із матеріалами справи. Але, якщо судовий збір оплачений не повністю, необхідно на це вказати суду, усно чи подавши клопотання про залишення позовної заяви без руху.

4. Правомірність та суть позову.
За загальним правилом Цивільного кодексу України відшкодування матеріальної чи моральної шкоди можливе виключно у випадку заподіяння шкоди протиправною поведінкою. Тобто такі виявлення позиції громадськості, як проведення санкціонованих мітингів чи звернення в будь-які органи державної влади є реалізацією конституційних прав, тобто правомірними діями. Наприклад,  поширення правдивих, навіть негативних відомостей, а також поширення оціночних суджень — є правомірним і не породжує обов’язку відшкодувати шкоду, тож сторона захисту має спиратися на свободу вираження поглядів і переконань. 

5. Тактика “SLAPP-back” 
Вона передбачає зустрічні позови чи нові позови про відшкодування шкоди, подані жертвами СППУГ, та є одним з ефективних засобів боротьби проти ССПУГ в Сполучених Штатах Америки, коли  в разі подання позову без достатніх правових підстав чи достатньої підстави та зі злим умислом,  відповідач може стягнути з позивача компенсацію.

Важливим аспектом у боротьбі з СППУГ є законодавчі акти, спеціально направлені на регулювання подібних позовів. 

Для прикладу: закон Штату Нью-Йорк передбачає захист від позовів, поданих фізичними чи юридичними особами — заявниками на отримання дозвільних документів від органів влади, пов’язаних із поширенням інформації, коментуванням, оскарженням, протестами проти таких дозволів. Тобто, у таких справах закон зобов’язує позивача довести злий умисел відповідача для відшкодування будь-яких збитків. Слід відзначити, що закон також дозволяє відповідачу подати спеціальне клопотання про закриття справи, якщо позивач не доведе, що його позов “має значні законні підстави”. Таке швидке закриття справи дозволяє відповідачу суттєво заощадити час, гроші та нерви. Більше того, закон про СППУГ, в разі задоволення клопотання про закриття справи чи відмови у задоволенні позову по суті, дозволяє відповідачу стягнути з позивача витрати (судові збори, гонорари свідкам, експертам, адвокатам), пов’язані із участю у такому процесі, а також заявити зустрічний позов про відшкодування моральної шкоди, а також штрафних санкцій. 

Варто пам’ятати, що основною метою СППУГ є не пошук істини чи справедливості, а залякування і фінансове виснаження представників громадськості. Подібні позови становлять серйозну загрозу для функціонування і розвитку громадянського суспільства. Важливо не лише розпізнавати їх, але й працювати над виробленням ефективних засобів протидії для захисту і окремих активістів у конкретних справах, і громадянського суспільства в цілому.  Такий підхід здатен вплинути на те, щоб Україна стала сучасною державою, де цінується як верховенство права, так і права людини на безпечне довкілля.

Використані джерела

The Public Participation Project (PPP) – About SLAPPs
МБО «Екологія — Право — Людина» – Стратегічні судові справи на захисті екологічних прав та довкілля

Використана ілюстрація: Carol Linnitt

Ця стаття видана в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом “Відродження” за фінансової підтримки Швеції.

Думки, висновки чи  рекомендації належать авторам цієї статті і не обов’язково відображають погляди Уряду Швеції. Відповідальність за зміст статті несе виключно ГО “Екоклуб”.